20) Типові помилки при перекладі наукових текстів українською мовою

Переклад має бути точним, але не буквальним або дослівним, бо останні, як правило, найбільш неточні. Пере-кладаються не окремі слова оригіналу, а його зміст. Як вже зазначалося вище, слова набувають певного значення лише

у контексті, i лише завдяки контексту можна точно з'ясува-ти зміст оригіналу Адекватне передання змісту оригіналу є визначальною вимогою до науково-технічного перекладу

2. Ясність і чіткість — це безумовна вимога до науко-во-технічного перекладу Подвійний зміст у науково-тех-нічному перекладі неприпустимий, його стиль має повніс-тю відповідати формально-логічному стилю мови науково-технічної літератури. Реалізувати цю вимогу, тобто зробити ясний і чіткий переклад, можна лише тоді, коли буде пов-ністю з'ясовано зміст оригіналу

3. Науково-технічний переклад має бути стислим. Зайві слова перешкоджають опануванню змісту перекладу, а ла-конічність робить його прозорим і зрозумілим.

4. Літературна грамотність перекладу — це відповід-ність нормам мови перекладу Розкриваючи цю вимогу, слід зауважити, що літературно грамотним вважається той переклад, в якому відсутні форми і звороти, природні для мови оригіналу, але небажані для мови перекладу Наяв-ність таких помилок у тексті перекладу ускладнює його розуміння.

Ці вимоги є головними вимогами до науково-технічно-го перекладу Лише той переклад, який відповідає ним, може вважатися повноцінним і адекватним.

5. Лексичні труднощі перекладання

Як показує досвід науково-технічного перекладання, найбільші труднощі виникають під час передання лексич-них одиниць (термінів, загальнонаукових і загальновжива-них слів) тексту оригіналу Велика кількість перекладаць-ких помилок припадає на сферу лексики (словникового складу мови), бо саме вона є найдинамічнішою складовою мови науки і техніки (постійний розвиток яких викликає появу нових термінів, а також нових значень наявних тер-мінів або загальновживаних слів). До цих помилок відно-сять випадки неправильного перекладання як термінів, так і загальнонаукових слів, а також загальновживаних.

Аналіз лексики науково-технічної літератури (НТЛ) по-казує, що частка вузькогалузевих термінів, тобто термінів, що вживаються лише в окремих галузях науки (наприклад,

терміни з галузі комп'ютерної техніки: процесор, браузер) не перевищує 25 %. A 75 % лексики НТЛ складають загаль-новживані та загальнонаукові слова, тобто слова, що об-слуговують різні наукові галузі, наприклад: аналіз, баланс, програма, компонент.

Перекладання вузькогалузевих термінів, загальновжива-них та загальнонаукових слів має свою специфіку

21. Етикет ділового листування.

Cлужбове листування - важлива частина ділового етикету. Це спілкування в мініатюрі.

Особливості ділового листування:

• Учасники ділового листування- переважно юридичні особи - організації, установи, підприємства, в особі тих, що діють від імені керівників і інших посадовців.

• Характер і зміст інформації досить жорстко регламентовані.

• Предметом ділового листування виступає діяльність організації: управлінська, виробнича, економічна, наукова, технічна і ін.

Інформація в діловому листуванні має бути:

• Офіційною по своєму характеру.

• Адресною, оскільки управлінський документ завжди призначений конкретному одержувачеві, посадовцю, організації, групі організацій.

• Актуальною, оскільки документ повинен містити саме ту інформацію, яка необхідна в даний момент часу.

• Об'єктивною і достовірною.

• Переконливою, аргументованою.

• Повною і достатньою для прийняття управлінського рішення. Недостатність інформації може викликати необхідність додатково запрошувати інформацію, породжувати листування, приводити до невиправданих втрат часу і засобів.

Вимоги до ділового листування :

• Стандартизація викладу.

• Нейтральний тон викладу.

• Точність і визначеність формулювань, однозначність і одноманітність формулювань.

• Лаконічність, стислість викладу тексту.

• Використання мовних формул.

• Використання термінів.

• Застосування лексичних і графічних скорочень.

• Переважання пасивних конструкцій над дійсними.

• Вживання словосполучень з віддієслівним іменником.

• Використання конструкцій з послідовним підпорядкуванням слів в родовому і орудному відмінку.

• Переважання простих поширених пропозицій.

Другою особливістю ділового листування є широке вживання мовних формул - стійких (шаблонних) оборотів, використовуваних в незмінному вигляді.

• У листах повинні вживатися тільки офіційно прийняті скорочення, позначення і терміни. Найменування установ, організацій і посад, звань, одиниць вимірювання, географічні назви та інші повинні точно відповідати офіційним назвам. Лист доцільно готувати по одному питанню. Якщо необхідно звернутися в організацію одночасно з декількох різнорідних питань, то рекомендується складати окремі листи по кожному з них.

22. Функції та види бесід. Стратегія поведінки під час ділової бесіди. Бесіда — це форма спілкування з метою обміну думками, інформацією, почуттями тощо.

Функції бесіди: обмін інформацією; формування перспективних заходів і процесів; контроль і координація вже розпочатих дій; взаємне спілкування людей під час виконання виробничих завдань; підтримка ділових контактів на рівні виробничих підрозділів, регіонів, держав; пошук, висунення і оперативна розробка робочих ідей; стимулювання людської думки в новому напрямку; розв'язання етичних проблем, що виникли в якійсь ситуації, та ін.

Існують різні види бесід. Якщо за основу класифікації взяти мету спілкування та зміст бесіди, то можна виокремити бесіди ритуальні, глибинно-особистісні та ділові.

Залежно від кількості учасників бесіди поділяються на індивідуальні та групові. Ми розглянемо характеристики індивідуальної бесіди, а також різновиди групової.

Велику роль у житті людей відіграють ділові бесіди, їх предметом, як правило, є конкретне діло.

При підготовці до бесіди аналізується ситуація, в якій вона відбуватиметься, вивчаються типові та індивідуальні особливості співбесідника, зокрема його інтереси та установки.

ДЕСЯТЬ КРОКІВ, ЩО ДОЗВОЛЯТЬ ПРОВЕСТИ БЕСІДУ УСПІШНО. 1. Ретельна підготовка.

2. Пам'ятайте, до чого Ви прагнете. 3. Намагайтесь створити атмосферу довіри.

5. З'ясуйте перед бесідою, чи має ваш співбесідник відповідні повноваження. 6. Не змушуйте співбесідника постійно приймати рішення. 7. Зосереджуйтесь на реальних потребах, а не на амбіціях.

8. Слухайте уважно співбесідника й ставте коректні запитання.

9. Працюйте на перспективу, а не на проміжні результати. 10. Підсумуйте результати бесіди.