За масштабом комунальні радіаційні аварії більш детально поділяються на:

• локальна радіаційна аварія - це комунальна радіаційна аварія, якщо в зоні аварії проживає населення загальною чисельністю до десяти тисяч чоловік.;

• регіональаі радіаційна аварія - це така комунальна радіаційна аварія при якій в зоні аварії опиняються території декількох населених пунктів, один чи декілька адміністративних районів і навіть областей, з загальною чисельністю населення більше десяти тисяч чоловік;

• глобальна радіаційна аварія - це комунальна радіаційна аварія, , під вплив якої підпадає значна частина (або вся) території країни та її населення.

трансграничні радіаційні аварії - це особливий тип глобальних радіаційних аварій коли зона аварії поширюється за межі державних кордонів.

В Україні також використовується і дещо інша класифікація радіаційних аварій затверджена наказом № 87/211 від 17.5.2004р Державним комітетом ядерного регулювання України і МНС України «Про затвердження Плану реагування на радіаційні аварії»

 

Згідно даного наказу для потреб аварійного планування та оповіщення з урахуванням рекомендацій Міжнародного агентства з атомної енергії РА та інші небезпечні події розподіляються на такі класи:

• аварія комунальна - РА на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, наслідки якої не обмежуються приміщеннями об'єкта і його проммайданчиком, а поширюються на прилягаючі території, де проживає населення; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії та забезпечення захисту персоналу і населення;

• аварія на майданчику – радіаційна аварія на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I або II, пов'язана зі значним зниженням рівня захисту персоналу та осіб, які перебувають навколо об'єкта; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо мінімізації наслідків аварії, захисту персоналу та підготовки заходів щодо захисту населення і територій за межами проммайданчика, якщо це стане необхідним;

• аварія промислова - радіаційна аварія на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, наслідки якої за прогнозом не можуть поширитися за межі територій виробничих приміщень і проммайданчика об'єкта, а аварійного опромінювання може зазнавати лише персонал; при оголошенні цього класу аварії необхідно негайно вжити заходів щодо зниження наслідків аварії та захисту персоналу;

• аварійна готовність - небезпечна подія на об'єктах категорії радіаційної небезпеки I, II або III, пов'язана зі значним або невизначеним зниженням рівня захисту персоналу або населення; при оголошенні цього класу небезпечної події необхідно негайно вжити заходів щодо оцінки та мінімізації наслідків небезпечної події, підвищити рівень готовності на проммайданчику та рівень готовності організацій, відповідальних за реагування за межами проммайданчика;

• втрата контролю над джерелом - небезпечна подія, пов'язана з втратою, крадіжкою небезпечних джерел або втратою контролю над небезпечними джерелами, включаючи загрозу тероризму, падіння або неконтрольоване повернення на землю супутника, транспортні аварії під час перевезення радіоактивних речовин, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання.

     Наведена класифікація радіаційних аварій не замінює існуючі класифікації небезпечних подій, призначені для ведення статистики, спілкування з громадськістю, звітності або інших цілей.

Міжнародна шкала ядерних подій

Використовується для оперативної передачі повідомлень про значущість подій з точки зору безпеки

Аварія	7	Крупна аварія (локальна катастрофа з глобальними наслідками).
	6	Серйозна аварія (тривалий зовнішній вплив)
	5	Аварія, що супроводжується з ризиком за межами об`єкта (середньої тяжкості проблеми з реактором)
	4	Аварія, що супроводжується значним ризиком за межами об`єкта (середня зовнішня дія з реакцією громадськості)
Інцидент	3	Серйозний інцидент (мінімальна зовнішня дія)
	2	Інцидент (подія без зовнішніх наслідків)
	1	Аномалія (слабке відхилення від нормального фону),
Відхилення	0	Нижче шкали не має значення з точки зору безпеки

Загальний опис шкали

Міжнародна шкала ядерних подій (ІНЕС) дозволяє оперативно і узгоджено оповіщати громадськість про значущість з точки зору безпеки події на ядерних установках, про які можуть поступати повідомлення. Реально характеризуючи події, шкала може полегшити досягнення однакового порозуміння подій ядерним суспільством, засобами масової інформації і громадськістю. Вона розроблена міжнародною групою експертів, яка призвана разом з Міжнародним агентством з атомної енергії (МАГАТЕ) та Агентством з ядерної енергії (АЯЕ) Організації економічного співробітництва і розвитку. У своїй роботі група керувалась результатами ряду міжнародних нарад, на яких були обговорені загальні принципи, що складають основу такої шкали. В шкалі також відображений досвід, накопичений в результаті використання аналогічних шкал у Франції та Японії, а також підсумки розгляду різноманітних шкал ряду інших країн.

