Виправданий, засуджений (ст. 43 кпк)

Основним питанням кримінального провадження є питання про винуватість обвинуваченого, і вирішується воно у вироку суду як найважливішому акті правосуддя. Згідно з ч.1 ст. 369 КПК судове рішення, в якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

Обвинувальний вирок ухвалюється лише за умови доведення в ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення (ч.3 ст. 373 КПК).

Процесуальне становище виправданого чи засудженого обвинувачений набуває не з моменту проголошення ухваленого щодо нього рішення, а з моменту набрання цим вироком законної сили. За загальним правилом вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження було поновлено, вважається що вирок не набув законної сили (ст. 532 КПК), а тому особа продовжує залишатися обвинуваченим.

Апеляційна скарга на вирок суду подається протягом 30 днів (п.1 ч.2 ст. 395 КПК) з дня проголошення вироку.

Виправданий і засуджений можуть використовувати перелічені в ст. 42 КПК права обвинуваченого на підставах, у порядку і обсязі, які визначаються особливостями їх статусу і подальшого судового провадження на різних його стадіях.

Законний представник підозрюваного, обвинуваченого

(ст. 44 КПК)

Якщо підозрюваний, обвинувачений є неповнолітнім або особою, визнаною у встановленому порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі у процесуальній дії разом з ними залучається його законний представник.

Неповнолітньою особою є дитина, яка на момент вирішення питання про допуск законного представника до участі в кримінальному провадженні не досягла вісімнадцятирічного віку (п.12 ч.1 ст. 3, ч.3 ст. 484 КПК).

Згідно зі ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними. Суд може обмежити цивільну дієздатність особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та/або керувати ними або якщо вона зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі ), а в разі їх відсутності – опікуни чи піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім’ї, а також представники органів опіки і піклування, установи і організації, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний.

Про залучення законного представника слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя, суд-постановляє ухвалу, копія якої вручається законному представнику.

У разі якщо дії чи інтереси законного представника суперечать інтересам особи, яку він представляє, за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду такий законний представник замінюється іншим із числа осіб, вказаних вище.

Законний представник користується процесуальними правами особи. яку він представляє, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена представнику.