Історія Філософії

1. Предмет і періодизація історії філософії

Філософія (з давньогрец.) – «любов до мудрості». Предметом філософії є відношення «людина – світ». Філософія розуміється як наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства та пізнання.

Щодо історії філософії, то її предмет є історично змінним, оскільки історично змінними постають самовиявлення та самоусвідомлення людини. Уся історія філософії фактично входить у окреслення її предмету, оскільки лише за такої умови ми і здатні окреслити «типографію» людськості. Філософія постає своєрідною формою забезпечення історичної непереривності людської свідомої само ідентифікації.

Періодизація історії філософії:

• Антична філософія

• Середньовічна філософія

• Філософія Відродження

• Новоєвропейська філософія

• Філософія XVII століття

• Філософія Просвітництва

• Німецька класична філософія

• Некласична філософія XIX століття

• Сучасна філософія

2. Філософія і світогляд. Типи світоглядів

Світогляд - система уявлень про світ і про місце в нім людини, про відношення людини до дійсності, що оточує його, і до самого собі, а також обумовлені цими представленнями основні життєві позиції і установки людей.

Існують три основні типи світогляду - життєве (буденне), релігійне і філософське.

Життєвий (буденне) світогляд породжується безпосередньо умовами життя і досвідом людей, що передається з покоління в покоління. У категоріальному строе цього типу світогляду відбиваються уявлення здорового глузду, традиційні погляди про світ і людину.

Релігійний (міфологічне) світогляд дає специфічно - перетворену картину світу, пов'язану з визнанням надприродного світового початку, і виражається переважно в емоційно-образній формі (спирається на віру).

У філософському світогляді теоретично узагальнюється досвід духовного і практичного освоєння світу. Спираючись на досягнення наук про природу і суспільство (природних і гуманітарних наук), філософія створює нові умоглядні (понятійні, категоріальні) моделі світу. На основі раціонального осмислення культури філософія виробляє світоглядні орієнтації, здійснює свою прогностичну функцію (передбачати, прогнозувати події). Опора філософського світогляду - розум.

Світогляд - це не лише зміст, але і спосіб усвідомлення дійсності, а також принципи життя, що визначають характер діяльності. Найважливіший компонент світогляду складають ідеали як вирішальні життєві цілі. Зміст свідомості перетворюється на світогляд тоді, коли воно набуває характеру переконань, повній і непохитній упевненості.

3. Проблематика та структура філософії

До найважливіших проблем філософії відносяться такі:

—хто така людина і яке місце займає вона в світі?

— яка природа світу, Космосу? В чому полягають причина і основа його існування? Чи є взагалі якісь зовнішні підстави існування Всесвіту, чи він, є самодостатнім і не потребує для свого буття ніяких зовнішніх сил?

— в чому полягає сенс людського життя і людства в цілому? Ї чи існуї цей сенс взагалі?

— в чому суть людського щастя? І як, якими шляхами і засобами людина може стати щасливою?

— як слід розуміти добро і зло? Яка їх роль в житті індивіда і людських спільнот?

— людина і доля. Чи вільна істота людина, чи над нею панує фатум, доля? Чи визначено її життєвий шлях заздалегідь, чи ні?

На ці та цілий ряд інших питань неможливо дати однозначні і вичерпні відповіді, і тому кожне нове покоління людей пробує відшукати своє власне тлумачення цих життєвосмислових проблем людського існування.

Структура філософії

В струтурі філософії виділяють 4 основні сфери: Природа-космос-світ:

1. Онтологія – наука про буття як таке, а не лише його прояви;

2. Космогонія – дослідження походження космосу, світу;

Суспільство та суспільна історія:

1. Соціологія – оформлена в ХІХ столітті, вивчає соціальне життя                                                               та відносини в суспільстві;

2. Соціальна філософія – філософське осмислення суспільного життя, зв’язків людини та суспільства;

3. Філософія історії – наука, яка вивчає історію людства;

4. Культурологія – вивчає специфічні ознаки та якості людини у суспільстві та надає їм сенсу культуро творення;

5. Етнофілософія – вивчає усі прояви етносів, їх зв’язки;

Сфера людини:

1. Філософська антропологія – вивчає людину у всіх її характеристиках: спосіб буття, характер, світогляд…

2. Антропософія – вивчає людину, щоб збагнути сенс появи її у світі та її функції;

3. Соціобіологія – вивчає зміни людини під впливом соціальних факторів протягом усієї історії;

Сфера свідомості (духовно-інтелектуальних утворень):

1. Логіка – закони та правила мислення;

2. Гносеологія – вивчає природу пізнавальної діяльності людини;

3. Етика, естетика;

4. Філософія релігії – вивчає сутність релігій, причини їх історичного виникнення;

5. Історія філософії – розглядає усі досягнення філософії, вписуючи їх у сьогодення.