Патогенез променевого ураження організму

Патогенез променевого ураження організму є дуже складним процесом. Початковою ланкою ураження є безпосередня дія радіації на клітини радиочутливих тканин. Поряд із цим первинним процесом із самого початку променевого ураження організму виникають зміни функції інтегративних регулюючих систем, насамперед нервової, пізніше ендокринної.

У початкові фази променевої хвороби, коли відбувається іонізація води й макромолекул, збуджуються інтерорецептори судин і тканин у результаті зміни внутрішнього середовища. Розлади функції центральної нервової системи проявляються в порушеннях умовнорефлекторних зв'язків, послабленні внутрішнього гальмування. Надалі міняються функції підкіркових центрів, порушується терморегуляція, регуляція тонусу судин, серцевого ритму тощо. Функціональні зміни в нервовій системі виявляються в ранній термін розвитку променевої хвороби й при опроміненні організму в малих дозах, хоча структурні порушення в ній виражені не так різко, як, наприклад, у кістковому мозку й у кишковій стінці. Однак якщо опромінення відбувається у надсмертельних дозах, у нервовій системі виникають і структурні порушення.

Під впливом іонізуючого випромінювання так чи інакше порушуються функції всіх залоз внутрішньої секреції. Найбільш виражені зміни спостерігаються в статевих залозах, гіпофізі, надниркових залозах. Ці зміни залежать від дози випромінювання й можуть проявлятися як посиленням секреції, так і гнобленням її. Більше значення, очевидно, має порушення звичайної погодженості в секреції різних ендокринних залоз. Порушення функції гіпофіза веде до різноманітних вторинних реакцій внаслідок зменшення вироблення потрійних гормонів і відповідних гормонів периферичних ендокринних залоз. Особливо небезпечна для організму недостатність функції надниркових залоз, що різко знижує реактивність і стійкість до всіляких ушкоджуючих впливів зовнішнього середовища, зокрема й до збудників інфекційних захворювань.

Віддалені наслідки променевого впливу

Віддалені наслідки променевого впливу є випадковими або імовірнісними.

Виділяють соматичні та генетичні ефекти.

Соматичні ефекти - це лейкози, злоякісні новоутворення, ураження шкіри та очей.

Генетичні ефекти - це порушення будови хромосом і мутацій генів, які проявляються спадковими захворюваннями.

Генетичні ефекти не проявляються в осіб, що безпосередньо зазнали опромінення, а становлять небезпеку для їхнащадків..

Віддалені наслідки променевого впливу виникають при дії малих доз випромінювань менше, ніж 0,7 Гр (грей).

3.4.6. Нормуван­ня радіаційної безпеки.

В. Ц. Жидецький, В. С. Джигирей, О. В. Мельников — Вид. 2-е, стериотипне. — Львів: Афіша, 2000. п. 2. 9.3.

«Норми радіаційної безпеки України » (НРБУ-97)

«Основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючого випромінювання» затверджені наказом Міністерства охорони здоров'я України від 2 лютого 2005 р. N 54.

НРБУ-97/Д-2000 - Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення; 2000 р.;

Допустимі рівні іонізуючого випромінювання регламентуються „Нормами радіаційної безпеки НРБУ-97 та «Основними санітарними правилами роботи з джерелами іонізуючого випромінювання».

Основні регламентовані величини НРБУ-97

НРБУ-97 поширюються на ситуації опромінення людини джерелами іонізуючого випромінювання в умовах:

• нормальної експлуатації індустріальних джерел іонізуючого випромінювання;

• медичної практики;

• радіаційних аварій;

• опромінення техногенно-підсиленими джерелами природного походження.

НРБУ-97 включають

чотири групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин:

Перша група - радіаційно-гігієнічні регламентовані величини ( далі «регламенти») для контролю за практичною діяльністю, метою яких є додержання опромінення персоналу та населення на прийнятному для індивідууму та суспільства рівні, а також підтримання радіаційно-прийнятного стану навколишнього середовища та технологій радіаційно-ядерних об'єктів як з позицій обмеження опромінення персоналу та населення, так і з позицій зниження імовірності виникнення аварій на них.

До цієї групи входять:

• ліміти доз;

• похідні рівні:

• допустимі рівні;

• контрольні рівні.

Друга група - регламенти, що мають за мету обмеження опромінення людини від медичних джерел.

