- •Чернігів чдту 2004
- •Лабораторна робота №1
- •1 Дослідження електрохімічної гетерогенності зварних з'єднань сталі
- •1.2 Короткі теоретичні відомості
- •Стан поверхні металу (включаючи первинні
- •1.3 Експериментальна частина
- •1.3.1 Підготовка зразка для дослідження.
- •1.3.2 Порядок виконання роботи
- •1.3.3 Визначення електродного потенціалу в різних електролітах.
- •1.3.4 Визначення впливу термообробки та інгібування середовища на зміну електродного потенціалу зварного з'єднання .
- •1.3.5 Математична обробка результатів експерименту.
- •1.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №2
- •2 Вивчення кінетики електрохімічної корозії за поляризаційним опором на корозіметрі р-5035
- •2.2 Короткі теоретичні відомості
- •2.3. Експериментальна частина
- •2.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №3
- •3 Вивчення кінетики електродних потенціалів конструкційних матеріалів, зварних з’єднань
- •3.2 Короткі теоретичні відомості
- •3.3 Експериментальна частина
- •3.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №4
- •4 Гравіметричний та волюмометричний методи дослідження корозії конструкційних матеріалів, зварних з’єднань в кислих середовищах. Інгібіторний захист
- •4.2 Короткі теоретичні відомості
- •4.3 Експериментальна частина
- •4.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №5
- •5 Визначення кінетичних та термодинамічних параметрів корозії сталі на потенціостаті п-5827м. Інгібітори корозії та комплексна оцінка їх захисної дії
- •5.2 Короткі теоретичні відомості
- •5.3 Експериментальна частина
- •5.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №6
- •6 Дослідження захисту металічних конструкційних металів від корозії під напруженням в агресивних середовищах. Корозійне розтріскування та воднева крихкість сталі
- •6.2 Короткі теоретичні відомості
- •6.3 Експериментальна частина
- •6.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №7
- •7 Дослідження малоциклової корозійної і водневої втоми сталі
- •7.2 Короткі теоретичні відомості
- •7.3 Експериментальна частина
- •7.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Лабораторна робота №8
- •8 Діагностика корозійної тривкості сталі. Дослідження протекторного захисту
- •8.2 Короткі теоретичні відомості
- •8.3 Експериментальна частина
- •Визначають товщину оксидного шару при кожному із j формування пасивної плівки:
- •4.5 Тестові запитання для контролю ср
- •Рекомендована література
Лабораторна робота №2
2 Вивчення кінетики електрохімічної корозії за поляризаційним опором на корозіметрі р-5035
2.1 Мета роботи: за величиною поляризаційного опору Rp визначити швидкість електрохімічної корозії та ефективність інгібіторного захисту в залежності від аніонного, катіонного складу, рН, Т робочого розчину, концентрації інгібітору та розрахувати Еакт корозійного процесу.
2.2 Короткі теоретичні відомості
Відомо, що матеріальний ефект корозійного процесу обумовлений протіканням електричного струму між анодними і катодними ланками поверхні металу. Тому, швидкість корозії можна розрахувати шляхом поєднання законів Ома і Фарадея [17,18]:
і = j / R (2.1)
j - різниця потенціалів катоду ї аноду корозійної пари.
Матеріальна витрата металу на анодній ланці пари буде:
т = Н·(j / R) (2.2)
де Н - електрохімічний еквівалент металу (табл. 2.1).
Таблиця 2.1 - Електрохімічні еквіваленти металів (E/F)
-
Метал
Ступінь
окислення
Н
мг/Кл
г/(А·год)
Ag
1
1,1180
4,0245
Аl
3
0,0932
0,3354
Со
2
0,5824
2,0968
Сu
1
0,6588
2,3715
Fе
2
0,2893
1,0416
К
1
0,0405
1,4586
Cr
3
0.1797
0,6468
Ni
2
0.3041
1,0947
Sn
2
0,6150
2,2141
Zn
2
0,3388
1,2195
Однак, якщо замість j підставити у (2.1):
j
= j
- j
(2.3)
то ми не одержимо вірного значення швидкості корозії, в дійсності "I" буде меншим за рахунок поляризації - зміщення потенціалів катоду і аноду відповідно в позитивний (а) і негативний (к) бік, тобто їх зближення (рис.2.1). Величини j к і j а називаються відповідно катодною і анодною поляризацією (поняття вперше ввів Ленц).
|
к= - D к j а = j + Dj а Звідси: Dj а = j а - j Dj к = j - j к |
(2.4) (2.5)
(2.6) (2.7) |
Рисунок 2.1 - Поляризаційна діаграма
За Dj к, Dj а визначають контролюючий фактор корозії. Це фактор, на який треба впливати, щоб загальмувати корозію. Якщо Dj к >>Dj а – катодний контроль, при Dj а >>Dj к - анодний контроль. Може бути і змішаний-катодно-анодно-омічний контроль.
І = (j - j ) / (R + Рк+Ра ) (2.8)
R-омічний опір, при R0
Іmax = (j - j )/(Рк+Ра) (2.9)
Іmax- це максимальна сила струму, яку здатний дати замкнений "накоротко" корозійний елемент.
Рк і Ра- відповідно: катодна і анодна поляризуємість Р =Dj /D І, їх величини еквівалентні додатковому опору, який називається поляризаційним опором.
У рівнянні: (2.8) чисельник – це рушійна сила процесу, а знаменник показує його гальмування. Чим вище R, Рк і Ра, тим менше швидкість корозії. При електрохімічній природі поляризації
Rp= (RT/nF)·(1/I0) (2.10)
Тобто при електрохімічній перенапрузі для катодного процесу:
= Rp·І ; І =h / Rp (2.11)
R - універсальна газова постійна; Т - абсолютна температура; n- число ē, що приймають участь в даній стадії процесу; F - число Фарадея; I0 - струм обміну; І- густина струму, І = I0/S, A/м2; h0 (до 10 мВ).
При більших значеннях h діє рівняння Тафеля:
(2.12)
ак і вк - - константи Тафеля,
ак = (2,3·R·T/·n·F) ·lg I0 (2.13)
вк = - (2,3·R·T/·n·F) (2.14)
-
коефіцієнт переносу.
Залежність струму корозії від Rp вивчали ряд авторів [17-22]. Було показано, що густина струму корозії іс:
іс = B/Rp (2.15)
B = (ва· вк) / 2,3·( ва+ вк) (2.16)
В - постійна величина для даної корозійної системи, її визначають за (2.16) або беруть із літературних джерел [19]. Чим більший Rp, тим менша швидкість корозії.
