109. Підстави для формування і проведення самостійної фінансової політики місцевими органами влади.

Місцева фінансова політика - це система принципів та процедур організації різноманітних видів фінансової діяльності на місцевому рівні з боку органів місцевої влади з метою досягнення цілей та завдань, на вирішення яких спрямовуються відповідні фінансові ресурси. Головним завданням фiнансової полiтики є забезпечення реалiзацiї економічного і соціального розвитку.

Фінансова політика визначає критерії (стандарти) для оцінки і моніторингу системи фінансового управління в органах місцевого самоврядування.

Фінансова автономія є основною формою реалі­зації принципів місцевого самоврядування, тобто для здійснення самостійної фінансової політики. Фінансова незалеж­ність у сукупності з організаційною і адміністративною незалеж­ністю є передумовою ефективного розв'язання місцевими орга­нами влади покладених на них завдань.

Фінансова автономія місцевих органів влади є об'єктивно необхідним явищем, яке супроводжує організовану на принци­пах розподілу функцій державну владу. Без фінансової автоно­мії неможливе існування місцевого самоврядування, а також державної влади, організованої за принципом розподілу функ­цій між її рівнями.

Об'єктивну потребу у фінансовій автономії місцевих органів влади може бути реалізовано лише за умови, що ці органи буду­ватимуть власні фінансові системи на основі своїх рішень. Міс­цеві органи влади в межах закону мають самостійно визначати свої видатки, доходи, способи формування доходів, самостійно будувати відповідні фінансові інститути, мати власну компетен­цію в системі фінансових відносин.

Таким чином, головним критерієм, який засвідчує фінансову автономію місцевих органів влади, є наявність у них прав при­ймати рішення у сфері власних фінансів. Якщо такого права не передбачено в законодавстві, то місцева влада фінансової авто­номії не має.

Право приймати рішення є загальною передумовою фінансо­вої автономії місцевих органів влади. Є низка критеріїв, на під­ставі яких можна визначити масштаби та межі фінансової авто­номії місцевої влади.

Передовсім це система прав, які визначають фінансову компе­тенцію місцевих органів влади. До таких прав може належати право на самостійне розроблення, затвердження та виконання міс­цевого бюджету, право податкової ініціативи (право встановлен­ня місцевих податків і зборів), право утворення позабюджетних, валютних, страхових, резервних, пенсійних та інших цільових фондів. Це також право на залучення кредитних ресурсів, право на надання кредитів і надання гарантій фізичним та юридичним особам за кредитами, право на встановлення цін і тарифів на продукцію та послуги комунальних підприємств, право на запро­вадження штрафів та інших фінансових санкцій, право на ство­рення власних фінансово-кредитних установ.

Це також право участі в капіталі и доходах господарських підприємств, право на користування, володіння і розпорядження комунальною власністю, право розпорядження прибутками комунальних підприємств і,і піших підприємств, які перебувають у власності місцевих органів влади, та деякі інші права.

За різних умов місцеві органи влади можуть мати різні обсяги фінансової компетенції і, таким чином, різні рівні фінансової автономії. Рівень фінансової автономії місцевих органів влади мо­же бути визначено також системою кількісних показників.