Спочатку шкала використовувалась для класифікації подій на атомних електростанціях протягом пробного періоду часу, причому в цьому експерименті приймали участь 32 країни, а міжнародні агентства і країни, що використовували шкалу, контролювали одержані результати. Результати виявились успішними, і тому нині шкала представлена для офіційного прийняття кожною країною. Шкала може бути також розширена і адаптована таким чином, щоб її можна було використовувати для всіх ядерних установок, пов`язаних з цивільною ядерною промисловістю і до любих подій, що трапляються під час перевезення радіоактивних матеріалів на ці установки та з них.

Події класифікуються в шкалі на семи рівнях. Далі наведені їх дескриптори та критерії, а також приклади класифікації ядерних подій, що сталися в минулому на ядерних установках. Нижні рівні (1-3) називають інцидентами, а верхні (4 – 7) – аваріями. Події, які не мають значущості з точки зору безпеки , класифікуються як події що відносяться до нульового рівня, знаходяться нижче шкали і називаються відхиленнями. Події, що не відносяться до безпечних, визначаються як ті, що виходять поза межі шкали.

Структура шкали приведена у вигляді матриці з ключовими словами. Слова, що використовуються не являються точними термінами або визначеннями . Кожний критерій докладно визначений в Керівництві для користувачів ІНЕС. Події розглядаються з точки зору трьох характеристик або критеріїв безпеки, представлених у кожному із трьох стовпчиків: дія за межами об`єкту, дія на об`єкті і деградація глибокоешелонованого захисту.

Другий стовпчик матриці пов’язаний з подіями, що приводять до викидів радіоактивності за межі об`єкту. Оскільки лише цей наслідок виявляє безпосередню дію на населення, природно. Що такі викиди являються предметом особливої заклопотаності, тому нижній рівень у цьому стовпці відповідає викиду, в результаті якого особи, що знаходяться поза межами об`єкта і які зазнали найбільшого опромінення, одержують оцінену дозу опромінення, кількісно еквівалентну приблизно одній десятій річної дозової межі для населення; ця подія класифікується на 3 рівні. За звичай, така доза складає близько однієї десятої річної дози природного фонового опромінення. Найвищий рівень представляє собою крупну ядерну аварію з широкомасштабними наслідками для здоров’я людей та для навколишнього середовища.

У третьому стовпчику розглядається дія подій на об`єкті. Ця категорія охоплює діапазон рівнів від 2 -го (забруднення та/ або переопромінення персоналу) до 5 - го (серйозна аварія на станції, така ж, як розплавлення активної зони реактора).

Всі ядерні установки проектуються таким чином, що існує ряд прошарків безпеки, які можуть не допустити виникнення значної дії на об`єкті або за його межами, а розміри передбачених прошарків безпеки у цілому відповідають можливості дії на об`єкті та за його межами. Дія всіх цих прошарків безпеки повинна бути вичерпана раніше, ніж виникнуть справжні наслідки на об`єкті або за його межами. Сукупність цих прошарків безпеки називають “глибоко ешелонованим захистом”. Четвертий стовпчик матриці пов’язаний з інцидентами на ядерних установках або під час перевезення радіоактивних матеріалів, у ході яких деградували якості глибоко ешелонованого захисту. Інциденти у цьому стовпчику класифікуються на рівнях 1- 3.

Подія, яка включає характеристики, представлені більше, ніж одним критерієм, завжди класифікуються на самому високому рівні, який відповідає будь-якому окремо взятому критерію.

Використання шкали.

Хоча шкала призначена для використання відразу після події, будуть випадки, коли для того, щоб зрозуміти і оцінити наслідки подій , потрібні будуть більш тривалі строки. В цих нечастих випадках буде проводитись попередня класифікація з наступним підтвердженням . Можливо також, що в результаті одержання додаткової інформації буде потреба в рекласифікації події.

Якщо радіаційна аварійна ситуація виникає поблизу ядерної установки або під час перевезення радіоактивних матеріалів, то необхідно здійснювати національні плани протиаварійних заходів. Шкалу не можна використовувати як частину офіційних протиаварійних заходів.

