Зміни тонів серця

При аускультації першого і другого тонів серця звертають увагу на їхню силу, тембр, чіткість, частоту та ритм, наявність патологічних звукових явищ – шумів. У здорових тварин тони серця ритмічні, чіткі, без сторонніх шумів, мають чистий тембр. Приглушеність обох тонів зумовлена дифузними деструктивними змінами міокарда, а також втратою еластичності клапанів при пороках серця. Сила тонів серця може змінюватися під впливом фізіологічних і, особливо, патологічних факторів. При аускультації серця можна виявити посилення або послаблення обох тонів чи одного з них, а також подовження, розщеплення, роздвоєння чи акцентування їх. При ряді захворювань тони серця супроводжуються шумами.

Посилення обох тонів серця спостерігається у тварин незадовільної вгодованості, після фізичного навантаження, при збудженні, гарячці, гіпертрофії міокарда, першій стадії гострого міокардиту.

Послаблення обох тонів серця може бути у тварин із вгодованістю, вищою за середню, при гіподинамії, виражених деструктивних змінах міокарда (міокардіодистрофії), ексудативному перикардиті, плевриті, гідроперикарді, гідротораксі. При міокардіодистрофії послаблення обох тонів є результатом зменшення сили скорочення міокарда внаслідок його дистрофії. В інших випадках причиною послаблення тонів серця є збільшення відстані від місця утворення їх до міс-ця вислуховування на грудній стінці при нагромадженні ексудату (перикардит і плеврит) чи транссудату (гідроперикард, гідроторакс).

Посилення першого тону часто виявляють на початковій стадії розвитку гострого міокардиту, при гіпертрофії шлуночків, анемії, звуженні атріовентрикулярних отворів, особливо лівого. В останніх двох випадках шлуночки серця недостатньо наповнюються кров'ю, і тому перший тон стає посиленим і “хлопаючим”, інколи навіть дзвінким (з металевим відтінком).

Послаблення першого тону серця виявляють при недостатності атріовентрикулярних клапанів (пороках серця), а також при деструктивних змінах міокарда (міокардіодистрофія, міокардіофіброз) і дилатації (розширенні) шлуночків.

Посилення другого тону супроводжується акцентом на аорті або легеневій артерії. Виявляють його при підвищенні артеріального кров'яного тиску у великому або малому колах кровообігу, оскільки після закриття півмісяцевих клапанів кров “ударяє” по них. Сила цього удару залежить від тиску крові в аорті або легеневій артерії. Акцент другого тону в пункті найкращої чутливості клапанів аорти виявляють при підвищенні артеріального кров'яного тиску у великому колі кровообігу, що спостерігається при захворюваннях нирок (нефриті, нефросклерозі) і судин (атеросклерозі). Акцент другого тону в пункті найкращої чутливості клапанів легеневої артерії можна виявити при підвищенні артеріального кров'яного тиску в малому колі кровообігу, що спостерігається при різних захворювання легенів: пневмонії, коли ексудат заповнює альвеоли і стискує міжальвеолярні капіляри, альвео-лярній емфіземі легенів – захворюванні, яке характеризується розривом альвеол, утворенням великих порожнин, втратою еластичності стінок альвеол, що також спричинює підвищення тиску в міжальвеолярних легеневих капілярах.

Зменшення сили другого тону може бути результатом зниження артеріального кров'яного тиску в колах кровообігу, при колапсі, ураженні клапанів аорти або легеневої артерії (при пороках серця).

Крім зміни сили, тони серця можуть розщеплюватися і роздвоюватися. Роздвоєнням тонів називають таке явище, коли замість одного тону вислуховують два короткі, які швидко з’являються один за одним. Роздвоєння тонів зумовлене асинхронним виникненням окремих компонентів серцевих тонів у правій та лівій половинах серця: неодночасне закриття атріовентрикулярних клапанів призводить до роздвоєння першого тону, а півмісяцевих – другого. Якщо обидві частини роздвоєного тону розділені таким коротким інтервалом, що не сприймаються як два самостійні тони, то таке явище називають розщепленням тонів. Розщеплення і роздвоєння першого тону зумовлені виділенням тону передсердь із загального звучання внаслідок зниження атріовентрикулярної провідності, при неодночасному скороченні шлуночків, а отже й неодночасному закритті атріовентрикулярних клапанів, що виникає в результаті порушення внутрішньошлуночкової провідності під час блокади однієї з ніжок пучка Гіса. Роздвоєння тону відрізняють від розщеплення його за більш чіткою паузою між підтонами. Графічно ці зміни показані на рис. 52 і 53.

1 1 1 1

2 2 2 2

а а б б а б

Рис. 52. Розщеплення тонів серця: Рис. 53. Роздвоєння тонів серця:

а – першого; б – другого а – першого; б – другого

1 – перший тон; 2 – другий тон

Розщеплення і роздвоєння першого тону можуть бути тимчасовими, тобто мати функціональний характер. У таких випадках вони зникають після проведення або прогонки тварини.

Розщеплення і роздвоєння другого тону виникають при неодночасному закритті клапанів аорти та легеневої артерії, що зумовлюється різною тривалістю скорочення правого і лівого шлуночків при їх ураженні: функціональній слабкості одного з них та зміні тиску крові у великому або малому колах кровообігу. Запізніле змикання клапанів легеневої артерії виникає внаслідок підвищення тиску в малому колі кровообігу при стенозі лівого атріовентрикулярного (мітрального) отвору, альвеолярній емфіземі легенів, пневмонії. Розщеплення і роздвоєння другого тону буває наслідком вираженої брадикардії при гострому паренхіматозному гепатиті, ендемічному зобі та виснаженні. Виражене роздвоєння з одночасним посиленням другого тону і тахікардією називають ще “ритмом перепілки”.

При патології серця у тварин можна виявити також “ритм галопу” та ембріокардію. “Ритм галопу” – це тричленний ритм, який нагадує тупіт коня, що біжить галопом. Він характеризується трьома тонами, які вислуховуються один за одним майже через однакові проміжки часу, з наголосом частіше на останньому з них. Цей ритм завжди супроводжується вираженою тахікардією. Причиною виникнення “ритму галопу” є роздвоєння першого тону серця у зв'язку з неодночасним скороченням шлуночків унаслідок різко вираженої функціональної слабості одного з них (дилатація, деструктивні зміни міокарда). Інші фахівці причиною виникнення такого ритму вважають значно виражену міокардіодистрофію, яка призводить до швидкого розслаблення міокарда шлуночків на початку діастоли.

Ембріокардія – це чергування двох абсолютно однакових за силою і характером тонів, які надходять один за одним через однакові проміжки часу й нагадують ритм серця у плода. За даними фоноелектрокардіографії, ембріокардія зумовлена різким послабленням другого тону серця у зв'язку зі зниженням артеріального кров'яного тиску. При цьому фактично чується лише перший тон, як і при аускультації серця плода (внаслідок відкритої баталової протоки артеріальний тиск крові низький, тому другого тону практично не чути). Ембріокар-дія зустрічається при тяжких хворобах, які супроводжуються парезом артеріальних судин і різким зниженням артеріального кров'яного тиску при колапсі і значних крововтратах. Появу “ритму галопу” та ембріокардію необхідно розглядати, за висловом В.П. Образцова, як “крик серця про допомогу”.