4.3. Міжнародні стандарти в галузі

Міжнародний стандарт – це стандарт, що виданий міжнародною організацією зі стандартизації та прийнятий країнами-членами цієї організації.

Міжнародні стандарти, прийняті у якості національних або регіональних: ІEC 60381-1:1982, ІEC 60381-2:1978, ІEC 60050-300:2001, IEC 61000-3-8:1997, IEC 61000-3-3:2001, ISO 31:1992, ISO 1000:1992.

Таблиця 4.3 - Міжнародні стандарти

Номер документа	Найменування документа	Додаткова інформація
IEEE 1451.2-1997 [28]	IEEE Standard for a Smart Transducer Interface for Sensors and Actuators–Transducer to Microprocessor Communication Protocols and Transducer Electronic Data Sheet (TEDS) format	Чинний від 25.09.1998

Розглянувши нормативну базу можна помітити, що основна маса знайдених стандартів – національні. Вони регламентують оформлення та складання технічної документації, а також параметри і типи сигналів, мереж і т.п., що будуть використовуватися надалі. Більшість спеціалізованих стандартів – відносно нові, адже сфера електротехніки весь час поновлюється і не можливо підтримати відповідний рівень технічної впорядкованості лише за рахунок старих версій стандартів.

Серед регіональних стандартів можна помітити тенденцію до того, що основоположні правила та параметри щодо мереж та приладів задаються ще радянськими версіями стандартів, а нові стандарти лише доповнюють їх по відповідних сферах.

Міжнародний стандарт, наведений у роботі, регулює вузьконаправлену сферу – сферу приймання інформації та її подальшої обробки, а саме – мікропроцесорні системи.

По дослідженим стандартам можна сказати, що тема, що розглядається у магістерській роботі не лише сучасна як така, а й підтримується оновленою нормативною базою. Це дає змогу користуватися у рамках роботи стандартними визначеними актуальними рішеннями та не займатися окремо самостійним оновленням відповідних даних і характеристик, що наведені у державних, регіональних чи міжнародних стандартах.

Висновки

У курсовому проекті було розглянуто системи збору даних для аналогових інтерфейсів інформаційно-вимірювальних системи, що знайшли широке застосування в бортових системах літальних апаратів.

Поступове вдосконалення бортових систем збору даних та їх оцифровування, призвели до необхідності сполучення наявних аналогових систем із цифровими обчислювальними машинами. Таким сполучення і виступає аналоговий інтерфейс.

Система збору даних – складова частина аналогового інтерфейсу, яка призначена для роботи сумісно з персональним комп'ютером, або спеціалізованою ЕОМ і здійснює автоматизований збір інформації про значення фізичних параметрів в заданих точках об'єкта дослідження з аналогових та/або цифрових джерел сигналу, а також первинну обробку, накопичення і передачу даних. Методами, які застосовуються в таких системах є: дискретизація, а також методи зчитування даних по команді з ЕОМ або з первинних датчиків. Також у системі передбачені алгоритми введення поправок та згладжування сигналів, що дозволяють значно підвищувати точність отримання даних.

Сучасні системи збору даних можуть застосовуватись в бортовому обладнанні, забезпечуючи високу продуктивність, необхідні точність та швидкодію, та володіючи невеликими габаритними розмірами та вагою, що є суттєвою перевагою для застосування на борту ЛА. Розроблювані бортові ЕОМ шостого покоління висувають ряд складних вимог і до систем збору даних, але тенденція до розвитку та постійного вдосконалення таких систем має місце серед провідних фірм-виробників – National Instruments та Analog Devises.

Отже, актуальність застосування аналогових систем сумісно із цифровими оброблювальними пристроями підтверджує важливість аналогових інтерфейсів для сучасних технологій, а відповідні системи збору та первинної обробки даних, здатні оперувати як аналоговими, так і цифровими сигналами значно спрощують та прискорюють процес одержання необхідної інформації.