
- •Заняття №
- •Професійна орієнтація студентів:
- •1. Джерела і методи одержання саліцилової кислоти.
- •Методика виконання практичної роботи Кислота саліцилова
- •Властивості
- •Ідентифікація
- •Випробування на чистоту.
- •Кількісне визначення
- •1. Дф х. Алкаліметрія, пряме титрування в середовищі нейтралізованого за фенолфталеїном спирту
- •Латинські назви, синоніми саліцилової кислоти.
Панасюк Е.А. (для студентів)
Заняття №
Тема: Саліцилова кислота.
Кількість
годин:2
Мета: Оволодіти методами ідентифікації, дослідження доброякісності та кількісного визначення субстанції лікарської речовини саліцилової кислоти
Професійна орієнтація студентів:
Ароматичні кислоти – похідні ароматичних вуглеводнів, в яких у бензеновому циклі один або кілька атомів Гідрогену заміщені карбоксильною групою (–СООН). Представники даної групи органічних сполук проявляють антисептичні, протигрибкові властивості. Введення в структуру відповідних карбонових кислот ароматичного ряду додаткових замісників, а також наступне одержання окремих функціональних похідних, призводить до розширення спектру фармакологічної дії останніх (кератолітична, протизапальна, знеболююча, антиагрегантна, жовчогінна тощо).
Солі ароматичних карбонових кислот, в тому числі й функціональних заміщених по ароматичній субстиненті, мають більшу спорідненість до води (зазвичай, легко розчинні) та використовуються у медичній практиці як активні фармацевтичні інгредієнти і засоби для відповідної діагностики.
Розглядаючи теоретичний матеріал, що стосується методів одержання, фізичних та хімічних властивостей, методів ідентифікації, встановлення доброякісності, кількісного визначення вищезгаданих субстанцій лікарських речовин, умов їх зберігання та застосування в медичній практиці, студенти набувають знань, які необхідні їм у майбутній професійній діяльності.
Виконуючи практичну частину, студенти набувають нові та удосконалюють набуті раніше практичні навички з аналізу якості субстанцій лікарських речовин.
Програма самостійної підготовки студентів:
1. Латинські назви, синоніми саліцилової кислоти.
2. Джерела і методи одержання саліцилової кислоти.
3. Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).
4. Ідентифікації згідно вимог Державної Фармакопеї України та іншої нормативної документації; хімізми реакцій.
5. Методики виявлення специфічних домішок у субстанції лікарської речовини, що вивчається.
6. Кількісне визначення даної субстанції.
7. Умови зберігання, виходячи з особливостей фізико-хімічних властивостей.
8. Медичне застосування саліцилової кислоти.
Питання, які розглядаються на занятті:
1. Джерела і методи одержання саліцилової кислоти.
2. Властивості досліджуваної субстанції (опис та розчинність).
3. Ідентифікації згідно вимог Державної Фармакопеї України та іншої нормативної документації; хімізми реакцій.
4. Методики виявлення специфічних домішок у субстанції лікарської речовини, що вивчається.
5. Кількісне визначення даної субстанції.
6. Умови зберігання, виходячи з особливостей фізико-хімічних властивостей.
7. Медичне застосування саліцилової кислоти.
Тести і ситуаційні задачі: (без еталонів відповідей)
1. Для ідентифікації саліцилат-йону, як структурного фрагменту субстанції кислоти саліцилової, спеціалісту ВТК слід провести реакцію з: A. Калію карбонатом B. Кальцію хлоридом C. Калій гідрофталатом D. Магнію сульфатом E. Заліза(ІІІ) хлоридом |
2. Спеціаліст ВТК проводить кількісне визначення субстанції резорцину методом броматометрії (зворотне титрування). В якості індикатора він має використати: A. Фенолфталеїн B. Натрію еозинат C. Заліза(III) амонію сульфат D. Калію хромат E. Крохмаль |
3. Згідно вимог монографії на субстанцію натрію саліцилату, наведеної в 1 доповненні до ДФУ, Натрій ідентифікують з: A. Розчином уранілацетату B. Використанням пірохімічної реакції C. Розчином калію піроантимонату D. Метоксифенілоцтової кислоти реактивом E. Розчином цинкуранілацетату |
4. Ідентифікація субстанції тимолу з використанням спиртового розчину заліза(III) хлориду супроводжується появою: A. Синьо-фіолетового забарвлення B. Світло-зеленого забарвлення C. Червоного забарвлення D. Фіолетового забарвлення E. Коричневого забарвлення |
5. Для натрію бензоату найбільш характерною фармакологічною дією є: A. Відхаркуюча B. Антигістамінна C. Ноотропна D. Антацидна E. Місцевоанестезуюча |
|
1. Обчислити масу наважки кислоти бензойної (М = 122.1 г/моль), яку необхідно взяти для аналізу, щоб на титрування було витрачено 16.30 мл 0.1 Мрозчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0000); вміст кислоти бензойної в субстанції – 99.7 %.
2. Який об’єм 0.5 М розчину натрію гідроксиду (Кп = 1.0005) буде витрачено на титрування субстанції кислоти саліцилової (М = 138.1 г/моль) масою0.2462 г, якщо вміст кислоти саліцилової в субстанції – 99.5 %.
3. Розрахувати втрату в масі при висушуванні, якщо на титрування наважки натрію бензоату (М = 144.1 г/моль) масою 0.2918 г витрачено 19.70 мл 0.1 Мрозчину кислоти хлористоводневої (Кп = 0.9985). Вміст натрію бензоату в субстанції становить 99.6 %.
4. Обчислити вміст натрію саліцилату (М = 160.1 г/моль) у таблетці в грамах, якщо на титрування наважки порошку розтертих таблеток масою 0.1891 гвитрачено 9.80 мл 0.1 М розчину кислоти хлористоводневої (Кп = 1.0003). Середня маса таблетки становить 0.3 г.
5. Обчислити вміст резорцину (М = 110.1 г/моль) в субстанції у відсотках, якщо на титрування наважки масою 0.1985 г витрачено 18.30 мл 0.1 Мрозчину натрію тіосульфату (Кп = 1.0000), об’єм мірної колби – 100.0 мл, об’єм аліквоти – 20.0 мл. На титрування контрольного досліду витрачено 39.90 мл 0.1 М розчину натрію тіосульфату.
6. Який об’єм аліквоти треба взяти для аналізу субстанції тимолу (М = 150.2 г/моль), щоб на титрування наважки масою 0.5075 г, яка розчинена в мірній колбі місткістю 100 мл, було витрачено 13.70 мл 0.0167 М розчину калію бромату (Кп = 0.9913)? Вміст тимолу в субстанції становить 100.5 %.
Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:
Тести: 1. Е; 2. Е; 3. D; 4. В; 5. А.
Задачі: 1. 0.1996 г; 2. 3.55 мл; 3. 2.5 %; 4. 0.249 г; 5. 99.8 %; 6. 10.0 мл.