
- •Дослідження програмних об'єктів напередвизначених типів та операцій над ними
- •Опис програмних об’єктів
- •Ініціалізація змінних при створенні
- •Оператор привласнення
- •Загальна спрощена структура програми
- •Методичні вказівки Правила складання ідентифікаторів
- •Правила опису об’єктів у програмі
- •Частина 1 дослідження цілих типів даних
- •Завдання
- •Частина 2 дослідження дійсних типів даних
- •Завдання
- •Частина 3 дослідження арифметичних операцій над значеннями цілих та дійсних типів
- •Завдання
- •Частина 4 дослідження бітових операцій над цілими значеннями
- •Бітові операції
- •Завдання
- •Частина 5 дослідження логічних типів, логічних операцій та операцій відношення
- •Завдання
- •Частина 6 дослідження вказівних типів даних
- •Завдання
- •Частина 7 дослідження символьних типів та базової операції – атрибут
- •Завдання
- •Лабораторна робота 2
- •Дослідження структурних операторів операторного
- •Базису мов програмування паскаль та сі
- •Мета лабораторної роботи - вивчити устрій структурних операторів мов Паскаль та Сі та та використати їх при дослідженні адресної арифметики.
- •Теоретичні відомості
- •Адресна арифметика в Сі
- •Правила написання програм
- •Завдання
- •Лабораторна робота 3
- •Частина 2 багатовимірні масиви
- •Лабораторна робота 4 дослідження пойменованого типу даних
- •Лабораторна робота 5
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 6 дослідження механізму підпрограм Мета лабораторної роботи - вивчити в мовах Паскаль та Сі опис та використання відкритих і закритих підпрограм.
- •Inline- підпрограми Сі:
- •Контрольні запитання
- •Контрольна робота дослідження використання підпрограм в лінійних структурах даних
- •Контрольні запитання
- •Напередвизначені типи
- •Знак Число без знаку
- •Знак e
- •Список літератури
- •С. Робинсон и др. С# для профессионалов. Т 1,2. – м.: Лори, 2003. – 995с.
Частина 3 дослідження арифметичних операцій над значеннями цілих та дійсних типів
Теоретичні відомості
Існує декілька операцій у мовах Pascal та C, які мають звичайний арифметичний сенс, і які можуть розглядатися як ідентичні для цілих та дійсних даних: додавання, віднімання, множення та ділення (real division).
Також, існують спеціальні операції для цілих чисел: цілочисельне ділення (integer division) та взяття решти від цілочисельного ділення (modular division).
Цілочисельне ділення є обчисленням цілої частини результату ділення двох чисел. Символ, які використовується для позначення цієї операції у мові Pascal - "div". Наприклад, 7 div 3 = 2, 17 div 5 = 3.
Взяття решти від цілочисельного ділення – це операція, яка дає ціле число, що отримується як решта від цілочисельного ділення двох позитивних цілих чисел. Ця операція позначається символом "mod" у мові Pascal та " % " у мові C: 7 mod 3 = 1, 15 mod 2 = 3, 23 % 8 = 7, 78 % 15 = 3.
Треба відмітити, що дійсне ділення ( / ) завжди дає результат дійсного типу, в незалежності від того, що один або обидва операнди є цілими. Тому при необхідності застосування дійсного ділення його результат має бути присвоєним змінній дійсного типу.
Результат дійсного ділення може бути присвоєним змінної цілого типу шляхом його перетворення у цілий тип. Є спеціальні функції для такого перетворення у мові Pascal - "Round()" та "Trunc()". Функція "Round()" округлює результат виразу між дужками звичайним математичним чином (наприклад, round(5.67) дорівнюється 6). Функція "Trunc()" просто відкидає дробову частину (наприклад, trunc(3.75) дорівнюється 3).
Мова С передбачає те, що дробова частина дійсного числа зажди відкидається, якщо змінна, який присвоюється результат, має цілій тип.
Перелік операцій над значеннями цілого та дійсного типів в мовах Паскаль та Сі представлено в Додатку 1.
