
- •Диференціальне Числення функцій кількох змінних Завдання та методичні вказівки
- •Загальні рекомендації
- •Функція декількох змінних
- •Границя і нЕперервність функції двох змінних
- •Частинні похідні
- •Диференціал
- •Похідні складних функцій
- •Частинні похідні вищих порядків
- •П Мал. 2 охідна за напрямком
- •Градієнт
- •Неявні функції та їх диференціювання
- •Дотична площина до поверхні і геометричне значення диференціала
- •Нормаль до поверхні
- •Екстремуми функції двох змінних
- •Визначення емпіричної залежності методом найменших квадратів
- •Найбільше і найменше значення функції в замкнутій обмеженій області
- •Завдання 5 Дослідити функцію на екстремуми та обчислити її екстремальні значення.
- •РоБочий зошит
- •Завдання 2. Використовуючи правило диференціювання складної функції, знайти та , якщо , де , .
- •Завдання 5. Дослідити функцію на екстремуми та обчислити экстремальні значення.
- •Завдання 7. Знайти найбільше та найменьше значення ф-ії в замкнутій області, обмеженій вісями координат та прямою
- •Рекомендована література
Екстремуми функції двох змінних
Точка
називається точкою екстремуму
функції двох змінних
,
а саме точкою максимуму або точкою
мінімуму, якщо функція визначена в околі
точки
,
та її значення в цій точці
є відповідно найбільше або найменше
значення функції в цьому околі. Значення
функції в точках екстремуму називаються
екстремальними.
Розглянемо необхідні і достатні умови існування екстремуму.
ТЕОРЕМА. Необхідна ознака екстремуму.
Якщо в точці функція , що диференціюється, має екстремум, то точка є стаціонарною.
Точка
,
в якій частинні
похідні дорівнюють нулю:
,
або хоча б одна з них не
існує називається
стаціонарною точкою
функції
.
Проте умови (вони називаються умовами стаціонарності функції) не є достатніми, тобто їх виконання не гарантує існування екстремуму в точці .
ТЕОРЕМА. Достатня ознака екстремуму.
Нехай функція
має в точці
неперервні частинні похідні другого
порядку (двічі неперервно дифференційовна)
і точка
– її стаціонарна точка. Позначимо через
визначник
.
Тоді:
a) Якщо
,
то в точці
є екстремум, причому
у випадку
(або
)
– мінімум
а у випадку
(або
)
– максимум.
б) Якщо
,
то в точці
екстремуму немає (такі точки називаються
сідловими).
в) Якщо
,
то для відповіді на питання про існування
екстремуму потрібне додаткове дослідження
з використанням диференціалів третього
або більш високого порядку (невизначений
випадок).
Приклад 11. Знайти екстремуми функції
.
Знайдемо стаціонарні точки:
Таким чином, функція має дві
стаціонарні точки
і
.
Обчислюємо значення визначника
й
:
Звідки
,
значить, в точці
є екстремум, а оскільки
,
то цей екстремум – максимум і його
значення
.
,
значить, в точці
екстремуму немає. Це – сідлова точка.
Визначення емпіричної залежності методом найменших квадратів
Експерементальні
дані часто використовують для встановлення
функціональної залежності одних величин
від інших. Наприклад, при різних
температурах
виміряна довжина металевого стержня
,
тобто отримана таблично задана функція
.
Виникає задача визначення за
експерементальними даними аналітичної
формули для цієї функції. Такі формули
називаються емпіричними.
П
Мал..
5
.
Можуть розглядатися і складніші функції:
квадратична
,
дробово-раціональна
та інші. Тут ми розглянемо найпростіший
випадок визначення лінійної залежності
.
Задача звелася до визначення відповідних
коефіцієнтів а і b.
Представимо
експерементальні дані на графіку
(мал.5), на якому зобразимо також шукану
функцію
(її графік – пряма). Позначимо через
нев'язки або похибки формули, тобто
різниці експерементальних даних
і теоретичних значень цієї величини:
.
Поява нев'язки практично неминуча,
оскільки, навіть якщо між величинами у
і x є
точна лінійна залежність, наврядчи
вдасться провести пряму через усі
експерементальні точки внаслідок
існування помилок вимірювань.
Природно вважати найкращою таку залежність, для якої невязки в сукупності будуть (в деякому розумінні) найменшими. Суть методу найменших квадратів полягає в тому, що параметри а і b підбираються так, щоб була мінімальною сума квадратів всіх невязок. Таким чином, задача зводиться до визначення точки мінімуму функції
|
(14) |
Знайдемо
стаціонарні точки з умови
.
.
Позначаючи
|
(15) |
|
приходимо до системи
|
(16) |
з
мал.6
.
Перевіряючи достатні
умови існування екстремуму, можна
переконатися, що знайдена стаціонарна
точка (а;b) і є шукана точка мінімуму (це
витікає, втім, із змісту задачі).
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
0,4 |
1,0 |
1,2 |
1,4 |
1,8 |
Розв'язок.
За формулами (15) знаходимо F=5,
оскільки в таблиці
наведено 5 пар (
,
),
G=1+2+3+4+5=15,
H=
=55,
A=0,4+1,0+1,2+1,4+1,8=5,8,
B=
=20,6.
Далі, розв‘язуючи систему (16)
,
знаходимо
.
Таким чином, шукана залежність має
вигляд
.
Представимо знайдену лінійну залежність
і експерементальні дані на графіку
(мал. 6). Бачимо, що знайдена залежність
достатньо добре апроксимує дані.