1. Визначення: Черепно-мозкова травма (ЧМТ) - це сукупність патологічних процесів, які відбуваються всередині черепа і поза ним внаслідок травматичного впливу, і які мають певну послідовність і закономірність у розвитку.

2. Актуальність проблеми:

А) Черепно-мозкова травма є реальною загрозою для життя постраждалого, а ушкодження

середнього ступеня тяжкості і тяжкі приводять до інвалідизації. Б) Найчастіше зустрічається легка ЧМТ, особливо струс головного мозку (від 60 до 82% всіх

госпіталізацій через травму голови), тому цю травму називають "прихованою епідемією".

3. Механізм ушкоджень:

• насильство, що викликає ротацію голови;

• травма типу "прискорення - уповільнення" (імпульсивна травма);

• удари по голові або головою. Патогенез черепно-мозкової травми:

А) Легка черепно-мозкова травма - зсув півкуль головного мозку і коливання рідких середовищ

викликає мікродеформації, що приводить до виникнення захисного гальмування і порушення

судинного тонусу мозкових структур. Б) Травма середнього ступеня тяжкості - в результаті зсуву по інерції маси головного мозку

або спинномозкової рідини виникає гідродинамічний удар по тканинах, що викликає порушення

кровообігу та ішемію мозку в місці удару. В) Тяжка черепно-мозкова травма - під час травми зміщуються півкулі головного мозку й

ушкоджуються об стінку черепа, протилежну удару, в результаті чого розриваються судини

оболонок і мозку. Г) Пряме ушкодження речовини головного мозку при відкритих або втиснених переломах кісток

черепа.

Д) Універсальною реакцією головного мозку на травму є його набряк. 5. Класифікація черепно-мозкової травми: А) За ступенем тяжкості травми:

• легка травма: струс головного мозку (согпосіо сегеЬгі), забій головного мозку легкого ступеня (сопіизіо сегеЬгі);

• травма середньої тяжкості: забій головного мозку середньої тяжкості;

• важка травма: забій головного мозку тяжкого ступеня, дифузійне аксональне ушкодження мозку, стискання головного мозку (сотргезіо сегеЬгі).

Б) За характером травми:

• закрита ЧМТ - рани в ділянці голови відсутні;

• відкрита ЧМТ - є ушкодження м'яких тканин, відкритий перелом кісток черепа або їх перелом з витіканням ліквору, кровотечею з носа або вух, ушкодження мозкових оболонок, мозку.

В) Стосовно зовнішнього середовища:

• непроникаючі ушкодження - порожнина черепа не сполучається із зовнішнім середовищем;

• проникаючі ушкодження - ушкоджені внутрішня кісткова пластинка і прилягаюча до неї тверда мозкова оболонка.6. Загальні клінічні прояви черепно-мозкової травми:

При черепно-мозковій травмі виявляють загальномозкові, вогнищеві симптоми (залежать від локалізації патології) і порушення вітальних функцій (дихання, серцево-судинної діяльності, ковтання). А) Скарги:

• Загальномозкова симптоматика:

• головний біль, біль в очних яблуках у спокої і при їх русі, шум у голові, мерехтіння "мушок" перед очима, що є симптомами підвищення внутрішньочерепного тиску;

• вестибулярні розлади: запаморочення, розлади координації;

• ретроградна амнезія (не пам'ятає обставин травми);

• нудота і блювання, судомні епілептичні напади.

• Вогнищева симптоматика:

- порушення чутливості;

- неможливість виконувати активні рухи (парези і паралічі); - неможливість говорити (афазія), рахувати і писати.

Наявність вогнищевої симптоматики свідчить про коркові порушення. Б) Анамнез захворювання - є вказівка на травму голови. В) Об'єктивні прояви:

а) огляд:

• деформація черепа, наявність ран, синців, гематом;

• витікання ліквору або крові з носа чи вух.

• Загальномозкова симптоматика:

• порушення свідомості за стовбурним (сопор, ступор, кома) або корковим типом (делірій, амнезія та ін.);

• психомоторне порушення.

• Вогнищева симптоматика:

• парез погляду, ністагм;

• розширення зіниці (мідріаз), звуження зіниці (міоз);

б) пальпація:

• болючість у місці травми;

• вдавлення і дефекти кісток черепа.

• Вогнищева симптоматика:

- патологічні рефлекси, парези, паралічі, які свідчать про стовбурові порушення;

в) перкусія та аускультація - неінформативні.