Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра менеджменту

ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ЗБІРКА ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

Київ 2011

Розповсюдження і тиражування без офіційного дозволу КНТЕУ заборонено

Автори: О.В. Самокиш, ст. викл.

Ю.В. Гайдай, асист.

Програму і робочу програму обговорено та рекомендовано до друку на засіданні кафедри менеджменту ..2011 р., протокол №  .

Рецензент: В.С. Ципурінда, канд. екон. наук, доц.

Навчально-методичне видання

ТЕОРІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ЗБІРКА ТЕСТОВИХ ЗАВДАНЬ

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»

напрям підготовки 030601 «Менеджмент»

(для всіх професійних спрямувань)

Автори: САМОКИШ Олександр Васильович

ГАЙДАЙ Юлія Вікторовна

Редактор

Комп’ютерна верстка

Підп. до друку.. Формат 60х84/16. Папір письм.

Ризографія. Ум. друк. арк.. Ум. фарбо-відб..

Обл.-вид. арк.. Тираж пр. Зам..

Центр підготовки навчально-методичних видань КНТЕУ

02156, Київ-156, вул. Кіото, 19

© Самокиш О.В., Гайдай Ю. В. 2011 © Київський національний торговельно-економічний університет, 2011

ВСТУП

Контрольні тести з дисципліни «Теорія організації» мають критеріально-орієнтований характер та належать до навчальних методик оцінювання досягнутого рівня набутих знань та умінь студентів.

Дисципліна вивчається з метою формування у майбутніх менеджерів сучасного (на основі системного підходу) світогляду щодо створення, функціонування й еволюції організацій та набуття спеціальних знань з трансформації як організації у цілому, так і її складових з урахуванням впливу факторів зовнішнього середовища.

Методика вивчення дисципліни «Теорія організації» базується на синтезі проблемних лекцій, семінарських, практичних занять, які передбачають розв’язання ситуацій, аналіз конкретних ситуацій, вирішення практичних завдань та самостійної позааудиторної роботи студентів. При цьому головною формою поточного, модульного та підсумкового оцінювання і контролювання знань студентів є тестування.

До збірки включено понад 200 тестових завдань переважно закритого типу, згрупованих по 9 темах курсу, які регламентовані нормативною навчальною програмою дисципліни.

Основне призначення збірки – самостійний контроль власних знань студентами під час опанування дисципліни.

Збірка тестів може бути використана при поточному і модульному контролюванні знань студентів з дисципліни «Теорія організації» та при складанні підсумкового екзамену.

Загальна структура збірки: тестові завдання згруповано за темами програми:

1. Вступ. Методологічні засади теорії організацій

2. Основні організаційні теорії та моделі

3. Внутрішнє середовище організації

4. Зовнішнє середовище організації

6. Організаційний процес

5. Організація як система та соціум

7. Самоорганізація

8. Організаційне проектування

9. Культура організації

Перелік основних інформаційних джерел наведено у програмі дисципліни „Теорія організації”.

Вступ. Тема 1. Методологічні засади теорії організацій

1. Система основних ідей у певній галузі знань, форма наукового знання, що створює цілісне уявлення про закономірності та істотні зв’язки дійсності це:

1. теорія;

2. тектологія;

3. організація;

4. теорія організації.

2. Наукова дисципліна, яка формує уявлення про закономірності генезису та істотні зв’язки організації це:

1. теорія;

2. практика;

3. організація;

4. теорія організації.

3. Всеосяжна наука про універсальні типи та закономірності структурного перетворення будь-яких систем, загальна теорія організації і дезорганізації це:

1. теорія;

2. тектологія;

3. організація;

4. теорія організації.

4. Сукупність взаємопов’язаних об'єктів і відношень між ними, що утворюють єдине ціле в процесі системогенезу це:

1. теорія;

2. система;

3. організація;

4. тектологія.

5. Сукупність (множина) об’єктів, які мають назву елементів системи, здатних сприймати, запам’ятовувати та переробляти інформацію, а також обмінюватися інформацією це:

1. управління;

2. кібернетична система;

3. синергетика;

4. тектологія.

6. Теорія організації вивчає наступне:

1. групову динаміку і владу;

2. законодавчі регламенти;

3. проектування і динаміку організації;

4. проектування і групова динаміку.