До цієї групи входять:

• рекомендовані рівні.

Третя група - регламенти щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії.

До цієї групи входять:

• рівні втручання;

• рівні дії.

Четверта група - регламенти щодо відвернутої внаслідок втручання дози опромінення населення від техногенно-підсилених джерел природного походження.

До цієї групи входять:

• рівні втручання;

• рівні дії.

Категорії осіб які зазнають опромінювання:

• Категорія А (персонал) - особи, які постійно чи тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань.

• Категорія Б (персонал) - особи, які безпосередньо не зайняті роботою з джерелами іонізуючих випромінювань, але у зв'язку з розташуванням робочих місць в приміщеннях та на промислових майданчиках об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями можуть отримувати додаткове опромінення.

• Категорія В - все населення.

Особи, молодші за 18 років, не допускаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання.

Радіаційно-гігієнічні регламенти першої групи

Числові значення лімітів доз встановлюються на рівнях, що виключають можливість виникнення детерміністичних ефектів опромінення і, одночасно, гарантують настільки низьку імовірність виникнення стохастичних ефектів опромінення, що вона є прийнятною як для окремих осіб, так і для суспільства в цілому.

Ліміти дози опромінення (мЗв/рік)

	Категорія осіб, які зазнають опромінювання
	А а) б)	Б а)	В а)
ЛД Е (ліміт ефективної дози)	20 в)	2	1
Ліміти еквівалентної дози зовнішнього опромінення:
- ЛДlens (для кришталика ока)	150	15	15
- ЛДskin (для шкіри)	500	50	50
- ЛДextrim (для кистей та стіп)	500	50	-

Примітки:

а) - розподіл дози опромінення протягом календарного року не регламентується;

б) - для жінок дітородного віку (до 45 років), та для вагітних жінок діють обмеження пункту 5.6;

в) - в середньому за будь-які послідовні 5 років, але не більше 50 мЗв за окремий рік (ЛДmax).

Опромінення персоналу категорії Б

Для персоналу (категорія Б) індивідуальна річна ефективна доза не повинна перевищувати значення ЛД для даної категорії (таблиця 5.1 розділу 5).

Вимоги до організації і проведення радіаційного контролю для осіб категорії Б грунтуються на умові неперевищення ліміту річної ефективної дози. Структура, обсяг, методи і засоби цього контролю регламентуються відповідним розділом ОСПУ.

Опромінення населення (категорія В)

Регламентація і контроль опромінення населення здійснюється на основі розрахунків річних ефективних та еквівалентних доз опромінення критичних груп. Структура, обсяг, методи і засоби цього контролю регламентуються відповідними розділами ОСПУ, а також, при необхідності, спеціальними нормативними актами Міністерства охорони здоров'я України.

Обмеження опромінення населення здійснюється шляхом регламентації та контролю:

• газоаерозольних викидів і рідинних скидів у процесі роботи радіаційно-ядерних об'єктів;

• вмісту радіонуклідів в окремих об'єктах навколишнього середовища (воді, продуктах харчування, повітрі тощо).

Крім того для відповідних об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями може встановлюватися санітарно-захисна зона, де регламентується спеціальний режим використання її території та спеціальні вимоги до радіаційного контролю. Перелік таких об'єктів встановлюється ОСПУ.

Для відповідних об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями встановлюється квота ліміту дози.

Квоти ліміту дози

Джерело	Квота ЛД за рахунок всіх шляхів формування дози від викидів		Скиди: Квота ЛД за рахунок критичного виду водокористування		Сумарна квота ЛД для окремого підприємства
	%	мкЗв	%	мкЗв	%	МкЗв
АЕС, АТЕЦ, АСТ	4	40	1	10	8	80
ПЗРВ, уранові шахти	2	20	1	10	4	40
Заводи РТ	10	100	5	50	20	200
Інші джерела, референтне індустріальне джерело	4	40	1	10	8	80

Радіаційно-гігієнічні регламенти другої групи - медичне опромінення населення

Медичне опромінення - це опромінення людини: пацієнтів, внаслідок медичних обстежень чи лікування та добровольців.

Медичне опромінення спрямовано лише на досягнення очевидної користі для конкретної людини (пацієнта), або суспільства у вигляді отримання необхідної діагностичної чи наукової інформації або терапевтичного ефекту.