- •Чернігів чдту 2004
- •Лабораторна робота №1
- •1 Дослідження електрохімічної гетерогенності зварних з'єднань сталі
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •Стан поверхні металу (включаючи первинні
- •1.3 Експериментальна частина
- •1.3.1 Підготовка зразка для дослідження.
- •1.3.2 Порядок виконання роботи
- •1.3.3 Визначення електродного потенціалу в різних електролітах.
- •1.3.4 Визначення впливу термообробки та інгібування середовища на зміну електродного потенціалу зварного з'єднання .
- •1.3.5 Математична обробка результатів експерименту.
- •1.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №2
- •2 Вивчення кінетики електрохімічної корозії за поляризаційним опором на корозіметрі р-5035
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3. Експериментальна частина
- •2.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №3
- •3 Вивчення кінетики електродних потенціалів конструкційних матеріалів, зварних з’єднань
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •3.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №4
- •4 Гравіметричний та волюмометричний методи дослідження корозії конструкційних матеріалів, зварних з’єднань в кислих середовищах. Інгібіторний захист
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Експериментальна частина
- •4.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №5
- •5 Визначення кінетичних та термодинамічних параметрів корозії сталі на потенціостаті п-5827м. Інгібітори корозії та комплексна оцінка їх захисної дії
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •5.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №6
- •6 Дослідження захисту металічних конструкційних металів від корозії під напруженням в агресивних середовищах. Корозійне розтріскування та воднева крихкість сталі
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •6.3 Експериментальна частина
- •6.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №7
- •7 Дослідження малоциклової корозійної і водневої втоми сталі
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •7.3 Експериментальна частина
- •7.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №8
- •8 Діагностика корозійної тривкості сталі. Дослідження протекторного захисту
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина
- •Визначають товщину оксидного шару при кожному із j формування пасивної плівки:
- •4.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Рекомендована література
2.3. Експериментальна частина
Вимірювання Rp проводять на корозіметрі Р-5035 (рис.2.2). Цей вимірник призначений для визначення швидкості електрохімічної корозії металів у кислих середовищах шляхом виміру опору поляризації двохелектродного датчика на постійному струмі з одночасною компенсацією опору розчину на змінному струмі і початкової ЕРС на постійному струмі.
Він має переваги перед гравіметричним методом дослідження корозії, бо різко скорочує час виміру. Це експрес метод корозійних випробувань, який дуже підвищує продуктивність праці.
Вимірник застосовується при температурі 10...35°С (при підвищеній вологості повітря (~80%) – при Т = 20°С).
6.3.1 Технічні характеристики Р-5035.
Діапазон вимірювання опору поляризації 5...5000 Ом.
Діапазон компенсації опору розчину 0...2000 Ом.
Межа компенсації початкової ЕРС корозійного датчика 030 мВ.
Піддіапазони вимірювання Rp : 5...50, 50...500, 500...5000 Ом.
Піддіапазони компенсації опору розчину: 0...20, 0...200,.0...2000 Ом.
Сутність методу полягає в тому, що Rp обернено пропорційно швидкості корозії. Тому, якщо відома постійна "К", то
іс = К/Rp(сер), мм/рік (2.17)
Для Р-5035: K1= 272, S = 3,84 см2; K2= 1170, S = 0,80 см2; (сталь 3).
Величина опору розчину не повинна перевищувати 40% від Rp, а ємність подвійного шару границі розділу „електрод-електроліт” повинна бути 50 мкФ. Похибка визначення Rpскладає 5%.
6.3.2 Порядок виконання роботи.
Підготувати робочу поверхню електродів корозійного датчика: відполірувати її та знежирити.
Електроди (сталь 3) повинні бути спрямовані один до другого своїми робочими поверхнями. Неробочі поверхні та міста кріплення треба заізолювати парафіном (або кислотостійким лаком). Відстань між електродами ~5 мм.
П
еревести
тумблер "max",
"min"
в положення " maх"
та підключити корозійний датчик за
допомогою кабелю. З'єднати провід
кабелю, який позначено " " із
загальним заземленням робочого місця.
Заземлення не повинно бути зв'язаним
з електродами датчика через розчин!Встановити лімби потенціометрів "Компенсація Ен", "Грубо", "Точно" в середнє положення. Кнопка "Ед" повинна бути у відтиснутому стані. Помістити датчик у робочий розчин.
