
- •Україна квнз «Мелітопольський медичний коледж» зор
- •Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему
- •Засоби, які діють переважно у ділянці чутливих (аферентних) нервових закінчень
- •Лікарські засоби, які впливають на еферентну іннервацію.
- •Вплив парасимпатичної і симпатичної нервової системи на функцію органів
- •Препарати, які впливають на функцію холінергічних синапсів.
- •Гангліоблокуючі препарати.
- •Препарати, які впливають на функцію адренергічних синапсів.
- •Класифікація препаратів.
Україна квнз «Мелітопольський медичний коледж» зор
Е.П. Педченко
Збірник лекцій на тему:
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ
Частина 1.
Лікарські засоби, що впливають на периферичну нервову систему
ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА НЕРВОВУ СИСТЕМУ
(НЕЙРОТРОПНІ ЗАСОБИ)
Це лікарські засоби, що впливають на нервову регуляцію функцій організму.
Схема рефлекторної дуги.
Аферентне
(чутливе)
нервове волокно
орган
Еферентне (рухове)
нервове волокно
Аферентне нервове волокно передає збудження від рецепторів до ЦНС.
Еферентне нервове волокно передає збудження від ЦНС до виконавчих органів та тканин.
Класифікація
нейротропних засобів.
Засоби, що впливають на ЦНС
Засоби, що впливають на
периферичну
нервову систему
Засоби, що впливають
на еферентну
НС
холіноміметики
адреноміметики
холіноблокатори
адреноблокатори
Засоби, що впливають
на аферентну
НС
збуджують
пригнічують
збуджують
пригнічують
Місцеві
анестетики
В’яжучі
засоби
Обволікальні
засоби
Адсорбувальні
засоби
Подразнювальні
засоби
Засоби, які діють переважно у ділянці чутливих (аферентних) нервових закінчень
ПЛАН.
Місцевоанестезуючі засоби.
В’яжучі засоби.
Обволікаючі засоби.
Адсорбувальні засоби.
Подразнювальні засоби.
Місцевоанестезуючі засоби (місцеві анестетики) – це лікарські речовини, що викликають місцеву втрату больової чутливості. Тому їх застосовують головним чином для місцевого знеболювання (анестезії) при проведенні операцій. Впливаючи на закінчення чутливих нервів (рецептори) і чутливі нервові волокна, анестетики блокують утворення і проведення нервових імпульсів у тій області, де нанесений препарат.
Види місцевої анестезії:
1. ПОВЕРХНЕВА (ТЕРМІНАЛЬНА) АНЕСТЕЗІЯ: анестетик наносять шляхом змазування або зрошення на поверхню слизових оболонок носа, ока, глотки, на рану або виразкову поверхню, де він блокує чутливі нервові закінчення. Застосовується під час операцій в офтальмології, стоматології, ларингології. Для поверхневої анестезії застосовують дикаїн, анестезин, лідокаїн (ксикаїн), тримекаїн. Дуже рідко новокаїн, тому що він погано проникає через слизові оболонки.
ПРЕПАРАТИ.
Дикаїн (Dicainum)
Форма випуску: плівки очні з дикаїном 0,00075 г
Механізм дії: високоактивний і високотоксичний анестетик. Ефект через 1-2 хвилини.
Застосування: для анестезії ока. Препарат не можна закапувати в ніс, тому що швидко розвивається передозування.
Rp.: Membranulas ophthalmicas cum Dicaino 0, 00075 № 10
D.S. Закладати по 1 плівці за край повіки для анестезії ока.
Анестезин (Anaesthesinum)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,3 г; мазь 5%-30,0; свічки 0,1 г.
Механізм дії: погано розчинний у воді, легко в жирах, спирті, тому використовується тільки для термінальної анестезії. Викликає повну і тривалу анестезію шкіри і слизових оболонок, знімає свербіж. Малотоксичний.
Застосування: Мазі, пасти, присипки – при болючих ранах, виразках, дерматитах зі свербежем; у таблетках всередину по 1 таблетці 3 рази на день після їди – при спазмах і болях у шлунку, морської і повітряної хворобі, блювоті вагітних; у свічках ректально при геморої і тріщинах прямої кишки.
Лідокаїн (Ксикаїн) (Lidocainum (Xycainum)
Форма випуску: розчин в ампулах 2 % - 2 – 10 мл, 1 % - 10 мл, 10 % - 2 мл, очні краплі – флакони 5 мл 2 – 4 % розчину.
