
- •1.Предмет психології мовлення як науки. Зв’язок психології мовлення суміжними науками.
- •4..Фізіологічна передумови мовлення
- •6, 7. Основні положення теорії мовленнєвої діяльності
- •8. Мовлення з точки зору….
- •9.Поняття про мову, мовлення, мовленнєву діяльність.
- •12. Характеристика видів мовлення.
- •13. Зовнішнє мовлення
- •15. Порівняльна характеристика усного і писемного мовлення
- •17, 18. Внутрішнє мовлення і мислення
- •19. Погляди л.С. Виготсьгоко та ж. Піаже на природе егоцентричного мовлення.
- •20. Функції мовлення в життєдіяльності людини.
- •26.Загальне поняття про значення слова. Значення смисл і слова. ?????
- •32.Смисл як психологічне поняття
- •33.Категоріальне значення слова.
- •44.Психолінгвістична періодизація мовленнєвого розвитку дитини дошкільного віку ( за є.Соботович).
- •46. Періодизація мовленнєвого розвитку а.К.Маркової.
- •48.Домовленнєвий етап в розвитку дитячого мовлення.
- •49.Розвиток мовлення в період раннього дитинства
- •50.Розвиток мовлення в дошкільному віці
- •55. Особливості мовлення дітей з вадами слуху
- •59. Сприймання та розуміння слова. Фактори, які впливають упізнання слів.
- •65. Механізм смислового сприймання висловлювання
- •66. Психолінгвістична та лінгвістична природа тексту, особливості його сприймання??????
- •68. Психологія мовленнєвого впливу
- •71.Моделі породження мовлення
- •73.Модель безпосередньо складових
- •75.Теорія рівнів мови
- •76. Модель т-о-т-е
- •77. Модель л.С.Виготського.
- •78. Модель о.Р.Лурії
- •79. Модель о.О.Леонтьєва
- •81.Переклад як вид мовленнєвої діяльності.
- •82. Психологія навчання іноземній мові
- •83.Патологія мовленнєвої діяльності.
- •84. Класифікація форм мовленнєвої патології.
- •86. Роль мовлення в пізнавальній діяльності дитини з вадіми слуху
- •87.Характеристика роботи:Лурия а.Р. Язык и сознание.-м.,1979.-320с.
- •89. Жинкин «Механизмы речи»
20. Функції мовлення в життєдіяльності людини.
- комунікативна – забезпечує процес передачі інформації від однієї до людини до іншої уміння визначається зміст висловлювання (декодування), уміння його перекодувати на певну мовну форму, уміння передавати через канал інформац., який забезпечує кодування певного висловлювання.
- сигніфікативна – пов’язана з відображенням об’єктивні реальності через поняття. Ці дві функції є взаємопов’язані.
- формотворча – це коли ми підводимо думки під слово, коли ми не можемо диференційн. головне значення від сенсу того що відбувається коли повністю включає мислення на повний діапазон. Слово має словесну оболонку, понятійну, смислову, нормативно-смислова і змістова оболонка.
- активаційна – зниження рівня свідомості блокування внутрішнього мовлення, таке блокування призводить до миттєвого забування і не дозволяє осмислити дану інформацію.
- регулятивна – завдяки мовленню формуються не лише емоційні наповнювальність, а й смисловий зв'язок. Допомагає засвоїти культурні традиції.
- інформативна – слугує для перед інформаціях джерел.
- кумулятивна – забезпечує зберігання, накопичених філогенезу та індивід досвіду людини(онтогенез).
- експресивна – емоційна-насичено функція мовлення, внутрішній емоційний стан.
- імпресивна – мовлення про себе.
- фактична – встановлює контакту з людьми при безпосередній взаємодій.
- міфічна – звернення до магії, закликання, мотиви з метою попередити неприємності).
- розвиваюча – розвиває формування особистості учня.
21, 22, 23
Виділяються три основні функції мовлення: комунікативна, регулююча і програмуюча, Сигніфікативна
Комунікативна функція забезпечує спілкування між людьми. Мовлення використовується для передавання інформації і спонукання до дії. Завдяки мовленню людина одержує знання про предмети і явища оточуючого світу без безпосереднього контакту з ним. Мовлення розширює можливості пристосування людини до оточуючого середовища, можливості її орієнтації в природному і соціальному світі.
Регулююча функція мовлення пов'язана зі свідомими формами психічної діяльності. Мовлення відіграє важливу роль у розвитку і прояві довільної, вольової поведінки.
Програмуюча функція мовлення виражається в побудові значеннєвих схем мовленевого висловлення, граматичних структур речень, у переході від задуму до зовнішнього розгорнутого висловлення. В основі цього процесу лежить внутрішнє програмування, що здійснюється за допомогою внутрішнього мовлення. Як показують клінічні дані, воно необхідно не тільки для мовленевого висловлення, а й для побудови різних рухів і дій
Сигніфікативна функція полягає в здатності людини за допомогою мовлення надавати предметам та явищам оточуючої дійсності властиві лише їм назви.
На жаль, поки ще не з'ясований механізм того, як саме одна людина матеріалізує свою думку у потік звуків, а інша, сприйнявши цей звуковий потік, розуміє звернену до неї думку.
26.Загальне поняття про значення слова. Значення смисл і слова. ?????
Поряд з поняттям «значення» застосовується поняття «смисл», яке відіграє важливу роль для аналізу проблеми мови й свідомості. Для класичної лінгвістики «значення» і «смисл» були майже синонімами і, як правило, застосовувалися однозначно. Під «значенням» (О. Р. Лурія) розуміється система зв'язків, що об'єктивно сформувалася в процесі історії. Засвоюючи значення слова, ми засвоюємо загальнолюдський досвід, відображаючи об'єктивний світ. «Значення» — це стійка система узагальнень, що стоїть за словом, однакова для всіх людей; причому ця система може мати тільки різну глибину, різну узагальненість, але вона обов'язково зберігає незмінне «ядро» — певний набір зв'язків.
Під «смислом» розуміється індивідуальне значення слова, виділене з цієї об'єктивної системи зв'язків; воно складається з тих зв'язків, які мають відношення до певного моменту, певної ситуації. Тому якщо «значення» слова є об'єктивними відображенням системи зв'язків і відношень, то «смисл» — це привнесення суб'єктивних аспектів значення відповідно до конкретного моменту і ситуації.