7. Певна спрямованість дій, що відбуваються в певній системі, а результатом є підвищення кінцевого результату це:

1. емердженість;

2. синергізм;

3. інваріантність;

4. цілеспрямованість.

8. Що слід віднести до підсистем управління?

1. законодавчі регламенти;

2. документообіг;

3. структуру управління;

4. інформаційне забезпечення.

9. До структурно-формуючих законів організації належать:

1. закон єдності аналізу і синтезу;

2. закон композиції;

3. закон пропорційності;

4. закон своєрідності.

10. Закон, що означає забезпечення безперервності та ритмічності у функціонуванні усіх підсистем організації це:

1. Закон безперервності та ритмічності;

2. Закон пріоритету цілого над частиною;

3. Закон єдності аналізу та синтезу;

4. Закон своєрідності.

11. Закон за якім кожна організація має властиву тільки їй структуру це:

1. Закон безперервності та ритмічності;

2. Закон пріоритету цілого над частиною;

3. Закон єдності аналізу та синтезу;

4. Закон своєрідності.

12. Закон за якім кожен компонент організації повинен мати оптимальний обсяг завантаження це:

1. Закон безперервності та ритмічності;

2. Закон оптимального завантаження;

3. Закон єдності аналізу та синтезу;

4. Закон своєрідності.

13. До законів динаміки не належить:

1. Закон онтогенезу;

2. Закон найменших;

3. Закон самозбереження;

4. Закон розвитку.

14. До законів статики належить:

1. Закон самозбереження;

2. Закон пропорційності та композиції;

3. Закон розвитку;

4. Закон інформованості-впорядкованості.

15. Зміст принципу «інгресії»:

1. з'єднання;

2. входження;

3. асиміляція;

4. взаємозв'язок.

16. Кому належить вислів: «Без координуючого початку суспільство стає набродом егоїстично налаштованих людей»?

1. А. Сміту;

2. Б. І. Бєнтаму;

3. Д. Рікардо;

4. Р. Оуену .

17. Яке перша назва теорії організації?

1. тектоніка;

2. технологія;

3. тектологія;

4. логіка.

18. Платону належать праці в галузі організаційної думки:

1. з філософії і теології;

2. справедливості і винагороді;

3. організації держави і права;

4. усі невірно.

19. Головне в теорії організації:

1. встановлення правил гри;

2. системний погляд на навколишній світ;

3. встановлення об'єктивних закономірностей виникнення, функціонування і руйнування систем;

4. механізм упорядкування світу, організаційні процеси виникнення і згасання організації.

20. Об'єкт теорії організації:

1. виробничий досвід організації;

2. сукупність організаційних відносин суспільства;

3. практика конкретного підприємства;

4. загальні закономірності діяльності.

21.До предмету теорії організації не належать:

1. загальні і часткові закономірності, що діють в складних організаційних системах;

2. закони функціонування особливого роду систем, пов'язані з переробкою інформації;

3. виявлення різноманіття типів у системі;

4. організація і самоорганізація соціальних систем.

22.Організація і тектологія - це:

1. соціальна спільність;

2. процес упорядкування індивідів;

3. група людей;

4. фірма.

23. Що становить триєдність методу теорії організації?

1. загальне, особливе, одиничне;

2. узагальнення, опис, абстрактний аналіз;

3. закони, закономірності, залежності;

4. правила, розпорядження, накази.

24. Функції теорії організації:

1. облікова, кібернетична, спеціальна;

2. ділова, цікава, пізнавальна;

3. методична, прогностична, поведінкова;

4. пізнавальна, методична, раціональна.

25.Ефект від суми більше, ніж сума ефектів складових частин - це зафіксовано:

1. законом самозбереження;

2. законом синергії;

3. законом пропорційності;

4. законом інформованості.

26. Розташування в порядку убування значущості - це:

1. закономірність, залежність, закон;

2. залежність, закономірність, закон;

3. закон, закономірність, залежність;

4. закон, залежність, закономірність.

27. Парадигма організації — це:

1. чітка, наукова, загальноприйнята теорія, базова концепція, представлена моделлю основних понять, що лаконічно ві­дображають найбільш істотні риси організації;

2. сукупність комплексно адаптованого понятійно-категорійного апарату, системи понять і дефініцій, структури та змісту їх взаємозв'язків у процесі дослідження та зображення організації;

3. об'єктивний, як правило складний за своєю природою, малоймовірний зв'язок;

4. суб'єктивний, бажаний, досяжний, необхідний стан про­цесу чи системи.