Механізм дії: високоактивний, малотоксичний анестетик, використовується для проведення усіх видів місцевої анестезії, але в різних концентраціях. Ефект триває 1,5-2 г, з адреналіном - 4 години. Виявляє виражену протиаритмічну дію (нормалізує ритм серця).
Застосування: для термінальної анестезії ока, ЛОР 1-2-5% розчини 20 мл; для провідникової анестезії 0,5-1-2% розчин до 50 мл, для інфільтраційної анестезії 0,25-0,5% розчин – 1000-500 мл, для спинномозкової анестезії –1 % розчин 1-2 мл. Застосовують як замінник новокаїну при підвищеній чутливості до препарату. Як протиаритмічний засіб застосовують внутрішньовенно повільно або крапельно 0,2% розчин при шлуночкових аритміях.
2. ПРОВІДНИКОВА АНЕСТЕЗІЯ: розчин анестетика за допомогою голки і шприца вводять по ходу нерва (периневрально, епіневрально), в результаті вся область даного нерву втрачає чутливість. Подібними до провідникової анестезії є епідуральна (перидуральна) анестезія – анестетик вводять у простір над твердою мозковою оболонкою і спинномозкова анестезія.
Для проведення провідникової анестезії застосовують препарати:
Л
ідокаїн
(Ксикаїн) Lidocainum
(Xycainum)
Новокаїн Novocainum 1-2% розчин 20-50 мл
Тримекаїн Trimecainum в ампулах або стерильний
Новокаїн (Novocainum)
Форма випуску: 0,25-0,5-1-2% розчин 1-2-5-10 мл, порошок, мазь 5-10%, свічки 0,1.
Механізм дії. Високоактивний, малотоксичний анестетик. Ефект триває 30-60 хвилин. У різних концентраціях застосовується для проведення провідникової, інфільтраційної, спинномозкової анестезії. У деяких осіб відзначається підвищена чутливість до препарату (алергійні реакції).
Застосування. Для провідникової анестезії 1-2% розчин 10-20 мл; для перидуральної анестезії 1 – 3 % розчин, для інфільтраційної анестезії – 0,25- 0,5% розчин 500-1000 мл; для спинномозкової анестезії – 2-3 мл 5% розчину. 0,25-0,5% розчин використовується для проведення лікувальних блокад.
До новокаїну подібні лакрокаїн і мінокаїн, знеболювальний ефект яких сильніший. Тримекаїн подібний за дією з новокаїном і лідокаїном.
3. ІНФІЛЬТРАЦІЙНА АНЕСТЕЗІЯ: розчином анестетика поступово проводять пошарове просякнення шкіри і більш глибоких тканин, через які пройде операційний розтин; при цьому анестетик блокує нервові рецептори і волокна – виникає анестезія. Застосовується під час невеликих нетравматичних операцій і коли наркоз є небезпечним для пацієнта.
Для проведення інфільтраційної анестезії застосовують препарати:
Л ідокаїн (Ксикаїн) Lidocainum (Xycainum)
Новокаїн Novocainum 0,25-0,5% стерильний розчин
Тримекаїн Trimecainum 500-1000 мл
4. СПИННОМОЗКОВА АНЕСТЕЗІЯ: анестетик вводять субарахноїдально в спинномозкову рідину на рівні поперекового відділу спинного мозку. У результаті втрачається чутливість в області нижніх кінцівок і органів таза. Застосовується під час операцій на нижніх кінцівках, органах малого таза, на шлунку, печінці. Для проведення спинномозкової анестезії застосовують препарати:
Лидокаин (Ксикаин) Lidocainum (Xycainum) - 0,5 - 1% розчин
Новокаїн Novocainum - 5% розчин 1-3 мл
Також для проведення місцевої анестезії застосовують препарати:
етилокаїн – для провідникової анестезії (0,25-0,5 % розчин);
цегновокаїн - для провідникової (1–2 % розчин), перидуральної (1–3 % розчин) і інфільтраційної (0,25–0,5 % розчин) анестезії ;
бупівакаїн (маркаїн) – для провідникової (0,25 – 0,5 % розчин), перидуральної (0,75 % розчин), інфільтраційної (0,25 % розчин) анестезії;
карбокаїн, хостакаїн – для провідникової та інфільтраційної анестезії;
карти каїн – для інфільтраційної анестезії (1-2 % розчин);
в стоматології – ультракаїн (артикаїн) (1-2 % розчин), бенкаїн (0,5–1–2 % розчин), дентол (гель для ясен).
