
- •1. Міжнародна торгівля товарами як складова частина міжнародної економіки. Види та форми міжнародної торгівлі товарами;
- •2.Міжнародна торгівля послугами як різновид міжнародних економічних відносин. Склад міжнародної торгівлі послугами
- •3.Роль та значення міжнародної торгівлі в економічному розвитку країни;
- •4.Передумови та цілі участі країн в міжнародній торгівлі;
- •6. Особливості розвитку міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
- •8.Особливості сучасного міжнародної торгівлі промисловою продукцією.
- •9.Головні чинники розвитку міжнародної торгівлі;
- •10.Класифікація міжнародної торгівлі за географічно - регіональною груповою та галузевою ознакою.
- •12.Характеристика стану загального розвитку міжнародної торгівлі промислово-розвинутих країн;
- •14. Роль та місце України в міжнародній торгівлі;
- •16.Товарна структура зовнішньої торгівлі України;
- •17.Регіональна структура зовнішньої торгівлі України;
- •18.Характеристика участі регіонів України в зовнішній торгівлі;
- •19.Зовнішня торгівля України послугами;
- •2 0.Головні показники , що характеризують участь країни в міжнародній торгівлі;
- •21.Сутність розвитку міжнародної торгівлі в теоріях меркантилістів;
- •22.Моделі розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльних переваг країн у виробництві а. Сміта та б. Рикардо ;
- •23.Модель міжгалузевого розвитку міжнародної торгівлі на основі порівняльної забезпеченості країн факторами виробництва Хекшера-Оліна;
- •24.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на економіку країн за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі «про вирівнювання цін в міжнародній торгівлі на фактори виробництва» ;
- •25.Наслідки впливу міжнародної торгівлі на галузеву структуру за моделлю «співвідношення факторів виробництва» в теоремі т. Рибинського.
- •26.Розвиток міжнародної торгівлі в моделях «специфічних факторів виробництва» п. Самуэльсона ;
- •27.Вплив наукового прогресу на міжнародну торгівлю в моделі «технічного прогресу» д. Хікса.
- •28.Тестування та обмеженість застосування моделей розвитку міжнародної торгівлі на основі ресурсної забезпеченості країн. Парадокс Леонтьєва та його пояснення.
- •29.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі існування «переважаючого» та «перехресного» попиту.
- •30.Моделі розвитку внутрішньогалузевої міжнародної торгівлі на основі ефекту від масштабу виробництва
6. Особливості розвитку міжнародної торгівлі сільськогосподарською продукцією.
Глобалізаційні процеси, які охопили різноманітні сфери діяльності людини ставлять перед суспільством завдання визначення пріоритетів суспільного розвитку не тільки в державі, а і на міжнародній арені. Одним з важливих напрямків розвитку світової торгівлі є аграрна політика. Початок XXI ст. став періодом якісних змін на світовому ринку сільськогосподарської сировини і продовольства. Зростання чисельності населення, прискорення темпів економічного розвитку в окремих регіонах земної кулі сприяли стійкому зростанню світового попиту на дану групу товарів, тоді як можливості збільшення їх виробництва обмежувалися земельними і водними ресурсами, і в значній мірі низькою ефективністю самої аграрної галузі.
У 2007 р. почалися зміни в структурі світових посівів – високі ціни на традиційне паливо стимулюють виробництво сировини для отримання етанолу, перш за все, кукурудзи і цукрового очерету. У Європі збільшуються посіви рапсу, планується “реактивация” раніше виведених з обороту земель, в Південно-Східній Азії розширюються посадки олійної пальми. Необхідність заборони зростання цін на сільськогосподарську сировину і забезпечення продовольчої безпеки повинна неминуче привести до посилення державного втручання у функціонування сільськогосподарських ринків, проте найближчими роками дисбаланс між ресурсами і попитом збережеться[1].
Таким чином, можна говорити про принципові зміни у розвитку світового аграрного виробництва.