28. Тезаурус організації — це:

1. об'єктивний, як правило складний за своєю природою, малоймовірний зв'язок;

2. співвідношення складових організації, що склалося чи встановлено, яке підтримується;

3. чітка, наукова, загальноприйнята теорія, базова концепція, представлена моделлю основних понять, що лаконічно відображають найістотніші риси організації;

4. сукупність комплексно адаптованого понятійно-категорійного апарату, системи понять і дефініцій, структури та змісту їх взаємозв'язків у процесі дослідження та зображення організації.

29. До системи законів організації відносять:

1. закони форми, закони змісту, закони взаємозв'язку, закони взаємодії;

2. закони форми, закони генезису, закони тенденцій;

3. закони розвитку, закони прогресу, закони змісту, закони взаємозв'язку;

4. закони величини, закони змісту, закони толеранції, закони взаємозв'язку.

30. До основних законів організації належать:

1. закони синергії;

2. закони форми;

3. закони змісту;

4. закони взаємозв’язку.

31. Закон синергії стверджує:

1. потенціал організації перевищує сукупність потенціалів її складових;

2. зв'язки є основним аргументом форми як похідної від них функції;

3. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

4. єдність аналізу і синтезу об'єктивно обумовлена.

32. До законів форми належать такі закони:

1. інформатизації та відповідності;

2. композиції та формації;

3. ітерації та єдності;

4. онтогенезу та самозбереження.

33. До законів змісту належать такі закони:

1. онтогенезу та самозбереження;

2. ітерації та єдності;

3. композиції та формації;

4. інформатизації та відповідності.

34. До законів взаємозв'язку належать такі закони:

1. інформатизації та відповідності;

2. онтогенезу та самозбереження;

3. композиції та формації;

4. ітерації та єдності.

35. До законів взаємодії належать такі закони:

1. ітерації та єдності;

2. інформатизації та відповідності;

3. в) композиції та формації;

4. г)онтогенезу та самозбереження.

36. Закон формації стверджує:

1. мета часткового є підціллю загального;

2. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

3. форма організації визначається побудовою її зв'язків;

4. рівень організації визначається рівнем інформатизації.

37. Закон композиції стверджує:

1. мета часткового є підціллю загального;

2. рівень організації визначається рівнем інформатизації;

3. форма організації визначається побудовою її зв'язків;

4. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових.

38. Закон відповідності стверджує:

1. рівень організації визначається рівнем інформатизації;

2. мета часткового є підціллю загального;

3. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

4. форма організації визначається побудовою її зв'язків.

39. Закон інформатизації стверджує:

1. мета часткового є підціллю загального;

2. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

3. форма організації визначається побудовою її зв'язків;

4. рівень організації визначається рівнем інформатизації.

40. Закон єдності стверджує:

1. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

2. єдність аналізу та синтезу об'єктивно обумовлена;

3. мета часткового є підціллю загального;

4. рівень організації визначається рівнем інформатизації.

41. Закон ітерації стверджує:

1. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

2. чим більше складових, тим складніша організація;

3. рівень організації визначається рівнем інформатизації;

4. форма організації визначається побудовою її зв'язків.

42. Закон самозбереження стверджує:

1. рівень організації визначається рівнем інформатизації;

2. властивості організації відповідають якісним властивостям її складових;

3. будь-яка організація прагне до самозбереження;

4. форма організації визначається побудовою її зв'язків.

43. "Кожна організація прагне вижити і використовує для досягнення цього весь свій потенціал". Який закон має таке формулювання?

1. закон самозбереження;

2. закон синергії;

3. закон розвитку;

4. закон композиції.

44. Який закон організації належить до специфічних?

1. закон змагальності кадрів управління;

2. закон синергії;

3. закон розвитку;

4. закон ітерації?

45. До принципів організації відносять такі групи прин­ципів:

1. цілі, розвитку, місії;

2. цілі, форми, змісту, взаємозв'язку, діагнозу;

3. функціональні, традиційні, бюрократичні;

4. цілі, форми, змісту, взаємозв'язку, взаємодії.