Зміст

1.Вступ …………………………………………………………………………………….3

2. Поняття високофункціонального бетону…………………………………………......4

3.Властивості високофункціонального бетону і його застосування…………………..7

4.Види високофункціональних бетонів………………………………………………….9

4.1.Рекреаційні порошкові бетони………………………………………………….9

4.2.Самоущільнюючий бетон……………………………………………………...10

4.3.Високоміцні легкі бетони……………………………………………………...10

4.4.Електропровідні бетони………………………………………………………..12

4.5.Спеціальний високоякісний бетон………………………………………….....13

4.5.«Бетон, що передає світло»…………………………………………………....14

4.6.Самоочисні бетони……………………………………………………………..15

4.7.Бетони з низькою водопотребністю…………………………………………...16

4.8.Дрібнозернистий бетон………………………………………………………...19

4.9.Теплоізоляційний поробетон…………………………………………………..20

5.Добавки та їх вплив на високофункціональні бетони……………………………….21

6.Висновки………………………………………………………………………………..23

7.Література……………………………………………………………………………....25

1.Вступ

Сучасне будівництво не можливо уявити без використання бетону . Більше 4млрд. м³ в рік – такий сьогодні світовий обсяг його виробництва. Він застосовується в різних експлуатаційних умовах, гармонійно поєднується з навколишнім середовищем, має необмежену сировинну базу і порівняно низьку вартість . До цього слід додати високу архітектурно-будівельну виразність, порівняну простоту і доступність технології, можливість широкого використання місцевої сировини і утилізації техногенних відходів при його виготовленні, малу енергоємність, екологічну безпеку і експлуатаційну надійність. Саме тому бетон, без сумніву, залишиться основним конструкційним матеріалом в найближчому майбутньому.

Будівельний комплекс України впритул підійшов до освоєння висотного будівництва, яке припускає зведення споруд висотою вище 150 метрів (понад 45 поверхів), що повністю відповідає світовим тенденціям архітектурного розширення мегаполісів. У зв'язку з цим різко зростає потреба у високо функціональних бетонах нового покоління, для яких характерними являються не тільки висока міцність (клас бетону В60 та вище), а й довговічність, яка забезпечується високою технологічністю бетонної суміші, способами її укладання на об'єкті та регламентованим призначенням об'єкту.

2.Поняття високофункціонального бетону.

Останні десятиріччя двадцятого століття ознаменувалися значними досягненнями в технології бетону. У ці роки з'явилися й отримали широке поширення нові ефективні в'яжучі, модифікатори для в'яжучих та бетонів, активні мінеральні добавки і наповнювачі, армуючі волокна, нові технологічні прийоми і методи отримання будівельних композитів. На межі століть істотно збагатилось наше уявлення про структуру і властивості бетону, про процеси структуроутворення, на новий рівень вийшли фізико-хімічні дослідження, з'явилась можливість прогнозування властивостей і активного управління характеристиками матеріалу, успішно розвивається комп'ютерне проектування бетону і автоматизоване управління технологічними процесами. Все це дозволило не лише створити і освоїти виробництво нових видів бетону, але і значно розширити номенклатуру використовуваних в будівництві матеріалів.

Сьогодні досліджуються і суперлегкі теплоізоляційні (з об'ємною масою близько 100 кг / м³), і високоміцні конструкційні (з міцністю на стиск понад 200 МПа) композити. Бетон все ширше використовується в житловому, промисловому, транспортному, гідротехнічному, енергетичному і інших видах будівництва. Він дає новий імпульс для створення гібридних, шаруватих, тонкостінних, профільних видів будівельних конструкцій нового покоління . Теоретичними передумовами синтезу міцності і довговічності високоякісних будівельних композитів є більш повне використання енергії портландцементу або іншого гідравлічного в'яжучого, створення оптимальної мікроструктури цементного каменю, зменшення макропористості і підвищення тріщиностійкості, зміцнення контактних ділянок цементного каменя і заповнювача за рахунок направленого застосування комплексу ефективних хімічних модифікаторів, високодисперсних силікатних матеріалів з аномальною гідравлічною активністю . Найбільш повно сучасні можливості технології бетону відобразилися в створенні і виробництві високоякісних, високотехнологічних, високофункціональних бетонів (High Performance Concrete, HPC). Під цим терміном, прийнятим у 1993 р. спільною робочою групою СЕВ(Європейський комітет по бетону) / FIB(Міжнародна федерація по конструкційному бетону), об'єднані багатокомпонентні бетони з високими експлуатаційними властивостями, міцністю, довговічністю, адсорбційною здатністю, низьким коефіцієнтом дифузії і стираня, надійними захисними властивостями по відношенню до сталевої арматури, високю хімічною стійкістю, бактерицидністю і стабільністю об'єму.

Пошук визначення, адекватного цьому типу бетону нового покоління, має принципове, філософське значення . С. Форстер визначає HPC як «бетон, приготовлений згідно проектним вимогам з належних матеріалів, належним чином перемішаний, транспортований, покладений, ущільнений і витриманий таким чином, що в результаті буде забезпечено його найвищу якість в конструкції, в якій цей бетон буде експлуатуватися в навколишньому середовищі, з урахуванням навантажень, передбачених його проектним життєвим циклом ».

Концепція НРС була досить докладно розроблена П.-К. Айчіном. Він описує НРС як «інженерний» бетон, в якому один чи декілька з його специфічних властивостей поліпшені шляхом обґрунтованого відбору компонентів, проектування складу, а також ретельного розподілу і догляду. Під час дискусії при обговоренні терміну HPC Айчін і Невілл підкреслювали, що «в практичному застосуванні цього типу бетону , акцент у багатьох випадках поступово переходить від міцності на стиск до інших властивостей матеріалу, таким як високий модуль пружності, висока щільність, низька проникність і висока корозійна стійкість».

Найбільш загальноприйняте визначення НРС наведено в керівних матеріалах Американського інституту бетону ACI. Згідно з цим визначенням, високофункціональний бетон (НРС) ̶ бетон, який відповідає спеціальним вимогам щодо функціональності і універсальності, які не можуть бути завжди досягнуті в звичайному порядку , лише шляхом використання традиційних компонентів, методів змішування, укладання, догляду та тверднення . Ці «спеціальні вимоги» можуть бути розширені характеристиками укладання й ущільнення без сегрегації , довготривалими характеристиками , вимогами до ранньої міцності і стабільності об’єму , параметрами корозійної стійкості в тих чи інших середовищах і довговічності. Багато з цих вимог забезпечуються при підвищенні міцності бетону. Тому НРС найчастіше ̶ бетони високої міцності, але далеко не завжди високоміцні бетони відповідають вимогам НРС. Більш того, в деяких випадках до НРС зовсім не висуваються вимоги щодо високої міцності, наприклад, для окремих масивних конструкцій.