Сторона обвинувачення

Конституція України однією з основних засад судочинства передбачає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ч.3 ст. 129).

Тут мова йде про сторони обвинувачення і захисту.

Відповідно до п.19 ч.1 ст. 3 КПК сторонами кримінального провадження є: з боку обвинувачення – слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник та законний представник у випадках, установлених КПК; з боку захисту-підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники.

Прокурор

Процесуальна характеристика прокурора.

Прокурор представляє сторону обвинувачення, що засвідчують положення п.5 ч.3 ст. 129 КУ, де підтримання державного обвинувачення в суді прокурором, що теж є однією з основних засад судочинства. Ст. 121 КУ, визначаючи функції прокурора, на перше місце ставить підтримання обвинувачення в суді, а серед інших функцій у кримінальному провадженні називає нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудового слідства та нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Ці конституційні положення визначають види та зміст повноважень прокурора у кримінальному провадженні на всіх його стадіях.

Прокурор – єдиний учасник усіх стадій кримінального провадження.

Прокурор — це суб'єкт кримінального процесуального права, який виконує функцію кримінального переслідування осіб, обви­нувачених у вчиненні злочину, шляхом давання на досудовому про­вадженні вказівок органам дізнання та досудового слідства щодо викриття винних і підтримання у суді державного обвинувачення.

Прокурор - це Генеральний Прокурор України, його заступники та помічники, прокурори АРК, областей, міст Києва та Севастополя, прокурори міст і районів у містах, міжрайонні та спеціалізовані прокурори, їхні заступники, начальники головних управлінь, управлінь, відділів прокуратур, їх заступники, старші прокурори прокуратур усіх рівнів, які діють у межах повноважень, визначених КПК.

Здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК, прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

Прокурор має право:

- починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

- мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей про розпочате досудове розслідування;

- доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування;

- доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих чи розшукових дій, не гласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь в них, а в необхідних випадках-особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК. Прокурор не має повноваження проводити розслідування в повному обсязі. Але в необхідних випадках вправі проводити окремі слідчі (розшукові) дії та інши процесуальні дії.

- доручати проведення слідчих чи розшукових дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам;

- призначати ревізії та перевірки, в порядку, визначеному законом;

- скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих;

- ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування;

- приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених КПК, в тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених КПК;

- погоджувати або відмовляти в погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих чи розшукових дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання;

- повідомляти особі про підозру;

- пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян;

- пред’являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захищати свої права, у порядку, передбаченому законом;

- затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання та інші.

Прокурор вправі:

1) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування заходів медичного характеру, клопотанням про застосування заходів виховного характеру чи клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності;

2) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовитися від обвинувачення, змінити його або висунути додаткове обвинувачення у порядку встановленому законом;

3) погоджувати запити (клопотання, доручення тощо), самостійно звернутися з ними, а також доручати виконання запиті в (клопотань, доручень, тощо) здійснювати інші повноваження в рамках міжнародного співробітництва під час кримінального провадження згідно з КПК;

4) оскаржувати судові рішення в порядку , встановленому КПК;

5) здійснювати інші повноваження (ст. 36 КПК) (опрацювати самостійно).

Стаття 38 КПК містить вичерпний перелік органів, яким законом надано право здійснювати досудове прозслідування в повному обсязі з дотриманням правил підслідності. Про підслідність кримінальних проваджень кожному з вказаних органів досудового розслідування вказано в ст. 214 КПК.

Прокурор не має повноваження проводити розслідування у повному обсязі, але має право у необхідних випадках провадити окремі слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії.

У справах про кримінальні проступки орган розслідування проводить дізнання, яке здійснюється за загальними правилами досудового розслідування з урахуванням особливостей, передбачених гравою 25 КПК. Досудове розслідування кримінальних проступків у формі дізнання, крім слідчого підрозділу, вправі проводити у передбачених законом випадках також співробітники інших підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства.