- •Заняття №
- •Професійна орієнтація студентів:
- •1. Джерела і методи одержання саліцилової кислоти.
- •Методика виконання практичної роботи Кислота саліцилова
- •Властивості
- •Ідентифікація
- •Випробування на чистоту.
- •Кількісне визначення
- •1. Дф х. Алкаліметрія, пряме титрування в середовищі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту
- •Латинські назви, синоніми саліцилової кислоти.
Кількісне визначення
1. Дф х. Алкаліметрія, пряме титрування в середовищі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту
Наважку субстанції розчиняють у певному об’ємі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту (оскільки препарат мало розчинний у воді) і титрують 0,1 М розчином натрій гідроксиду NaOH з тим самим індикатором до рожевого забарвлення.
НО–С6Н4–СООН + NaOH ® НО–С6Н4–СООNa + H2O
Em(C7Н6О3) = М. м.
Зберігання. У щільно закупореному контейнері, що оберігає від дії світла, у захищеному від світла місці.
Застосування. Зовнішній антисептичний, подразнюючий, кератолітичний засіб.
Лікарські форми: мазь, розчин для зовнішнього застосування.
Студент повинен знати:
Латинські назви, синоніми саліцилової кислоти.
Методи одержання вищезазначеного препарату.
Фізико-хімічні характеристики, методи ідентифікації, встановлення доброякісності і кількісного визначення досліджуваної субстанції лікарської речовини.
Умови зберігання та застосування досліджуваної сполуки у медичній практиці і фармацевтичному аналізі.
Студент повинен вміти:
1. Пояснювати хімічні процеси, що протікають при встановленні тотожності, доброякісності і кількісного вмісту вищенаведеної субстанції лікарської речовини.
2. Обчислювати молярні маси еквівалентів при визначенні масової частки діючих речовин у досліджуваній субстанції різними методами.
3. Після проведення аналізу робити висновок про відповідність якості субстанції лікарської речовини вимогам МКЯ.
Джерела інформації
Основні:
1. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – 556 с.
2. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. – Харків: РІРЕГ, 2001. – Доповнення 1. – 2004. – 520 с.
3. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”. – 1-е вид. –– Доповнення 2. – Харків: Державне підприємство „Науково-експертний фармакопейний центр”, 2008. – 620 с.
4. Державна Фармакопея України /Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”. – 1-е вид. –– Доповнення 3. – Харків: Державне підприємство „Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів”, 2009. – 280 с.
5. Безуглий П. О., Гриценко І. С., Українець І. В., та ін. Фармацевтична хімія. / За заг. ред. П. О. Безуглого. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. – 560 с.
6. Безуглий П.О., Грудько В.О., Леонова С.Г. та ін. Фармацевтичний аналіз. – Х.: Вид-во НФАУ; Золоті сторінки, 2001. – 240 с.
7. Государственная фармакопея СССР Х издания. //М.: „Медицина”. – 1968. – 1071 с.
8. Матеріали лекцій.
Додаткові:
1. Беликов В. Г. Фармацевтическая химия. В 2 ч.: Учебн. Пособие / В. Г.Беликов – 4-е изд., пепераб. и доп. – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 613 с.
2. Мелентьева Г. А. Фармацевтическая химия. – М.: Медицина, 1976. – Т. І, 780 с.; Т. ІІ, 827 с.
3. Фармацевтическая химия: Учебн. пособие. /Под ред. А. П. Арзамасцева. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2004. – 640 c.
4. Машковский М. Д. Лекарственные средства. – М.: Новая Волна, 2010. – 1216 с.
5. Харкевич Д. А. Фармакология: Учебник. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2006. – 768 с
Підготував викладач ___________________ Е.А.Панасюк
