4.3. Модель складу

Як визначити внутрішній устрій «чорного ящика», коли це необхідно?

Цілісність і відособленість як внутрішні властивості системи проте дозволяють розрізняти її складові частини, які у свою чергу (залежно від постановки проблеми) можуть бути представленими складовими частинами й елементами.

Елементи - це ті частини, які розглядаються як неподільні. Система розділяється на елементи різними способами залежно від формулювання завдання, меті й конкретизації в процесі аналізу. Іноді змінюють принцип розбивки, виділяючи інші елементи.

Частини системи, що складаються більш ніж з одного елемента, назвемо підсистемами. Розподіл на підсистеми виявляє взаємозалежні елементи з відносно відособленими функціями-подцелями, що сприяють досягненню загальної мети системи. У кожному разі, коли мова йде про підсистему, мають на увазі, що виділена сукупність зберігає цілісність системи, на відміну від групи елементів, для яких ця властивість може не виконуватися.

Таким чином, неважко уявити собі модель складу системи. Наприклад, наручні годинники:

браслет, що складається з ланок, засувки, елементів кріплення до корпуса годин;

годинники, що складаються з годинного механізму, корпуса, кришки й скла.

Графічна модель моделі складу системи представлена на мал. 4.2.

Рис. 4.2. Модель складу

Найпростішими моделями складу є всілякі класифікатори й неупорядковані переліки складових частин якої-небудь системи.

4.4. Модель структури

Структурою системи називається сукупність необхідних і достатніх для досягнення мети відносин між елементами. У той же час під структурою розуміють образ, деякий малюнок явища або об'єкта, тому говорять, що структура відображає закономірну картину зв'язків елементів системи. Інакше кажучи, структура є безліч елементів, які взаємодіють між собою в певному порядку для здійснення функцій системи. Структура визначає організованість системи, упорядкованість її елементів і зв'язків.

Як треба з визначення структури, більшою мірою мова йде про зв'язки між складовими частинами системи. Очевидно, що про зв'язки між елементами системи можна говорити тільки після того, як визначена модель складу системи, тобто  після того, як розглянуті самі елементи.

Між реальними частинами будь-якої системи є неуявне (може бути, нескінченне) кількість відносин у чинність нескінченності самої природи. Однак, коли ми розглядаємо деяку сукупність об'єктів (частин) як систему, то із всіх відносин важливими, тобто  істотними, для досягнення мети є тільки деякі з них. Точніше, у модель структури системи ми включаємо тільки кінцеве число зв'язків, які, на нашу думку, істотні стосовно розглянутої мети.

Зв'язок - сукупність залежностей властивостей одного елемента від властивостей інших елементів системи. Встановити зв'язок між двома елементами - виходить, виявити наявність залежностей їхніх властивостей.

Взаємодія - сукупність взаємозв'язків і взаємин між властивостями елементів, коли вони здобувають характер взаємодії один з одним.

У філософії вчення про зв'язки - основне поняття при описі явищ і процесів у вигляді універсального й зв'язаного цілого. Зв'язку фігурують у законах причинності, єдності й боротьби протилежностей, утримування й форми, сутності і явища.

Зв'язок як поняття, що входить у будь-яке визначення системи, характеризує виникнення й збереження целостностных властивостей системи, вона відображає як будова, так і правила функціонування системи.

Зв'язку класифікують по спрямованості (спрямовані й ненаправлені), по параметрах чинності (сильні й слабкі), по виду керування (підпорядкування й рівноправних зв'язків керування), по місцю додатка (внутрішні й зовнішні), один по одному дії (прямі й зворотні).

Велике значення для організацій мають такі типи зв'язків, як:

 рекурсивна, тобто  причинно-наслідкова (зв'язок між продуктивністю праці й заробітною платою);

 синергическая у вигляді кооперативного посилення деякого явища від спільної дії елементів, що приводить до результату, що перевищує сумарний внесок ізольованих елементів системи (управлінська команда однодумців);

 циклічна у вигляді різновиду зворотного зв'язка (зв'язку циклу прийняття рішень, наприклад: проблема – мети – критерії досягнення цілей – генерування альтернатив – вибір рішення – реалізація рішення – проблема).

Таким чином, структура системи - це сукупність елементів системи й зв'язків між ними у вигляді безлічі.

Графічна модель моделі структури наведена на мал. 4.3.

Рис. 4.3. Модель структурної схеми

Структурні відображення систем є універсальними коштами їхнього дослідження й у багатьох випадках допомагають розкрити невизначеність.

Наприклад, звичайний слюсарний молоток являє собою певним чином зв'язану рукоятку й бойок. Істотними в цьому випадку будуть відносини між рукояткою й бойком, що забезпечують міцність (цілісність) системи в процесі її функціонування. При цьому несуттєвим є те, з якого матеріалу зроблена рукоятка (метал, деревина або армована пластмаса).