Міністерство надзвичайних ситуацій України

Академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля

Кафедра пожежно-профілактичної роботи

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник факультету ППД

підполковник с.ц.з. О.М. Джулай

(підпис) (П.І.Б.)

“_____” ___________ 2012 р

Л Е К Ц І Я

Предмет: Пожежна профілактика в населених пунктах

(5-й курс, стаціонар, курсанти та студенти, магістри)

Тема 6. Протипожежний захист об’єктів різного призначення.

Час 16 годин: з них 8 годин лекцій, 8 годин практичних занять.

Тема лекції № 6/7: «Протипожежний захист автозаправних станцій».

Навчальна мета: Ознайомити курсантів з пожежною небезпекою автозаправних станцій та вивчити основні вимоги пожежної безпеки до них.

Виховна мета: Формувати у курсантів необхідні для вирішення професійних завдань знання, уміння та навички.

Матеріально-методичне забезпечення: плакати, мультимедійний проектор, комп’ютер.

Лекцію розробив

Начальник кафедри ППР С.В. Цвіркун

(посада, звання, прізвище, ім’я та по батькові)

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри

Протокол від “____”__________2012 р. №________

Послідовність проведення заняття:

І. Вступна частина.

ІІ. Ознайомлення студентів з темою та метою лекції.

ІІІ. Викладання навчального матеріалу

Питання:

1. Пожежна небезпека автозаправних станцій.

2. Основні вимоги пожежної безпеки до автозаправних станцій.

ІV. Відповіді на запитання студентів.

V. Заключна частина (підведення підсумків заняття та видача завдання на самопідготовку).

1. НАПБ Б.05.019-2005 Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затв. наказом МНС України від 06.12.05р. № 376.

2. НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МНС України від 19.10.04 р. № 126, р.7.12

Література

1. Напб б.05.019-2005 Інструкція щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затв. Наказом мнс України від 06.12.05р. № 376.

2. ДБН 360-92** Планування та забудова міських та сільських поселень, р.7

3. ВСН 01-89 Предприятия по обслуживанию автомобилей.

4. НАПБ А.01.001-2004 Правила пожежної безпеки в Україні, затв. наказом МНС України від 19.10.04 р. № 126, р.7.12

1. Пожежна небезпека Автозаправних станцій

За останні 5 років в Україні на автозаправних станціях сталося 62 пожежі, матеріальні втрати від яких склали понад 560 тисяч гривень. Внаслідок пожеж загинуло 4 особи та 10 осіб було травмовано. Основними причинами виникнення пожежі є порушення правил технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки під час проведення зварювальних робіт. Найбільша кількість пожеж, за місцем їх виникнення, припадає на пальнороздавальні колонки.

Загальні відомості про автозаправні станції

АЗС – комплекс будинків, споруд, технологічного обладнання, призначений для приймання, зберігання моторного палива та заправки ним автомототранспорту (далі - автотранспорт).

Останнім часом спостерігається тенденція до спорудження автозаправних комплексів, які на відміну від АЗС, у своєму складі мають ще й об’єкти (будинки, споруди, приміщення) сервісного обслуговування водіїв, пасажирів (роздрібна торгівля продуктами харчування) та автотранспорту (технічного обслуговування, миття автомобілів, роздрібна торгівля запасними частинами, мастильними речовинами).

В залежності від виду палива АЗС поділяються на 4 види:

1. АЗС, паливозаправні пункти (ПЗП), пересувні автозаправні станції (ПАЗС) для заправки автотранспорту рідким моторним паливом (бензином, дизельним паливом);

2. Автомобільні газозаправні станції (АГЗС), автомобільні газозаправні пункти (АГЗП стаціонарні та тимчасові) для заправки автомобілів скрапленим вуглеводним газом (СВГ);

3. Автомобільні газонаповнювальні компресорні станції (АГНКС) для заправки автомобілів стисненим природним газом (СПГ);

4. Багатопаливні автозаправні станції (БП АЗС) для заправки автотранспорту моторним паливом двох або трьох видів, серед яких допускається рідке моторне паливо (бензин та/або дизельне паливо), СВГ і СПГ.

АЗС рідкого моторного палива залежно від їх технологічних рішень (розміщення резервуарів відносно поверхні землі та паливороздавальних колонок (ПРК)) поділяються на 4 типи: традиційні, блочні, модульні та контейнерні.

Традиційна АЗС (тип А) – АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, характерною ознакою якої є розосереджене розташування резервуарів зберігання палива і ПРК.

Блочна АЗС (тип Б) – АЗС з підземним розташуванням резервуарів зберігання палива, характерними ознаками якої є розміщення ПРК над резервуаром зберігання палива та цілісне заводське виконання.

Модульна АЗС (тип В) – АЗС з наземним розташуванням резервуарів для зберігання палива, характерною ознакою якої є розосереджене розташування резервуарів зберігання палива і ПРК.

