Викладач вищої категорії

Надвірнянського коледжу НТУ

Гнатишак В.Ф.

Тема № 3. Суд, сторони та інші учасники

кримінального провадження.

План

1. Поняття і класифікація учасників процесу.

2. Процесуальна характеристика окремих учасників.

2.1. Процесуальна характеристика учасників, які викону­ють функцію правосуддя.

2.2. Процесуальна характеристика учасників, які викону­ють функцію обвинувачення.

2.3. Процесуальна характеристика учасників, які викону­ють функцію захисту.

2.4. Процесуальна характеристика учасників, які викону­ють допоміжну функцію.

3. Відводи

Нормативно – правові і літературні джерела:

1. Кримінальний процесуальний кодекс України.

2. Гончаренко В.Г, Нор В.Т., Шумило М.Є. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар.-К.: Юстініан, 2012.- 1224с.

3. Закон України “Про судоустрій і статус судів” від 7 липня 2010 р.

4. Закон України “Про правовий режим воєнного стану” від 6 квітня 2000 р.

5. Закон України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність” від 5липня 2012 р.

6. Закон України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві ” від 23 грудня 1993 р.

7. Закон України “Про правила етичної поведінки” від 17 травня 2012 р. (ч.7 ст.2).

7. Варфоломеева Т. В. Защита в уголовном судопроизводстве. // К., 1998.

8. Зейкан Я. П. Захист у кримінальній справі: Наук.-практ. посіб. // К., 2002.

9. Молдован А.В.. Мельник С.М. Кримінальний процес України: навч. Посіб./ -К.: Центр учбової літератури. 2013.-368с.

Актуальність теми: полягає в тому, що студенти повинні ознайомитися з учасниками, що здійснюють кримінальне процесуальне провадження та беруть участь у ньому.

І. ПОНЯТТЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ УЧАСНИКІВ

КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА

Класифікація учасників процесу

Всіх учасників процесу поділяють на п’ять груп:

	Суд (суддя), слідчий суддя			Сторона обвинувачення

Сторона захисту

Потерпілий і його пред-ставник

Інші учасники криміна- льного провадження

Суб'єкти (учасники) кримінально-процесуального права — це державні органи та їх посадові особи, громадські об'єднання, громадяни, які в хо­ді порушення, досудового слідства, судового розгляду кримінальних справ та виконання постановлених у них рішень, здійснюючи певну функцію, вступають між собою в процесуальні правовідносини.

Ознаки суб'єктів кримінального процесуального права:

1) їх участь у справі передбачено кримінально-процесуальним

законом;

2) вони є суб'єктами певних процесуальних прав і обов'язків;

3) діють у кримінальному процесі відповідно до своїх прав і обов'язків ;

4) вступають у процесуальні правовідносини.

Учасники кримінального процесу розрізняються за своїм процесуальним станом, виконанням кримінально-процесуальних функцій і завдань. У кожного з них своя мета, вони вступають між собою у різноманітні правовідносини. Це створює передумови для їх класифікації — в наукових, навчальних і правозастосовних цілях. Є різні класифікації учасників процесу.

Найбільш широко вживаною є класифікація залежно від інтере­су, що його має той чи інший суб'єкт у кримінальному провадженні. За цією підставою всіх учасників поділяють на чотири групи.

1. Державні органи і посадові особи, які ведуть кримінальний процес (представляють державні інтереси). До них належать: суд, суддя, прокурор, начальник слідчого відділу, слідчий, орган дізнавач.

2.Суб'єкти, які мають власний інтерес у кримінальному процесі. Це підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпший, цивільний позивач і відповідач.

3. Суб'єкти, які захищають або представляють інтереси інших осіб. До цієї групи належать: захисник, представник потерпілого, цивіль­ного позивача і цивільного відповідача.

4. Інші суб'єкти (особи, які не мають інтересу у кримінальному провадженні): заявник про злочин; свідок; експерт; керівник експертної установи; спеціаліст; перекладач; особа, яка розуміє знаки німого або глухого; поняті; поручителі; педагог; лікар; батьки або інші законні представники неповнолітнього свідка, які присутні при його допиті; особи, разом з якими особу пред'являють для впізнання; особи, які беруть участь у слідчому експерименті, обшу­куваний; особа, в якої беруть зразки для експертного дослідження; особи, що займають приміщення, в якому провадять обшук, виїмку, огляд або опис майна; особи, присутні при провадженні обшуку або виїмки; особа, котрій передано на зберігання майно, на яке накладено арешт; секретар судового засідання.

Найбільш вдалою є класифікація, в основі якої - процесуальна функція суб'єкта. За цією ознакою всіх суб'єктів поділяють на чотири групи:

1) суб'єкти, які виконують функцію правосуддя (суд, слідчий суддя, суд);

2) суб'єкти, які виконують функцію кримінального переслідуван­ня (прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач);

3) суб'єкти, які виконують функцію захисту (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, цивільний позивач і відповідач, захисник, представник потерпіло­го, цивільного позивача і цивільного відповідача);

4) суб'єкти, які виконують допоміжну функцію (склад суб'єктів цієї групи повністю збігається зі складом четвертої групи — за класифікацією, здійсненою на підставі інтересу).