Всі анестетики можуть всмоктуватися в кров і виявляти загальну токсичну дію на організм. Тому для зменшення всмоктування і подовження дії анестетиків до їх розчинів додають розчин судинозвужувального засобу – адреналіну гідрохлориду 0,1% - 1 мл.
Інтоксикація місцевими анестетиками виникає при перевищені максимальної дози або при їх швидкому введенні.
Симптоми: зниження артеріального тиску, аритмії, зупинка серця, пригнічення ЦНС, запаморочення, судоми, пригнічення дихання.
Допомога: судинозвужувальні препарати (адреналіну гідрохлорид, норадреналіну гідротартрат), протисудомні препарати (діазепам), кардіотонічні препарати (строфантин, корглікон).
В’яжучі засоби – це лікарські речовини, які взаємодіють з білками й утворюють щільну білкову плівку на шкірі і слизових оболонках, котра охороняє чутливі нервові закінчення від подразнення, зменшує запалення, біль, набряк, викликає місцеве звуження судин. Вони виявляють в’яжучу, місцеву протизапальну, протимікробну дію. В’яжучі засоби поділяються на органічні і неорганічні сполуки.
В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: до них відносяться танін, відвар кори дуба, плодів чорниці, черемшини, настій трави звіробою, листків шавлії, квітів ромашки і календули. В’яжуча дія пов'язана з наявністю в рослинах дубильних речовин.
Танін (Tanninum)
Форма випуску: порошок
Механізм дії: міститься у свіжозавареному чаї, одержують з чорнильних горішків (нарости на листах дуба). Виявляє в’яжучу і протизапальну дію.
Застосування: зовнішньо 1-2% розчини 200 мл для полоскання порожнини рота при стоматитах, ларингітах, при запальних процесах носа, гортані, рота. 3 -10% розчин або мазь застосовують для змазування опіків, виразок, тріщин, пролежнів. 0,5% розчин до 3 літрів застосовують для промивання шлунка при отруєнні солями важких металів і деякими алкалоїдами.
Побічні ефекти: при прийомі всередину викликає розлад травлення і порушення апетиту; при ректальному застосуванні може утворювати судинні тромби.
Сальвін (Salvinum)
Форма випуску: флакони 10 мл 1 % спиртового розчину.
Дія: в’яжуча, місцева протизапальна дія, помірна протимікробна активність відносно грампозитивної флори.
Застосування: хронічні запальні захворювання порожнини рота, гінгівіти, стоматити, пародонтоз – у вигляді 0,1 – 0,25 % розчину (розчинити 1% розчин дистильованою водою).
В’ЯЖУЧІ ЗАСОБИ НЕОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ: до них відносяться препарати вісмуту, галуни, дерматол, свинцева вода, ксероформ, оксид і сульфат цинку тощо. У малих концентраціях – в’яжуча дія, у великих – припікальна.
Вісмуту нітрат основний (Bismuthi subnitras)
Форма випуску: таблетки 0,25-0,5 г; мазь 10%-50,0. Входить до складу таблеток «Вікаїр», «Вікалін», “Бісмофальк”.
Механізм дії: в’яжуча, гастропротекторна дія
Застосування: зовнішньо мазь або в присипці при запальних захворюваннях шкіри і слизових оболонок - дерматитах, виразках, ерозіях, екземах; всередину в таблетках при виразковій хворобі шлунка, колітах, ентеритах по 1 таблетці 4 рази на день до їди.
Також з препаратов вісмуту застосовують: вісмуту субсаліцилат (десмол), вісмуту гідрокарбонат (дигноденум), вісмуту субцитрат (біснол, де-нол, біскал-цитрат, трибімол).
Галуни (Alumen)
Форма випуску: порошок
Механізм дії: в’яжуча дія
Застосування: 0,5 – 1 % розчини для полоскань, промивань, примочок, спринцювань при запальних захворюваннях слизових оболонок і шкіри.
Rp.: Aluminis 2,0
Aq. destill. 20 ml
M. D. S. Для полоскання ротової порожнини при стоматиті.
Дерматол (Dermatolum)
Форма випуску: порошок, мазь 10 % - 30 – 50 г.
Механізм дії: препарат вісмуту, в'яжуча і підсушуюча дія
Застосування: запальні захворювання шкіри і слизових оболонок – виразки, екземи, дерматити.
