Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Mistsevi_Finansi.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
537.09 Кб
Скачать

132. Бюджетний федералізм як принцип побудови фінансів місцевого самоврядування в розвинутих країнах.

1) Бюджетний (фінансовий, фіскальний) федера­лізм - це форма організації внутрішніх міжурядових фінансо­вих відносин, яка має кілька ознак: чітке розмежування видатків різних рівнів влади і на­ділення цих владних рівнів фіскальними повноважен­нями самостійно формувати власну доходну базу; побудова внутрішніх міжурядових фінансових відносин на основі договірно-правових форм їхньої організації; організація відносин за активної ролі у визначенні їх­ньої моделі не тільки центральної влади, а й регіона­льної та місцевої через механізм їхніх консультацій і переговорів.

Основні групи моделей бюджетного федералізму: децентралізовані: характеризуються значною фіска­льною автономією регіональних і місцевих влад, слаб­кістю зв'язків між різними рівнями влади, порівняно обмеженим співробітництвом.

Центральна влада фак­тично не займається проблемами фінансового вирів­нювання, мало уваги звертає на фіскальні дисбаланси в розвитку окремих територій.

Таким чином, місцева влада при такій моделі має покладатися передусім на власні сили.

Подібна модель бюджетного федералізму характерна для США.

Центральна влада активно турбується про забезпечен­ня єдиних стандартів громадських послуг у межах усі­єї території країни. Кооперативні моделі бюджетного федералізму характерні для більшості федеративних європейських держав, зокрема для ФРН, Австрії.

Однак слід зазначити, що найбільшого поширення у світі набула не децентралізована, а кооперативна модель бюджетного фе­дералізму.

Кооперативна модель дає змогу використовувати такі основні інструменти бюджетного вирівнювання: розподілу податкових доходів за рівнями влади; загальних трансфертів; спеціальних трансф­ертів.

133. Форми та методи фінансового забезпечення місцевого самоврядування в зарубіжних країнах.

Традиційно бюджетні трансферти поділяються на три види: дотації, субвенції, субсидії.

Формування фонду бюджетних трансфертів може здійснюватися як: часткові відрахування від одного або кількох податків, що надходять до держбюджету; щорічні асигнування з держбюджету; обсяг видатків місцевих громад.

В одних країнах органи місцевого самоврядування самостійно визначають умови касового виконання власних бюджетів. В інших країнах вони такого права не ма­ють, а належить воно державній владі.

Самостійно визначають умови касового виконання мі­сцевих бюджетів органи місцевого самоврядування США, ФРН, Австрії, Польщі та інших країн. У цих країнах касову справу забезпечують уповноважені органами місцевого само­врядування банківські установи.

В окремих країнах органи місцевого самоврядування призначають комунальні (муніципальні) банки фінансовими установами, на які покладається касове виконання місцевих бюджетів та інших фондів фінансових ресурсів.

Там, де орга­ни місцевого самоврядування мають автономію в питаннях організації касової справи, муніципалітети призначають влас­них скарбників. Вони забезпечують фінансовий баланс, спі­льно з банками турбуються про ліквідність, готують фінансові звіти.

У тих країнах, де касова справа в органах місцевого самоврядування перебуває під контролем державної влади, вона організується державним казначейством. Прикладом та­ких країн є Франція.

В Італії та Португалії використовуються змішані си­стеми організації касової справи в органах місцевого са­моврядування.

В Італії касова справа контролюється і забезпечується державним каз­начейством.

Муніципалітети з чисельністю населення до 5 тис. осіб та гірські муніципалітети з чисельністю населення до 10 тис. осіб мають певний рівень автономії в організації касової справи.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]