5. Організація дій при виникненні аварій і катастроф на транспорті

Фактори небезпеки аварій і катастроф на транспорті.

Авіаційний транспорт. В авіаційних аваріях відбувається руйнування літака різного ступеню, а при катастрофі – людські жертви. Світова статистика свідчить про те, що майже половина аварій і катастроф відбувається на льотному полі і половина в повітрі на різних висотах, нерідко над малонаселеною (важкодоступною) територією землі або над водною поверхнею. Падіння літака (вертольота) може бути причиною жертв як на його борту, так і на землі (при падінні на житлові забудови) може призвести до руйнування будівельних конструкцій будинків та споруд; руйнування на потенційно небезпечних об'єктах, нафто- та газопроводах; утворення завалів; руйнування систем життєзабезпечення.

Залізничний транспорт. Найчастіше виникають надзвичайні ситуації при сході рухомого складу з колій, зіткненнях, наїздах на перепони на переїздах, при пожежах та вибухах безпосередньо у вагонах. Не виключаються розмиви залізничних колій, обвали, осипи, зсуви, затоплення. При перевезенні небезпечних вантажів, таких, як гази, легкозаймисті, вибухонебезпечні, ядучі, отруйні та радіоактивні речовини, виникають вибухи, пожежі цистерн та інших вагонів. Аварійні ситуації при перевезеннях залізницею радіоактивних речовин і сильнодіючих отруйних речовин найбільш небезпечні. Такі аварії можуть призвести до небезпечного опромінення людей і радіоактивного забруднення навколишнього середовища, а при виході сильнодіючих отруйних речовин у зовнішнє середовище – до гострих отруєнь пасажирів і хімічного зараження повітря, ґрунтів і об’єктів колійного господарства.

Морський та річковий транспорт. Можливий ризик для безпеки життя людини на морських транспортних засобах значно вищий, ніж на авіаційних та залізничних видах, але нижчий, ніж на автомобільних. У світовому морському транспорті щорічно зазнають аварій понад 8000 кораблів і гине з них понад 200 одиниць. Безпосередньо небезпеки для життя під час аварії зазнають понад 6000 осіб, з яких 2000 гине. Катастрофа може статися в порту (пристані) або в умовах руху судна по річці, акваторії моря (озера).

1. При виникненні аварій і катастроф на транспорті.

1.1. В район катастрофи (аварії) виїжджає мобільна оперативна група територіальної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних з метою визначення необхідності залучення додаткових сил та засобів для ліквідації наслідків катастрофи (аварії) та підготовки пропозицій для прийняття рішення керівництвом оперативного міжвідомчого штабу, координації дій сил і засобів ЦО в ході проведення Р та ІНР. Огляд місця подій доцільно проводити із залученням експерта-криміналіста та кінолога з пошуковою собакою.

До завдань огляду відносяться:

- безпосереднє вивчення обстановки на місці події;

- перевірка версій, що виникли;

- виявлення додаткових причин та обставин, які сприяли створенню надзвичайної ситуації;

- визначення напрямку та секторів пошуку;

- фіксація обставин, виявлених при огляді та, які мають важливе значення для встановлення дійсних причин події.

Загальний план огляду місця події повинен наочно відтворювати його картину. Цей план складається таким чином, щоб особа, яка розглядає його, мала можливість чітко уявити собі, де трапилась подія, що і де виявлено. Для виконання цієї задачі план повинен відповідати наступним вимогам:

- точно відображати дійсну картину місця події;

- викреслюватись із дотриманням певного масштабу або із зазначенням точних розмірів;

- бути орієнтованими як по сторонах світу, так і по відношенню до найближчих населених пунктів, річок, доріг, вершин або іншим орієнтирам, що виділяються на місцевості.

Паралельно з оглядом місця події необхідно проводити опит місцевого населення у найближчих населених пунктах.

1.2. Про подію, що трапилась оповіщаються:

- начальник чергової зміни МНС України;

- черговий відділу УМВС України;

- прокурор;

- інші посадові особи установ та служб, що можуть бути задіяні до розшуку.

1.3. Проводиться позачергове (екстрене) засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій для оцінки ситуації. Складається план роботи оперативної групи, де визначаються конкретні заходи, строки та виконавці.

1.4. Проводиться інформування населення через засоби масової інформації.

1.5. Здійснюється приведення в готовність чергових аварійних формувань місцевого і відомчого підпорядкування до виконання завдань за призначенням.

1.6. При проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт найголовніше значення мають заходи щодо захисту населення, тварин і територій від вражаючій дії радіоактивних речовин і сильнодіючих отруйних речовин, якщо надзвичайна ситуація пов’язана з перевезенням небезпечних вантажів. У інших випадках особливу увагу приділяють наданню медичної допомоги ураженим та пошуковим роботам. Організація пошукових робіт проводитись за комплексною схемою по мірі підводження сил:

- пошук по секторах в напрямку ймовірного руху зниклої людини, а також назустріч (згідно розрахунків можливого віддалення від місця події);

- пошук концентричними колами від місця події з розширенням зони пошуку;

- обстеження невеликими групами річок, струмків, рівчаків, канав, ям та інше;

- суцільне прочісування лісового масиву у визначеному районі;

- огляд району пошуку з гелікоптера.

Особливості пошуково-рятувальних робіт у горах пов’язані з сукупністю небезпек, що притаманні гірській місцевості:

- різка зміна погодних умов та збільшення небезпеки таких природних явищ, як гроза, блискавка, опади, мороз, вітер, туман;

- складний рельєф місцевості, який ускладнює пересування та можливий зрив та падіння на крутих трав’янистих схилах;

- швидка течія, низька температура води, нерівності дна, круті береги, різка зміна рівня води у гірських річках;

- можливість сходу лавин, каменепадів, зсувів.

1.7. У разі необхідності приймається рішення про надання допомоги регіону додатковими силами і засобами для пошуково-рятувальних робіт.

1.8. Здійснюється проведення робіт по розгортанню пунктів обігріву, медичного забезпечення та забезпечення гарячим харчуванням.

1.9. Здійснюється проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та лікувально-профілактичних заходів.