Обволікальні засоби – це речовини, що утворюють на слизовій оболонці плівку, яка перешкоджає подразненню чутливих нервових закінчень. Застосовуються при запальних захворюваннях травного каналу, для уповільнення всмоктування отрут із травного каналу, у складі клізм і мікстур разом з подразнюючими речовинами. До обволікальних засобів відносяться: слиз крохмалю (Mucilago Amyli), слиз насіння льону (Mucilago seminis Lini), слиз кореня алтея (Mucilago radicis Althaeae).
Адсорбувальні засоби – це речовини, здатні своєю поверхнею поглинати хімічні речовини, рідини, гази і виводити їх з організму.
Вугілля активоване (карболен) (Carbo activatus (Carbolenum)
Форма випуску: порошок, таблетки 0,25-0,5 г чорного кольору.
Механізм дії: має велику поглинаючу поверхню, адсорбує гази, алкалоїди, токсини, солі важких металів. Не всмоктується з травного каналу.
Застосування: 1-2 г 3-4 рази на день при метеоризмі, 20-50 г у вигляді водної суспензії при гострих отруєннях до та після промивання шлунка.
Ентеросорбенти – речовини, що поглинають різні сполуки в просвіті кишечнику і виводять з організму отруйні, небезпечні, баластні речовини. Застосовуються при харчових, медикаментозних, промислових отруєннях. До них відносять полісорб, ентеродез, поліфепан, ентеросгель, сорбогель, пектини.
Подразнювальні засоби – це речовини, що збуджують чутливі нервові закінчення шкіри і слизових оболонок та викликають різні рефлекторні реакції.
ПРЕПАРАТИ:
Розчин аміаку (нашатирний спирт) (Sol. Ammonii caustici)
Форма випуску: флакони 10%-10, 40, 100 мл, ампули 10% - 1 мл
Механізм дії: при вдиханні дратує рецептори верхніх дихальних шляхів (ВДШ) і рефлекторно збуджує ЦНС; при нанесенні на шкіру виявляє подразнювальну і протимікробну дію.
Застосування: непритомний стан для збудження дихання, 5-10 крапель на склянку води при гострому алкогольному сп'янінні для стимуляції дихання і провокації блювоти, для миття рук хірурга по методу Спасокукоцького і Кочергіна (0,5% розчин).
Побічні ефекти: у великих концентраціях – може бути рефлекторна зупинка дихання, тому обережно дітям.
Ментол (Mentholum)
Форма випуску: 1-2 % олійний і спиртовий розчин у флаконах 10-20 мл.
Механізм дії: При нанесенні на шкіру і слизові оболонки подразнює холодові рецептори, з'являється відчуття холоду, легкої печії, зменшується набряк і біль. Виявляє слабку місцевоанестезуючу й антисептичну дію.
Застосування: спиртовий розчин зовнішньо при невралгіях, міалгіях, арталгіях; олійний розчин при риніті, фарингіті, ларингіті, трахеїті; ментоловий олівець при мігрені.
Валідол (Validolum)
Форма випуску: таблетки 0,05 г; капсули 0,06 – 1 г; флакони 5 мл.
Механізм дії: При прийомі під язик подразнює рецептори слизової оболонки рота і рефлекторно розширює судини серця; заспокійлива дія на ЦНС. Призначають сублінгвально по 1 таблетці чи капсулі або 4 – 5 крапель на кусочок цукру.
Застосування: при легких приступах стенокардії, неврозах, істерії, як протиблювотний засіб при повітряній та морській хворобі.
Різновидом подразнювальної дії є «відволікаюча» дія – це пригнічення відчуття болю в області ураженого органа або тканини (в основному при запаленні суглобів, нервів, м'язів, при болях в серці). Відволікаючою дією володіють гірчичники, перцевий пластир, скипидар, компреси 40% спирту етилового, камфорний спирт, фіналгон, отрути бджіл і змій (апізатрон, віпросал).
Гірчичники (Charta Sinapisata)
Форма випуску: аркуші папера розміром 8 х 12,5 см, з порошком гірчиці.
Механізм дії: При змочуванні гірчичника теплою водою (не вище 40 ˚С) утворюється ефірна гірчична олія, що володіє подразнюючою дією. Якщо температура води більш 40 ˚С, то гірчична олія може зруйнуватися, якщо вода холодна – не виділитися.
Застосування: бронхіти, пневмонія, міалгія, арталгія, невралгія, стенокардія.
Rp.: Chartae Sinapisatae №10
D.S. 1 лист гірчичника змочить в теплій воді
и поставить в ділянці груди