Після увімкнення вимірника (кнопка "ВКЛ") і його прогріву 1 хв.,
увімкнути перший піддіапазон вимірювання (кнопка "0,1")
6. Провести компенсацію опору розчину Rp (кнопка ”~”), повертаючи лімб „Rp” встановити на "0" показник нуль-індикатора;
якщо "0" не виставляється, перейдіть на іншу границю виміру.
7. Провести компенсацію початкової ЕРС корозійного датчика (кнопки "+" або "-" в залежності від поляризації об'єкту позитивною або негативною напругою постійного струму). Натиснути кнопку "Ен" і за допомогою лімбів "Грубо", "Точно" встановити "0" показника “нуль-індикатора”.
8. Провести вимірювання Rp, для чого повернути кнопку "Компенс.Ен" у вихідне полонення (повторно її натисніть). Повертаючи лімб "Rp" встановити "0" нуль-індикатора. Далі натиснути кнопку "Компенс. Ен" і переконатися, що стрілка індикатора знаходиться на "0".
9. Провести перший відлік виміряного поляризаційного опору через 5 хв. за відліковим пристроєм "Rp " з врахуванням множників піддіапазонів "0,1", "1", "10" (рис.2.3). Оцифровані поділки від "1" до "5" на малому лімбі - сотні одиниць Rp, а на великому лімбі (від "0" до " 9 ") – десятки та одиниці Rp.
Повторити виміри Rp через 10 хв. протягом 60-90 хв. Кожен вимір Rp повторити тричі.
Провести аналогічно вимірювання Rp за інших умов (рН, Т і т.і.) – вказує викладач.
Після закінчення вимірів вимкнути корозіметр (кнопка "ВКЛ"). Промити електроди, знежирити їх та скласти до ексикатору.
Розрахувати Rp(сер).
За формулою (2.І7) розрахувати струм корозії іс в залежності від катіонного, аніонного складу, рН, Т робочого розчину, концентрації інгібітору (Ін) (умови експерименту вказує викладач).
Рисунок 2.2 - Загальний вигляд вимірника корозії Р-5035:
І-кнопка увімкнення живлення, 2-кнопка перевірки живлення, 3-потенціометр компенсації розчину, 4-потенціометри компенсації Ен, 5-кнопка компенсації Ен, 6-перемкнення діапазонів вимірювання, 7-відрахунковий пристрій Rp , 8-нуль-індикатор, 9-вибір полярності
Рисунок 2.3 - Схема відрахунку:
а - піддіапазон "0,1", Rp=0,1·51 = 5,1 Ом;
б - піддіапазон "1", Rp = 1·191 = 191 Ом;
в - піддіапазон "10", Rp=10·251=2510 Ом.
Складіть таблицю даних і побудуйте графіки залежності Rp = f (Т) , Rp = f (рН) тощо і зробіть відповідні висновки щодо адсорбційних властивостей Ін їх ефективності та енергії активації інгібіторного захисту (рис.2.4-2.8).
Таблиця 2.2 - Результати експериментів
Кислота |
Ін |
СІн, моль/л |
рН |
Т, К |
Rp, Ом |
іс, мм/рік |
c |
Е, кДж/моль |
НСІ Н2SO4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
R
|
Rp
pH |
Rp
CІн |
|
Рисунок 2.4 – Залеж- ність Rp=f() |
Рисунок 2.5 – Залеж- ність Rp=f(pH) |
Рисунок 2.6 – Залеж- ність Rp=f(CІн) |
|
|
|
|
|
c
Rp |
lgic
1/T1 1/T2 1/T3 1/T4 1/T10-3 |
|
|
Рисунок 2.7 – Залеж- ність c=f(Rp) |
Рисунок 2.8 – Залежність lgic=f(Т) T1 = 308К, Т2 = 303К, Т3 = 298К, Т4 = 293К |
||
2.4. Висновки: експериментально визначені величини поляризаційного опору, швидкості корозії в залежності від складу кислоти (НСl, Н2SO4, рН (0...2), Т (20,25,30,35°С), концентрації Ін (0,1...1 г/л).
Показано, що Ін хемосорбується (чи адсорбується) на поверхні металу, тому c набуває значних величин (7...100, Z=87…99%) – це відповідає (чи ні) стандарту (...) на Ін корозії. Енергія активації інгібування дорівнює 50...100 кДж/моль.

p