
- •Дослідження програмних об'єктів напередвизначених типів та операцій над ними
- •Опис програмних об’єктів
- •Ініціалізація змінних при створенні
- •Оператор привласнення
- •Загальна спрощена структура програми
- •Методичні вказівки Правила складання ідентифікаторів
- •Правила опису об’єктів у програмі
- •Частина 1 дослідження цілих типів даних
- •Завдання
- •Частина 2 дослідження дійсних типів даних
- •Завдання
- •Частина 3 дослідження арифметичних операцій над значеннями цілих та дійсних типів
- •Завдання
- •Частина 4 дослідження бітових операцій над цілими значеннями
- •Бітові операції
- •Завдання
- •Частина 5 дослідження логічних типів, логічних операцій та операцій відношення
- •Завдання
- •Частина 6 дослідження вказівних типів даних
- •Завдання
- •Частина 7 дослідження символьних типів та базової операції – атрибут
- •Завдання
- •Лабораторна робота 2
- •Дослідження структурних операторів операторного
- •Базису мов програмування паскаль та сі
- •Мета лабораторної роботи - вивчити устрій структурних операторів мов Паскаль та Сі та та використати їх при дослідженні адресної арифметики.
- •Теоретичні відомості
- •Адресна арифметика в Сі
- •Правила написання програм
- •Завдання
- •Лабораторна робота 3
- •Частина 2 багатовимірні масиви
- •Лабораторна робота 4 дослідження пойменованого типу даних
- •Лабораторна робота 5
- •Завдання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 6 дослідження механізму підпрограм Мета лабораторної роботи - вивчити в мовах Паскаль та Сі опис та використання відкритих і закритих підпрограм.
- •Inline- підпрограми Сі:
- •Контрольні запитання
- •Контрольна робота дослідження використання підпрограм в лінійних структурах даних
- •Контрольні запитання
- •Напередвизначені типи
- •Знак Число без знаку
- •Знак e
- •Список літератури
- •С. Робинсон и др. С# для профессионалов. Т 1,2. – м.: Лори, 2003. – 995с.
Частина 2 дослідження дійсних типів даних
Теоретичні відомості
Змінні дійсного типу можуть містити числа з дробною частиною. Такі дані можуть бути представлені у двох формах: стандартної десятинній або експоненціальній. Зображення стандартної десятинної форми включає цілу частину, десятинну крапку та дробову частину (наприклад: 6.768, 0.0012, -45.789, 23.0).
Експоненціальна форма (або наукова нотація) використовується для написання дуже великих або дуже малих чисел. Експоненціальна форма включає три частини:
коефіцієнт, який виглядає як стандартна десятинна форма дійсного числа;
буква E або e;
експонента, яка має ту ж форму, як ціла константа.
Наприклад:
Десятинна форма |
Звичайна експоненціальна форма |
Експоненціальна форма у мовах Pascal та C |
-12345000000 0.00000467 |
-1.12345 x 1010 4.67 x 10-6 |
-1.2345E+10 4.67e-6 |
Отже, експоненціальна форма у мовах програмування зв’язана з науковою нотацією наступним чином:
(коефіцієнт)E(експонента) = (коефіцієнт) x 10 (експонента)
Точність дійсних змінних обмежена кількістю цифр коефіцієнта (наприклад, 11-12 цифр для типу Real Pascal).
Дійсні змінні можуть зберігати значення дійсних чисел у визначеному діапазоні (див. Додаток 1).
Правила складання зображення значень дійсних типів в мовах Паскаль та Сі представлено в Додатку 2.
Завдання
Написати програми на мовах Паскаль та Сі, які складаються з наступних дій:
Опису змінних дійсного типу.
Опису констант дійсного типу.
Ініціювання об'єктів при опису.
Ініціювання об'єктів оператором привласнення, використовуючи значення з варіанта (табл. 3). Дослідити входження даних з варіанта до діапазону подання значень відповідного типу.
Примітка: При написанні програми дослідити опис дійсних літералів.
Таблиця 3
№ варіанта |
Дійсні типи |
|||
Real |
float |
Double |
Double |
|
п |
с |
п |
С |
|
1 |
-23564567894.76 0.000000984879 345.541051 |
-345.541051 0.876710-329 |
||
2 |
0.0000000078234 -0.56781062 3465787652.98 |
-0.46810500 567.6710-90 |
||
3 |
-45.67810-43 25167876500.01 0.120002312 |
-45.67810-1333 0.7671065 |
||
4 |
765.231029 -123456789086.9 76.510-400 |
-0.43510-432 9876.45610201 |
||
5 |
35678932109.67 -0.0000007654 98.12310-61 |
-64.87321099 0.543210-396 |
||
6 |
0.02000405434 -374.121043 98765432753.76 |
-0.321101097 98.7610-86 |
||
7 |
-408.34110-40 0.876500023 6574839201.998 |
456.2310-3048 -0.35781052 |
||
8 |
-0.002345087 2938485763.12 786.321042 |
0.438510-111 -49.765104125 |
||
9 |
0.2327218654 -8694032167.9 786.321054 |
-0.2531099 854.10110-895 |
||
10 |
-0.00330044982 214.5610-63 10243657043.55 |
0.73110-3408 -452.111045 |
||
11 |
0.000010001001 -342.9871074 62413879012.45 |
-0.842107041 124.83210-212 |
||
12 |
0.0908070605 -116655773377.99 78.5210-49 |
0.13210-273 -943.14104867 |
||
13 |
-0.58123109845 23864561254.93 612.381046 |
-0.74810301 425.7310-2322 |
||
14 |
0.6891354328 362514748596.84 -52.2910-73 |
0.89910-5320 -743.610189 |
||
15 |
0.0000000002222 -61879153264.89 473.51091 |
-0.0210-300 365.1102581 |
Примітка: п – Паскаль, с – Сі.
Література: [1]; [2]; [6]; [7].