Завдання
Написати програми на мовах Паскаль та Сі, які складаються з наступних дій:
Опису змінних цілого та дійсного типів.
Використання арифметичних унарних операцій над змінними цілого (табл. 4) та дійсного типів. Значення дійсних типів обираються довільно.
Використання арифметичних бінарних операцій над змінними цілого (табл4) та дійсного типів. Значення дійсних типів обираються довільно.
Таблиця 4
№ варіанта |
Опе-ран-ди |
Операції |
||||||||||
Збере-ження знаку |
Запере-чення знаку |
Дода-вання |
Відні-мання |
Мно-ження |
Ціло-чисель-не ділення |
Зали-шок від ділення |
Ділення |
|||||
1 |
1 |
67 |
-23 |
-47 |
999 |
34 |
12 |
12 |
19 |
30 |
||
2 |
- |
- |
98 |
-765 |
3 |
3 |
5 |
3 |
7 |
|||
2 |
1 |
-8 |
890 |
235 |
78 |
97 |
15 |
15 |
17 |
48 |
||
2 |
- |
- |
-655 |
34 |
20 |
5 |
4 |
3 |
7 |
|||
3 |
1 |
76 |
-32 |
-117 |
-65 |
18 |
16 |
16 |
28 |
44 |
||
2 |
- |
- |
68 |
99 |
4 |
4 |
3 |
5 |
5 |
|||
4 |
1 |
-34 |
98 |
345 |
43 |
7 |
18 |
18 |
19 |
81 |
||
2 |
- |
- |
-55 |
87 |
23 |
6 |
5 |
4 |
10 |
|||
5 |
1 |
56 |
-73 |
46 |
-79 |
13 |
20 |
20 |
32 |
18 |
||
2 |
- |
- |
87 |
12 |
3 |
5 |
6 |
6 |
4 |
|||
6 |
1 |
-23 |
802 |
231 |
48 |
12 |
10 |
10 |
24 |
45 |
||
2 |
- |
- |
-57 |
207 |
9 |
2 |
4 |
5 |
9 |
|||
7 |
1 |
75 |
-54 |
271 |
-78 |
17 |
18 |
18 |
38 |
50 |
||
2 |
- |
- |
112 |
190 |
5 |
3 |
4 |
4 |
9 |
|||
8 |
1 |
-44 |
86 |
45 |
63 |
14 |
21 |
21 |
27 |
102 |
||
2 |
- |
- |
-256 |
27 |
3 |
3 |
2 |
7 |
9 |
|||
9 |
1 |
112 |
-31 |
65 |
-95 |
18 |
8 |
8 |
53 |
94 |
||
2 |
- |
- |
13 |
209 |
4 |
4 |
3 |
9 |
8 |
|||
10 |
1 |
-69 |
154 |
203 |
-184 |
20 |
9 |
9 |
46 |
35 |
||
2 |
- |
- |
32 |
84 |
7 |
3 |
4 |
4 |
9 |
|||
11 |
1 |
70 |
-13 |
37 |
98 |
33 |
15 |
15 |
29 |
134 |
||
2 |
- |
- |
-87 |
130 |
4 |
3 |
6 |
5 |
10 |
|||
12 |
1 |
-29 |
91 |
173 |
-47 |
46 |
20 |
20 |
74 |
24 |
||
2 |
- |
- |
34 |
95 |
3 |
2 |
7 |
7 |
5 |
|||
13 |
1 |
34 |
-25 |
17 |
293 |
26 |
24 |
24 |
82 |
72 |
||
2 |
- |
- |
-68 |
86 |
5 |
6 |
5 |
9 |
7 |
|||
14 |
1 |
-59 |
101 |
136 |
-43 |
15 |
12 |
12 |
16 |
52 |
||
2 |
- |
- |
-57 |
63 |
7 |
6 |
7 |
5 |
8 |
|||
15 |
1 |
78 |
-49 |
23 |
245 |
22 |
18 |
18 |
36 |
81 |
||
2 |
- |
- |
64 |
192 |
11 |
9 |
5 |
7 |
6 |
Література: [1]; [2]; [6]; [7].