
- •1.Предмет психології мовлення як науки. Зв’язок психології мовлення суміжними науками.
- •4..Фізіологічна передумови мовлення
- •6, 7. Основні положення теорії мовленнєвої діяльності
- •8. Мовлення з точки зору….
- •9.Поняття про мову, мовлення, мовленнєву діяльність.
- •12. Характеристика видів мовлення.
- •13. Зовнішнє мовлення
- •15. Порівняльна характеристика усного і писемного мовлення
- •17, 18. Внутрішнє мовлення і мислення
- •19. Погляди л.С. Виготсьгоко та ж. Піаже на природе егоцентричного мовлення.
- •20. Функції мовлення в життєдіяльності людини.
- •26.Загальне поняття про значення слова. Значення смисл і слова. ?????
- •32.Смисл як психологічне поняття
- •33.Категоріальне значення слова.
- •44.Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку ( за є.Соботович).
- •46. Періодизація мовленнєвого розвитку а.К.Маркової.
- •48.Домовленнєвий етап в розвитку дитячого мовлення.
- •49.Розвиток мовлення в період раннього дитинства
- •50.Розвиток мовлення в дошкільному віці
- •55. Особливості мовлення дітей з вадами слуху
- •59. Сприймання та розуміння слова. Фактори, які впливають упізнання слів.
- •65. Механізм смислового сприймання висловлювання
- •66. Психолінгвістична та лінгвістична природа тексту, особливості його сприймання??????
- •68. Психологія мовленнєвого впливу
- •71.Моделі породження мовлення
- •73.Модель безпосередньо складових
- •75.Теорія рівнів мови
- •76. Модель т-о-т-е
- •77. Модель л.С.Виготського.
- •78. Модель о.Р.Лурії
- •79. Модель о.О.Леонтьєва
- •81.Переклад як вид мовленнєвої діяльності.
- •82. Психологія навчання іноземній мові
- •83.Патологія мовленнєвої діяльності.
- •84. Класифікація форм мовленнєвої патології.
- •86. Роль мовлення в пізнавальній діяльності дитини з вадіми слуху
- •87.Характеристика роботи:Лурия а.Р. Язык и сознание.-м.,1979.-320с.
- •89. Жинкин «Механизмы речи»
32.Смисл як психологічне поняття
поняття про значення і смисл слова Поряд з поняттям «значення» застосовується поняття «смисл», яке відіграє важливу роль для аналізу проблеми мови й свідомості. Для класичної лінгвістики «значення» і «смисл» були майже синонімами і, як правило, застосовувалися однозначно. Під «значенням» (О. Р. Лурія) розуміється система зв'язків, що об'єктивно сформувалася в процесі історії. Засвоюючи значення слова, ми засвоюємо загальнолюдський досвід, відображаючи об'єктивний світ. «Значення» — це стійка система узагальнень, що стоїть за словом, однакова для всіх людей; причому ця система може мати тільки різну глибину, різну узагальненість, але вона обов'язково зберігає незмінне «ядро» — певний набір зв'язків. Під «смислом» розуміється індивідуальне значення слова, виділене з цієї об'єктивної системи зв'язків; воно складається з тих зв'язків, які мають відношення до певного моменту, певної ситуації. Тому якщо «значення» слова є об'єктивними відображенням системи зв'язків і відношень, то «смисл» — це привнесення суб'єктивних аспектів значення відповідно до конкретного моменту і ситуації. Наприклад: «вугілля» — значення: «чорний предмет, що походить з дерева»; смисл — для господаря — «паливо», для вченого — «предмет дослідження» тощо. На ранньому етапі розвитку дитини свідомість має афективний характер, вона афективно відображає світ. На наступному етапі свідомість відображає світ вже за допомогою слів — «діяльний» характер. Тільки на завершальному етапі свідомість набуває абстрактний вербально-логічний характер.
33.Категоріальне значення слова.
Категоріальна значення слова:
- аналізувати предмети
- вмикати у глибинні структури значень різних предметів (ми абстрагуємо і узагальніємо)
Слова має певне узагальнення
Лексична функція слова. Форми значень слів:
-мовне; -вербальне; -знакове;-символічна.
Мовне-здійснюється на чутливості базі мови,як системи спеціальних квозі –обєктів і знаків .Квоза об’єкт –виникнення подвійної чутливості ,співвідношення знака є чуттєвому образу і чутливість мовного матеріалу з якого цей знак побудовій.ї
Квазі-слова (обобщающня слова).
Предметне (здійснюється на чуттєвій базі перцептивного образу)-сприймання ,пам’яті,уявлення.
Рольове (здійснюється на чутливий базі компонентів самої діяльності.
44.Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку ( за є.Соботович).
Періодизація мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку (Є.Соботович).
- Фонологічна - Лексична - Граматична
складова складова складова
мовленнєвої мовленнєвої мовленнєвої
діяльності діяльності діяльності
46. Періодизація мовленнєвого розвитку а.К.Маркової.
Немовлячий період (до 1 року)
Ранній вік (від 1 до 3 р.)
Дошкільний вік (від 3 до 6-7р.)
Шкільний вік (від 7 до 17р.)
Зрілість (від 18 р.)