Таким чином учасники процесу характеризуються тим, що вони:

- беруть участь у провадженні і на підставах і в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законом за умови, що немає обставин,за яких закон виключає можливість їх участі у провадженні;

- мають визначені права та обов’язки і закон визначає порядок їх реалізації;

- вони діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов’язків у встановленому порядку;

- вступають у процесуальні правовідносини;

- несуть відповідальність за невиконання своїх обов’язків або порушення прав інших учасників.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ

СУБ'ЄКТІВ

Суд (суддя), слідчий суддя

Суд у всіх стадіях процесу - djminus litis (господар процесу). Це центральний орган у кримінальному судочинстві, який визначає результат кримінального провадження.

Суд здійснює судовий контроль за законністю і обгрунтованістю рішень та дій під час провадження розслідування в кримінальному провадженні. Перевіряє законність і обгрунтованість вже вчинених або тих, що вчиняються процесуальних рішень і дій, прийнятих учасниками досудового розслідування. Рішення і дії дізнавача, слідчого та прокурора можуть бути оскаржені до суду першої інстанції і повинні бути розглянуті при підготовчому провадженні або при розгляді справи по суті.

Суд вирішує питання, пов’язані з підготовкою справи до судового розгляду;вирішує питання про винуватість чи невинуватість підсудних шляхом постановлення вироків.

Судові рішення, які набрали законної сили обов’язкові для всіх органів, посадових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Такі рішення судових органів можуть бути скасовані або змінені лише судами вищого рівня в порядку апеляційного, касаційного провадження чи провадження за ново виявленими обставинами. Суд вирішує всі питання які пов’язані зі зверненням вироку до виконання; застосуванням примусових заходів медичного і виховного характеру.

Новим учасником кримінального провадження, що визначений вперше в КПК України 2012 року є слідчий суддя. Слідчий суддя обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду. Під час досудового розслідування слідчий суддя не пізніше 3-х днів із дня надходження до суду розглядає і вирішує клопотання слідчого, прокурора про накладення грошового стягнення на особу. Встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов’язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення. Копія відповідної ухвали не пізніше наступного робочого дня після її постановлення надсилається особі, на яку було накладено грошове стягнення.

Особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня при розгляді цього питання слідчим суддею, судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання подається слідчому судді, суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Слідчий суддя, суд, визнавши доводи особи обгрунтованими, може самостійно скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення, а іншому випадку-призначити судове засідання для розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення. Особа, яка подала клопотання, а також слідчий, прокурор, за клопотанням якого було накладено грошове стягнення, повідомляються про місце та час розгляду клопотання, проте їх неприбуття не перешкоджає такому розгляду.

Слідчий суддя, суд скасовує ухвалу про накладення на особу грошового стягнення за результатами його розгляду в судовому засіданні, якщо буде встановлено, що стягнення накладено безпідставно, а в іншому випадку-відмовляє у задоволенні клопотання.

Ухвала слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення оскарженню не підлягає.

Слідчим суддею можуть бути тимчасово вилучені документи на строк не більше 2-х місяців, які посвідчують користування таким спеціальним правом:

• право керувати транспортним засобом або судном;

• право полювання;

• право на здійснення підприємницької діяльності.

Відсторонення від посади здійснюється на підставі слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження на строк не більше 2-х місяців.

Слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про відсторонення від посади, якщо слідчий, прокурор не доведе наявність достатніх підстав вважати, що такий захід необхідний для припинення кримінального правопорушення, припинення або запобігання протиправної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого, який перебуваючи на посаді, може знищити чи підробити речі і документи, які мають значення для досудового розслідування, незаконним засобами впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджати кримінальному провадженню, іншим чином.

Слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у КПК. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, передбачених КПК, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м’яким запобіжним заходом є особисте зобов’язання, а найбільш суворим -тримання під вартою.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов’язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, обов’язків, передбачених КПК.

Слідчий суддя, суд за клопотанням прокурора має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, передбаченому КПК. Повторне звернення до суду з клопотанням про дозвіл на затримання однієї і тієї ж особи по тому самому кримінальному провадженню після винесення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у задоволенні такого клопотання можливе лише при виявленні нових обставин, які підтверджують необхідність тримання особи під вартою.

Найбільш вдалою є класифікація, в основі якої - процесуальна функція суб'єкта. За цією ознакою всіх суб'єктів поділяють на чотири групи:

1) суб'єкти, які виконують функцію правосуддя (суд, слідчий суддя, суд);

2) суб'єкти, які виконують функцію кримінального переслідуван­ня (прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, дізнавач);

3) суб'єкти, які виконують функцію захисту (підозрюваний, обвинувачений, підсудний, засуджений, виправданий, потерпілий, цивільний позивач і відповідач, захисник, представник потерпіло­го, цивільного позивача і цивільного відповідача);

4) суб'єкти, які виконують допоміжну функцію (склад суб'єктів цієї групи повністю збігається зі складом четвертої групи — за класифікацією, здійсненою на підставі інтересу).

Таким чином учасники процесу характеризуються тим, що вони:

• беруть участь у справі на підставах і в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним законом за умови, що немає обставин, за яких закон виключає можливість їх участі у справі;

• мають визначені права та обов’язки і закон визначає порядок їх реалізації;

• вони діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов’зків у встановленому порядку;

• вступають у процесуальні правовідносини;

• несуть відповідальність за невиконання своїх обов’язків або порушення прав інших учасників.