Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ДРУК Методичне забезпечення самостійної роботи...doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
33.45 Mб
Скачать

Хронічна променева хвороба

Хронічна променева хвороба - це загальне захворювання всього організму, що розвивається при тривалій дії випромінювання в дозах, які перевищують гранично допустимі рівні.

Виділяють 2 варіанти хронічної променевої хвороби:

1 - виникає при тривалому, рівномірному впливі зовнішних опромінень або попадання в організм радіонуклідів, які рівномірно розподіляються в органах і тканинах.

2 - обумовлений нерівномірним зовнішнім опроміненням або попаданням в організм радіонуклідів, які накопичуються в певних органах.

Протягом хронічної променевої хвороб виділяються 4 періоди:

1 період - доклінічний

2 період - формування (визначається сумарною дозою опромінення і в цьому періоді 3 ступеня тяжкості:

  • 1 - виникає вегетосудинна дистонія, спостерігаються помірні зміни в складі крові, головні болі, безсоння.

  • 2 - характеризується функціональними порушеннями нервової, серцево-судинної, травної систем, виникають значні зміни з боку ендокринних органів. Стійко пригнічується кровотворення.

  • 3 - виникають органічні зміни в організмі, з'являються сильні болі в серці, задишка, діарея, порушується менструальний цикл, у чоловіків може розвиватися статеве безсилля, у кістковому мозку порушується система кровотворення.

3 період - відновний (починається при зниженні дози опромінення або при припиненні опромінення. Самопочуття хворого значно поліпшується. Нормалізуються функціональні порушення)

4 період - результат (характеризується стійкими порушеннями діяльності нервової системи, розвивається серцева недостатність, знижується функція печінки, можливий розвиток лейкозів, різних новоутворень, анемій).

Кишкова форма гострої променевої хвороби виникає при опроміненні піддослідних тварин у надсмертельных дозах (1000—2000 Р). Смерть тварин наступає на 3-5-у добу після опромінення. На розтині можна бачити загибель основної маси кишкового епітелію й оголення (денудацію) ворсинок, їх пслощення й навіть повну деструкцію.

У людини у випадку опромінення у надсмертельною дозою смерть наступає на 7-10-у добу. Для цієї форми променевої хвороби характерні інтенсивна блювота, тенезми в день опромінення, надалі - кривавий пронос, підвищення температури тіла, явища сепсису, типові для променевого ураження зміни крові.

Для токсемічної форми характерні важкі гемодинамічні порушення, парез судин і розклад тканин, загальна інтоксикація, олігурія, гіперазотемія. Смерть наступає на 4-7-у добу.

Церебральна форма гострої променевої хвороби виникає при опроміненні дуже, великими дозами — вище 8000 Р. Смертельний результат при цьому може статися навіть у ході самого опромінення або через кілька хвилин (або годин) після впливу — так звана «смерть під променем».

Ця форма радіаційного ураження характеризується спазмо-паралітичним синдромом, порушенням судинного тонусу (зниження артеріального тиску) і терморегуляції, що виникає в момент опромінення або в перші години після нього. Трохи пізніше з'являються функціональні порушення травної й сечовидільної системи.

Причиною смерті при церебральній формі гострої променевої хвороби є загибель клітин кори головного мозку й нейронів ядер гіпоталамуса. В ураженні нервової системи головне значення має безпосередня ушкоджуюча дія іонізуючої радіації на тканини. Очевидно, істотну роль грають і радіотоксини, що утворюються в тканинах.