94. Дотації з місцевого бюджету комунальним підприємствам та порядок їх розрахунку

Деяким мешканцям будинків надаються пільги в користуванні житлово-комунальними послугами, у тому числі і за користування послугами підприємств водопостачання. Подача води мешканцям будинків, яким надається пільга, здійснюється за рахунок місцевих бюджетів, тому важливо визначити її плановий розмір, адже дотація буде важливим джерелом формування доходу водоканалу міста.

Для визначення планової суми дотації, яка надійде з місцевого бюджету, треба насамперед визначити кількість мешканців, яким надається пільга за користування водою. Далі – оскільки ця пільга надається переважно малозабезпеченим громадянам, тому потрібно знати вартість норми витрачання води на 1 мешканця і помножити її на кількість мешканців, яким надається пільга.

Норми витрачання води на 1 мешканця встановлюються місцевими радами. Проте єдиної методики розрахунку сум дотацій на відшкодування збитків житлово-комунальних підприємств немає.

В основу планування доходів підприємств транспортного комплексу покладені обсяги перевезень пасажирів. Вони поділяються на перевезення пасажирів, які сплачують за свій проїзд; і пасажирів, які користуються пільгами. Далі доходи від платних перевезень визначаються множенням кількості пасажирів, що планується перевезти на ціну одного перевезення – тариф.

Перевезення пасажирів, яким надається пільга, здійснюється за рахунок бюджетних дотацій, сума яких визначається множенням кількості безплатних перевезень пасажирів на діючий тариф.

Так, в наземних видах транспорту платні перевезення становлять 55%, метрополітен -65%, автотранспорт загального користування -57% (у звичайному режимі -49%, таксомоторному -96%).

96. Особливості розвитку фінансових відносин в житловому господарстві. Готовність житлового господарства України до роботи в ринкових умовах.

Особливостями фінансових відносин у житловому господарстві (ЖГ) є взаємовідносини даних підприємств із бюджетом. Ці відносини пов’язані із розподілом і використанням коштів державного і місцевих бюджетів, що можуть використовуватись на фінансування потреб даної галузі народного господарства.

Досі ця система фін відносин мала однобічний характер. Адже із місцевих і державного бюджетів виділялися значні кошти на фінансування ЖГ, проте податки ці підприємства не сплачували. На сьогодні новими тенденціями в цій галузі є звуження фін відносин підприємств ЖГ з державою (через фактично припинення фінансування із держ бюджету) і розширення меж фін відносин з місцевими органами самоврядування і ростом фінансування з місцевих бюджетів.

У ринкових умовах господарювання особливе значення має розвиток фін відносин підприємств ЖГ із місцевими органами самоврядування. Адже ці органи стають не лише власниками житла, яке раніше належало державі; вони також виступають власниками значної частини фінансових ресурсів у даному регіоні ( у тому числі фін ресурсів підприємств ЖГ). Питома вага комунальної форми власності в ЖГ постійно зростає (1970 – 40-50%, 2005 – 70-80%).

Зміни в структурі власності на підприємства ЖГ та інші нові тенденції висувають нові вимоги до організації фінансів житлового господарства. Так, необхідно забезпечити самоокупність, прибутковість даної галузі, а також створити умови для розвитку ринкових умов господарювання і конкуренції, щоб забезпечити якісне зростання обслуговування житла населення. У зв’язку з цим формуються поряд із житлово-експлуатаційними конторами – кондомінімуми, інші об’єднання мешканців. Вони прагнуть за рахунок власних доходів значно поліпшити утримання житлових будинків.

Система фінансових відносин, що складається між ЖЕКами і підприємствами інших галузей комунального господарства характеризується формуванням кредиторської заборгованості ЖЕКів за надані комунальними підприємствами послуги.

Система фін відносин між підприємствами ЖГ і їх мешканцями є найбільш складною. Вона зачіпає інтереси не лише мешканців будинків і житлових організацій, а й інтереси місцевих бюджетів, інших комунальних підприємств, які надають послуги мешканцям будинків. Основна частка платежів (десь 80%) оплачується мешканцями будинків. Тому саме від своєчасності їх розрахунків залежить вчасна оплата житловими організаціями послуг інших підприємств.

Таким чином, фінанси ЖГ – це специфічна сфера виробничих відносин, що виникають у процесі розподілу й перерозподілу частини вартості ВВП шляхом формування й використання цільових фондів грошових коштів, що призначені для задоволення потреб населення.

Житловий фонд України становить близько 25 % основних фондів країни. При цьому ЖГ як галузь місцевого господарства було найменше підготовленим до роботи в ринкових умовах. В адміністративно-командній економіці плата за житло лише частково покривала поточні експлуатаційні видатки. З 1959 житлово-експлуатаційні організації були звільнені від амортизаційних відрахувань на реновацію; держава перебрала на себе значну частину видатків на фінансування багатьох затрат цих організацій (через надання дотацій і прямого фінансування з бюджетів різного рівня). Не можна вести мову про самоокупність і госпрозрахунок за таких умов даних організацій. Адже за рахунок держ бюджету і коштів підприємств майже повністю здійснювалось нове житлове будівництво і значна частина видатків на капітальний ремонт житлового фонду.