Рушійною силою розвитку ринків сільськогосподарської сировини і продовольства все більшою мірою стає попит. Період різких цінових коливань, що спостерігалися останніми роками, змінився періодом зростання цін практично на всі види аграрної продукції[1].
Існує ряд проблем, вирішення яких буде сприяти розвитку світової торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною.
Сільське господарство має особливе значення в світовій економіці. Воно визначає умови підтримки життєдіяльності суспільства. Таким чином, на сучасному етапі одним з важливіших напрямків світової торгівлі є розвиток торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною. Для країн, що розвиваються це можливість покінчити з бідністю, збільшити обсяги сільськогосподарського виробництва, та підвищити рівень зайнятості, а для розвинутих країн це можливість підвищити якість сільськогосподарської продукції, що експортується та імпортується. Але існує ряд проблем в цих країнах, які гальмують розвиток торгівлі сільськогосподарською продукцією та сировиною, вирішення яких сприятиме розвитку співпраці фермерів та споживачів, що забезпечить зайнятість та відповідну платню за високоякісні продукти та послуги, а також сприятливому для навколишнього середовища та здоров`я споживачів сільського господарства.
7.Специфіка розвитку міжнародної торгівлі сировинною продукцією.
Торгівля сировиною проявляється в різних формах, а саме: міжнародні товарні угоди, аукціонна і біржова торгівля, оптові закупки.
Специфіка торгівлі сировиною виражається, насамперед, у тривалому перевищенні пропозиції над попитом, що для країн з вузькою сиропи мною спеціалізацією обертається сировинними кризами, монополізацією торгівлі сировиною з боку найбільших промислових компаній і диктатом цін.
Міжнародні товарні угоди по сировині являють собою аналогічні за змістом міжурядові договори імпортерів і експортерів певного віщу сировини. їх ціль - регулювання й обмеження сфери діяльності ТНК, уповільнення спекулятивних і демпінгових процесів. Залежно від цільового механізму міжнародних товарних угод вони поділяються на 3 групи:
- стабілізаційні;
- адміністративні;
- за заходами сировинного розвитку.
Найпоширенішими серед них є стабілізаційні, які базуються на експортному механізмі, здатному впливати на врегулювання світових цін конкретних видів сировини (нафти, олова, кави, какао) двома методами: шляхом створення стабілізаційного (буферного) запасу «утримань» сировини і встановлення квот. Адміністративні товарні угоди укладаються з метою аналізу ситуації на сировинних ринках і вироблення загальних рекомендацій з її стабілізації і є предметом обговорення на міжнародних раундах.
Товарні угоди за заходами сировинного розвитку спрямовані на розширення і зміцнення економічного потенціалу країн-виробників певного виду сировини.
Міжнародні товарні біржі - це постійно діючі ринки, де здійснюється торгівля великими масами однорідних товарів, що мають стійкі і чіткі якісні параметри, і де здійснюється до 20% міжнародних біржових операцій із сировиною. Біржі сприяють розширенню торгівлі сировиною.
Товарні біржі використовуються в 3 основних напрямках: купівлі-продажу товару; спекулятивних угод; страхування (хеджування).
Крім того, біржі виконують ряд допоміжних функцій (здійснюють котирування цін, формують і встановлюють стандарти товарів, розробляють типові контракти, фіксують торговельні порядки, здійснюють арбітражні функції., забезпечують розрахунки між членами біржі через ліквідаційні каси чи розрахункові палати, а також займаються інформаційною діяльністю).
За цільовим призначенням сучасні біржові операції умовно поділяються на 4 види: угоди з реальним товаром, спекулятивні, страхові й інвестиційні. Існують також міжнародні регіональні біржі, орієнтовані на операції з вужчим колом учасників.
Ще однією з різновидів організаційних форм міжнародної торгівлі є аукціонна торгівля - публічні торги з продажу аукціонної продукції гласним чи негласним способом із змагальним характером їх проведення, у результаті чого товари переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.