Хоча для всіх установок використовується єдина шкала , все ж на деяких типах установок фізично неможливе виникнення подій, що пов`язані з викидом в навколишнє середовище значної кількості радіоактивного матеріалу. Для цих установок верхні рівні не прийнятні. Такі установки мають дослідницькі реактори , установки з обробки неопроміненого ядерного палива та об`єкти для зберігання відходів.

Промислові аварії або інші події, не пов’язані з ядерними або радіаційними операціями, не класифікуються і визначаються як “ ті, що виходять за межі шкали”. Наприклад,, хоча події, пов’язані з турбіною або генератором, можуть виявити дію на обладнання, пов’язане з безпекою, відмови експлуатаційної готовності турбіни чи генератору будуть класифікуватися як ті, що виходять за межі шкали. Подібним чином такі події , як пожежі, необхідно вважати такими, що виходять за межі шкали, коли вони не пов’язані з якою - небудь можливою радіаційною небезпекою і не діють на прошарки безпеки.

Шкала не може використовуватися в якості основи для відбору подій з метою обліку експлуатації, оскільки дуже часто важливі уроки можуть бути одержані із подій, які мають відносно невелику значущість.

Використання шкали з метою порівняння показників безпеки в різних країнах є недоцільним. В кожній країні існують свої особливі заходи з інформування громадськості про незначні події, і важко забезпечити в міжнародних масштабах точну узгодженість при класифікації подій на межі між нульовим і першим рівнем. Статистично невелика кількість таких подій і різниця їх числа рік від року утруднюють проведення міжнародних порівнянь.

Критерії ядерної і радіаційної небезпеки, хоча їх у широкому понятті можна порівнювати, а також термінологія, що використовується для їх опису, відрізняються в різних країнах. ІНЕС була розроблена з урахуванням цих обставин.

Приклади класифікованих ядерних подій.

Аварія в 1986 році на Чорнобильській АЕС призвела до крупномасштабної дії на навколишнє середовище та здоров’я людей. Тому вона класифікується на рівні 7.

Аварія в 1957 році на Киштимському заводі по переробці палива (зараз територія Росії)привела до потужного викиду за межі об`єкту. З метою захисту від серйозної дії на здоров’я людей були проведені аварійні заходи, включаючи евакуацію. На основі впливу цієї події за межами об`єкту, вона класифікувалася на 6 рівні.

Аварія в 1957 році на графітовому реакторі з повітряним охолодженням в лабораторії у Віндскейле (зараз Селафілд), у Великій Британії призвела до викиду в навколишнє середовище радіоактивних продуктів розпаду. На основі впливу цієї події за межі об`єкту вона класифікується на 5 рівні.

В результаті аварії в 1979 році на АЕС “ Трі -Майл Айленд” в США сталося серйозне порушення активної зони реактора. Викид радіоактивності за межі об`єкту був не дуже значний. Подія класифікується 5 рівнем на основі дії на об`єкті.

Аварія 1973 року на заводі по переробці палива у Віндскейле (Велика Британія) була пов’язана з викидом радіоактивного матеріалу в робочу зону заводу в результаті екзотермічної реакції технологічній ємності. Подія класифікується на 4 рівні на основі впливу на об`єкті.

В 19980 році аварія на заводі Сен - Лоран, у Франції, призвела до часткового пошкодження активної зони реактора, але зовнішнього викиду не було. Подія класифікується на 4 рівні на основі дії на об`єкті.

Під час аварії в 1983 році в Буенос -Айресі (Аргентина) на РА - 2 стався аварійний розгін потужності із - за невиконання правил техніки безпеки під час виконання операцій з модифікації активної зони, що призвело до загибелі оператора, який знаходився вірогідно близько 3 - 4 метрів від активної зони. Оцінка дози, одержаної загиблим, дає результат цифри 21грей для гама- дози плюс 22 грея для дози нейтронного опромінення. На основі впливу на об`єкті полія класифікується на 4 рівні.

В результаті інциденту в 1989 році в Вандельосе (Іспанія) зовнішнього викиду радіоактивності не сталося, не було також і пошкодження активної зони реактора або забруднення на об`єкті. Проте. пошкодження систем безпеки станції призвело до значної деградації глибокоешелонованого захисту. На основі критерію глибокоешелонованого захисту подія класифікується 3 рівнем.

Більша кількість подій, про які надійшли повідомлення , класифікуються нижче 3 рівня. Хоча тут не наводяться приклади цих подій, можливо, що країни, які використовують шкалу, бажають дати приклади подій , що класифікуються на більш низьких рівнях.