17

Лекція № 1-2

Тема 1. Предмет і методологія етнополітичного аналізу.

План:

1. Актуальність, предмет та завдання політичної етнології.

2. Структура політичної етнології, місце дисципліни в системі суспільно-політичних наук.

3. Функції політичної етнології.

4. Методика і методологія етнополітичних досліджень.

5. Поняттєво-категоріальний апарат політичної етнології.

6. Наукові центри політичної етнології.

Література:

Антонюк О.В. Основи етнополітики: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. - К. : МАУП, 2005. - 432 с.

Нельга О. Теорія етносу. – К.,1997.

Гумилёв Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. – М., 1993.

Донцов Д. Націоналізм //Політологія. Кінець ХІХ — перша половина ХХ ст.: Хрестоматія. — К., 1998.

Етнополітологія в Україні. Становлення. Що далі? / Збірник. – К.: ІПіЕНД, 2002. – 295 с.

Малий етнополітичний словник / О.В. Антонюк, В.І. Волобуєв, М.Ф. Головатий та ін. - К. : МАУП, 2005. - 288 с.

Картунов О.В. Вступ до етнополітології: науково-навчальний посібник. - К.: Крок, 1999. - 300 с.

Кресіна І.О. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: Етнополітичний аналіз: монографія. - К. : Вища школа, 1998. - 392 с.

Крисаченко В.С, Степико М.Т., Власик О.С. та ін. Українська політична нація: генеза, стан, перспективи / За ред. В.С. Крисаченка. — К: НІСД, 2004.

Курас І.Ф. Етнополітологія. Перші кроки становлення. – К.: Ґенеза, 2004. – 736 с.

Галушко К. Народи, етноси, нації... - К.: Темпора, 2008. – 72 с. – С. 5 - 17.

1. Актуальність політичної етнології. Предмет та завдання політичної етнології.

Актуальність розвитку політичної етнології як науки, дослідницької концепції та навчальної дисципліни дедалі зростає. Це зумовлено низкою об’єктивних і суб’єктивних, загальних і специфічних обставин . Особливо на часі етнополітологія для новостворених державних організмів, які тільки торують свій шлях у співтовариство держав з багатовіковим державним досвідом, для посттоталітарних держав, для яких залишаються реальними ризики етнополітичних конфліктів, втрати єдності й територіальної цілісності, аж до втрати державного суверенітету, або реставрації тоталітарних режимів.

Етнополітичні обставини, які актуалізують політичну етнологію:

1.  Поліетнічний склад населення планети і абсолютної більшості сучасних країн. Держави, які виникли останнім часом і виникатимуть в майбутньому, теж матимуть поліетнічний склад населення.

2. Могутній процес етнічного ренесансу, який охопив більшість поліетнічних держав і виявляється у зростанні етнічної свідомості й піднесенні етнічних рухів.

3. Політизація етнічностей, тобто вихід етнічних спільнот на арену політичного життя і зростання їх ролі як головного чинника легітимізації чи делегітимізації режимів та урядів.

4.  Вибух націоналізму у Східній Європі та деяких інших регіонах, який був, є і, мабуть, ще довго буде однією з основних рушійних сил суспільного розвитку.

5.  Світова тенденція піднесення етніцизму, загострення суперництва, а часом і протиборства між різними етніцизмами та між ними і націоналізмами.

6. Дезінтеграційні процеси в Східній Європі, внаслідок чого народилось або відродилось більше двох десятків нових суверенних держав, у тому числі й Україна.

7. Посилення інтеграційних процесів у Західній Європі і Північній Америці.

8. Послаблення етнополітичної стабільності в багатьох країнах світу, виникнення і загострення нових етнополітичних конфліктів, перетворення багатьох з них на етнічні, а деяких і на міждержавні війни.

Актуальність етнополітології обумовлена не лише загальними, а й специфічними чинниками, тобто притаманними конкретній державі. (низький рівень національної самосвідомості пересічного українця, криза національної ідентичності, загроза геттоізації українського корінного етносу, атомізованість суспільства, низький рівень соціальної та національної солідарності тощо)

Предметне поле політичної етнології.

Із врахуванням цього факту, об’єктом політичної етнології можна вважати етнонаціональні спільноти (етноси, нації, етнічні групи), які стали найбільш активними політичними гравцями XIX та XX століть, їх утворення (партії, організації, рухи тощо), етніцизм і націоналізм, які є одними з рушійних сил суспільного розвитку та етнополітичної культури, котра значною мірою визначає ціннісні орієнтації та поведінку широких народних мас, а також державу та її інститути, їх політику в етнонаціональній сфері.

Політична етнологія - це не просто сукупність певних частин трьох зазначених вище наук - етнології, націолопї та політології чи сума деяких теоретичних положень та парадигм інших етнонапрямків, а їх синтез, внаслідок якого виникла нова, самостійна, загальна наука, дослідницька концепція і інтегративна навчальна дисципліна із власним предметом і об’єктом дослідження, а також, всіма іншими необхідними власними атрибутами і ознаками.

Об’єкти вивчення політичної етнології

Держава та її діяльність в етнонаціональній сфері

(Етнонаціональна політика)

Національна ідентичність

Націоналізм

Етнічність

Етнопсихологія

Етнічна структура та міжетнічні взаємини

Демографічна ситуація

Мовна політика

Етнополітичні конфлікти

Етнополітична культура

Історія розвитку етнополітичної думки

Суб’єкти політичної етнології

Етнонаціональні спільноти

Етнофор

Держава та її органи

Етнічні меншини

Національні партії та суспільно-політичні організації

Культурно-національні об’єднання