4.2.Самоущільнюючий бетон.

Самоущільнюючі бетонні суміші, що формують на будь-якій ділянці бетонованої конструкції, щільний, бездефектний бетон тільки за рахунок власної ваги, без застосування ущільнення за рахунок вібрації, розроблені в останньому десятиріччі минулого століття, сконцентрували всі ці досягнення бетонознавства. Використовувати для сімейства нових бетонів новий термін запропонував у 1986 році проф. Х. Окамура (Японія). Самоущільнення зумовлює не тільки забезпечення високої деформативності цементно-піщаної матриці, але і високий опір сегрегації, або розшарування між крупним заповнювачем і розчинною частиною, при переміщенні бетонної суміші через ділянки конструкцій з високою концентрацією арматурних стержнів. Бетонна суміш для самоущільнюючого бетону характеризується низьким водоцементним відношенням 0,38 ... 0,4, при цьому досягаючи дуже високого показника легковкладальності - до 70 см по розливу конуса. Міцність отриманого бетону часто перевищує 100 МПа.

Самоущільнюючий бетон отримав широке поширення при зведенні різних споруд - склепінь і арок в тунелях, метрополітенів, автострад, мостів, атомних електростанцій.

Застосування самоущільнюючих бетонів (СУБ) при будівництві особливо доцільно в зонах обмеженого доступу, де вібраційне ущільнення важкодоступне , а також в комбінованих сталево-бетонних конструкціях складної геометрії.

4.3.Високоміцні легкі бетони.

Перспективним також є їх використання для виробництва збірного залізобетону, пристроїв монолітних високоміцних безшовних підлог, торкрет бетонування, реставрації та посилення конструкцій. Зменшення матеріаломісткості та зменшення маси будівельних конструкцій без втрати їх несучої здатності та інших експлуатаційних властивостей є одними з основних чинників підвищення ефективності будівництва, особливо висотного. Практичним способом досягнення цих цілей є створення і застосування легких бетонів з підвищеними показниками конструктивної якості, тобто з більшим в порівнянні з традиційними легкими бетонами відносним показником міцності на одиницю середньої щільності. Згідно сучасним уявленням, легкі бетони можуть бути віднесені до високоміцних в тому випадку, якщо виконуються умови рівняння (1):

(1),

де

- міцність при стиску, Н / мм 2;

- щільність бетону в сухому стані, кг / дм3.

Якщо взяти до уваги, що EN 206 - 1:2005 «Бетон - Частина 1: Загальні технічні вимоги, експлуатаційні характеристики, виробництво та критерії відповідності» встановлює для легких бетонів діапазони щільності від 1,1 до 2,0 кг / дм3, а за міцністю передбачає виготовлення легких бетонів класів від LC 8/9 до LC 80/88 (міцність в циліндрах і кубах), стає зрозумілим те розмаїття властивостей матеріалів, яке визначає цей порівняно новий вид бетонів. Перші будівлі та споруди з високоміцних легких бетонів були зведені в Німеччині в кінці 60-х - початку 70-х років минулого сторіччя. Найбільш цікавим став проект будівництва моста Дюккерхофф у Вісбадені, де в попередньо напруженому залізобетоні був використаний легкий бетон з класом по міцності LB 35 і щільністю в сухому стані 1,6 кг / дм3 . Знаковим для бетонознавства стало застосування монолітних бетонів класу LC 35/45 з щільністю 1,35 кг / дм3 при зведенні південних фасадів Кайцентра в Дюссельдорфі. Цей бетон виконує одночасно конструктивні, декоративно-архітектурні і теплоізоляційні функції. Своєрідний рекорд міцності легкого бетону, покладеного в реальних конструкціях - 75 МПа при щільності 1,75 кг / дм3, належить норвезьким фахівцям, які використали такий бетон при будівництві нафтової платформи «Хейдрун».

Kai Center, Bürogebäude (1996 г.), Дюссельдорф (Німеччина)

Мабуть, ніде так яскраво не виявляються різноманітні властивості бетону як композиційного високофункціонального матеріалу, як в спеціальних бетонах. Тут представлена ​​вся палітра будівельно-технічних властивостей: особливо високоміцні, високощільні, швидко тужавіючі, кислото - і жаростійкі, радіоекрануючі і радіоізолюючі , і багато інших .