Контейнерна АЗС (тип Г) – АЗС з наземним розташуванням резервуарів зберігання палива, характерними ознаками якої є розміщення ПРК у контейнері зберігання палива та цілісне заводське виконання.

За потужністю (в залежності від місткості резервуарів та кількості автозаправок на годину) кожен з цих типів АЗС поділяється на 3 категорії: І-малу, ІІ – середню та ІІІ – велику.

Окрім технологічного обладнання, характерними елементами більшості АЗС є заправні острівці, майданчик для автоцистерн та операторська.

Заправний острівець - технологічний майданчик, на якому встановлено одну або декілька ПРК.

Майданчик для автоцистерни - технологічний майданчик, на якому встановлюється автоцистерна під час зливно-наливних операцій.

Операторська - приміщення з робочим місцем оператора, електрощитовою і побутовим блоком.

Особливості пожежної небезпеки автозаправних станцій

Пожежна небезпека АЗС головним чином залежить від виду палива, яке на них використовується.

АЗС для заправки автомобілів рідким моторним паливом (бензином, дизпальним) характеризуються великою кількістю варіантів аварій, що зумовлено різноманіттям як ініціювальних подій, так і можливого характеру протікання аварії після її виникнення. Однією з основних небезпек на зазначених АЗС є операція переливання палива з автоцистерни до резервуара для його зберігання, а також витікання нафтопродуктів внаслідок розгермети­зації технологічного обладнання. Також значно підвищує небезпеку виникнення пожежі можливість наїзду транспортних засобів на паливороздавальні колонки та наземні резервуари.

АЗС для заправки автомобілів газовим паливом (СВГ та СПГ) характеризуються високою пожежною небезпекою, що підтверджується статистикою аварій і аналізом їхніх наслідків. На АГЗС (АГЗП) та АГНКС можливі аварії, під час яких зона впливу небезпечних факторів пожежі і вибуху може досягати сотень метрів. Особливістю АГЗС (АГЗП) та АГНКС із наземним розташуванням резервуарів є те, що такі аварії можуть супроводжуватися утворенням «вогняної кулі».

АГЗС для заправки автомобілів СВГ (пробан-бутан).

Під час аварійних розливів і викидів СВГ виникають додаткові, в порівнянні з розливами легкозаймистих і горючих рідин, небезпечні фактори:

• швидкостворювані пожежо- і вибухонебезпечні хмари, що поширюються на великі відстані і здатні спричиняти отруєння;

• високотемпературний палаючий факел, що виникає під час витікання парової і (чи) рідинної фази СВГ;

• недотримання балансу тепло- і масообміну під час зберігання, приймання і видавання СВГ, що може призвести до часткового або повного руйнування внутрішнього резервуара і зовнішньої оболонки і, як наслідок, до аварії;

• низькі температури, що призводять до втрати міцності, функціональних властивостей матеріалів і конструкцій резервуарів і технологічного обладнання, а отже, до збільшення масштабів аварії.

АГНКС для заправки автомобілів СПГ (метаном).

Згідно з даними довідника «Пожаровзрьывоопасность веществ и материалов и средства их тушения» до складу природного газу входять: метан (93,05%), азот (1,97%), діоксид вуглецю (0,75%), етан (2,73%), пропан (1,04%), бутан (0,22%), ізобутан (0,15%), пентан (0,04%), ізопентан (0,05%). Отже, метан є основою природного газу.

Під час виходу природного газу у відкритий простір утворюється метаноповітряна суміш. Через те, що метан значно легший за повітря, утворення вибухонебезпечних сумішей у відкритому просторі ускладнене, аварійні ситуації на АГНКС в порівнянні з АГЗС, характеризуються меншою вибухопожежонебезпекою.

БП АЗС для заправки автомобілів 2 або 3 видами моторного пального.

На БП АЗС можливий розвиток аварій з пожежами та вибухами, коли ініціювання аварії на одній із частин об'єкта може викликати ураження неподалік розташованих резервуарів та пальнороздавальних колонок.

Основними небезпечними факторами аварій на БП АЗС є:

• надлишковий тиск в ударній хвилі під час вибуху газоповітряної суміші і посудини в результаті впливу на нього осередку пожежі;

• теплове випромінювання під час факельного горіння, пожеж розливів та «вогняних куль»;

• уламки, утворені під час руйнування посудин;

• продукти горіння, які розширюються в результаті пожежі.

Висновок: Пожежі на автозаправних станціях, як правило, супроводжуються вибухами, знищенням матеріальних цінностей, технологічного обладнання, споруд та завдають не аби яку шкоду природному середовищу. Знання їх пожежної небезпеки є головним чинником, що визначає належне засвоєння навчального матеріалу з тематики, яка вивчається.