1. Визначення: Бешиха - інфекційне захворювання, що характеризується гострим запаленням шкіри або слизових оболонок, пропасницею та інтоксикацією.

2. Актуальність проблеми:

А) Бешиха - досить часта патологія, що може виникати при облітеруючих захворюваннях судин

нижніх кінцівок, тромбоемболії, глибоких опіках і відмороженнях, пораненнях. Б) Частота захворюваності бешихою зростає, нерідко процес набуває рецидивного перебігу.

3. Переважна локалізація бешихового запалення:

• нижні кінцівки (гомілки);

• обличчя;

• верхні кінцівки.

4. Фактори, що сприяють виникненню бешихового запалення:

• порушення обміну речовин (цукровий діабет, ожиріння);

• наявність мікротравм (подряпини, садна, інфіковані потертості);

• порушення імунного статусу;

• індивідуальна генетично детермінована схильність.

5. Механізм розвитку бешихового запалення:

A) Збудником бешихового запалення є р-гемолітичний стрептокок групи А.

Б) У місці проникнення в шкіру стрептококів виникає серозне запалення з виділенням значно' кількості токсинів і ферментів.

B) У кровоносне русло потрапляє велика кількість біологічно активних речовин, що призводить до порушення проникності судин, внаслідок чого запалення може набути серозно-геморагічного характеру.

Г) Стрептококи розмножуються і поширюються по лімфатичних шляхах;

Д) Процес може охопити всі шари шкіри, але зазвичай доходить до сполучнотканинного шару. Е) В результаті тромбозу кровоносних судин можуть виникати вогнища некрозу шкіри і прилеглих тканин.

6. Види бешихового запалення:

1. Еритематозна форма. Б) Бульозна форма.

2. Флегмонозна форма. Г) Некротична форма.

7. Клінічні прояви бешихового запалення:

A) Скарги:

• пекучий біль і відчуття жару в місці ураження;

• сильний головний біль;

• підвищення температури тіла до 38-39°С, озноб;

• можливі нудота, блювання. Б) Анамнез захворювання:

• захворювання починається раптово;

• іноді спостерігається продромальний період (нездужання, загальна слабкість, головний біль).

B) Об'єктивні прояви:

а) місцеві прояви залежать від форми захворювання: • при еритематозній формі:

• поява яскравої гіперемії з чіткими зазубреними межами ("язики полум'я", "географічна карта");

• набряк та інфільтрація шкіри;

• місцеве підвищення температури;

• процес швидко поширюється;

• при бульозній формі:

- на тлі гіперемованої шкіри з'являються епідермальні пухирі різних розмірів, заповнені серозним або геморагічним ексудатом;

• при флегмонозній формі:

• гіперемія із синюшним відтінком;

• пастозність тканин в зоні ураження;

• поширення процесу на підшкірну клітковину;

• при некротичній формі:

• шкіра стає синюшно-чорного кольору;

• спостерігаються великі вогнища некрозу шкіри і підшкірної клітковини;

• можливе приєднання вторинної інфекції;

б) загальні клінічні прояви: тахікардія, тахіпное, втрата апетиту, з'являються безсоння, закрепи, олігурія. При важкому перебігу захворювання можливе збудження, марення, збільшення печінки і селезінки.

8. Формування попереднього діагнозу за клінічними даними.

Попередній діагноз формується на підставі скарг хворого, анамнезу та об'єктивних проявів захворювання, підтверджених фізикальними методами дослідження.

9. Діагностична програма при бешисі: А) Клінічні прояви:

• скарги;

• анамнез захворювання;

• об'єктивні прояви.

Б) Лабораторні дослідження:

• клінічний аналіз крові (анемія, різко виражений лейкоцитоз, нейтрофільоз);

• клінічний аналіз сечі (в осаді - еритроцити, лейкоцити, білок, гіалінові і зернисті циліндри);

• мікробіологічне дослідження вмісту (при наявності пухирів).