Прогноз платіжного балансу України (млн. Дол. Сша)

	2003р.	2005р.	2009р.	2011р.	2015р.
Рахунок поточних операцій	2891	1476	-50	-5	581
Баланс товарів і послуг	1288	60	-1618	-1704	-1369
Експорт товарів і послуг	28953	34384	42070	47421	60893
Імпорт товарів і послуг	-27665	-34324	-43687	-49126	-62261
Баланс товарів	-269	-1614	-3235	-3364	-3103
Експорт товарів	23739	28753	35686	40477	52611
Імпорт товарів	-24008	-30367	-38921	-43841	-55714
Баланс послуг	1557	1674	1617	1660	1734
Прихід	5214	5631	6384	6944	8281
Виплати	-3657	-3957	-4766	-5285	-6547
Доходи (сальдо)	-581	-684	-857	-896	-985
Поточні трансферти (сальдо)	2184	2100	2425	2595	2935
Рахунок операцій з капіталом і фінансових операцій	-631	-75	783	622	528
Капітальні трансферти	-	-	-	-	-
Прямі інвестиції (сальдо)	1411	1350	1600	1700	2100
Портфельні інвестиції (акціонерний капітал)	-1705	-730	-40	40	120
Середньо і довгострокові кредити і облігації	1256	513	358	-47	-621
Інший короткостроковий капітал	-1593	-1208	-1135	-1071	-1071
Зведений баланс	2260	1401	733	617	1110
Фінансування	-2260	-1401	-733	-617	-1055
Валові офіційні резерви (мінус: зростання)	-2045	-1100	-655	-617	-1050
Використання МВФ (чисте)	-215	-301	-78	-	-
Заборгованість по двосторонніх кредитах	-282	-	-	-	-
Реструктуризація двосторонніх кредитів	282	-	-	-	-
Поточний рахунок в % ВВП	5,9	2,5	-0,1	-0,0	0,4
Темпи зростання експорту товарів і послуг	24,0	5,4	5,7	6,5	6,9
Темпи зростання імпорту товарів і послуг	28,7	8,4	6,0	6,0	6,4
Темпи зростання експорту товарів	27,2	6,0	6,0	6,8	7,3
Темпи зростання імпорту товарів	33,7	9,0	6,1	6,1	6,5
Резерви в місцях імпорту	2,5	3,1	3,5	3,4	3,2

Як бачимо з таблиці прогнозного платіжного балансу експорт товарів збільшується, імпорт скорочується, заборгованість по довгострокових кредитах МВФ з 2005г. відсутній.

Подивимося на дійсність. Перевищення імпорту над експортом з 2005г., передумови цього були закладені урядом (Тимошенко Ю.В.), який повів курс на зниження імпортних мит в цілях боротьби з корупцією на митниці і підготовки вітчизняного законодавства до вступу СОТ. А після проведення в тому ж році ревальвації гривни імпортувати товари в Україну стало ще вигідніше. Це тут же позначилося на торговому балансі. Якщо в 2004г. Україна продавала на міжнародному ринку товарів на 3,66 млрд. дол. більше, ніж купувала, то вже за результатами 2005г. дефіцит торгового балансу склав - - 1,91 млрд. дол.

Мал. 16.4. Графік сальдо зовнішньої торгівлі України товароми

Далі дефіцит наростав. За 2007г. об'єми експорту товарів і послуг в порівнянні з 2006г. збільшилися на 27%, імпорту на 34,4% і склали відповідно до 58237,3 млн. дол., 65548,2 млн. дол. США. Об'єми експорту товарів з України виросли на 28,4%, імпорту - на 34,7%. У I кварталі 2008г. експорт виріс на 28%, а імпорт на 45%. Стрімке погіршення платіжного балансу України по поточних операціях пояснюється наростанням дефіциту торгового балансу, який на 1 листопада 2008г. склав 30 млрд. дол. США.

Необхідно обслуговувати і швидко наростаючий зовнішній борг, величина якого виросла з 12,7 млрд. дол. в 2002г. до 100 млрд. дол. на 1.11.2008г. і продовжує рости. Витрати на обслуговування зовнішнього боргу збільшилися з 2,8 млрд. дол. до 11,5 млрд. дол.. склав 30 млрд. дол. США.

З аналізу видно, що на листопад 2008г. платіжний баланс України складається не в її користь. Проти валютних резервів НБУ близько 38 млрд. дол. за станом на липень 2008г. грають більше 20 млрд. дол. тільки по короткострокових зобов'язаннях, до них потрібно додати суму зовнішньоторговельного дефіциту, плюс виведення спекулятивних іноземних інвестицій з українського ринку у зв'язку зі світовою фінансовою кризою як мінімум 10 млрд. дол.

Україні потрібно виробити науково обгрунтовану зовнішньоекономічну політику, виходячи з інтересів економічної безпеки країни і інтересів народу України. Україна здійснює торгові операції з партнерами з 204 країн світу. У структуру експорту частина постачань в країни СНД в 2007г. склала 37,8% проти 33% в 2006г., країн ЄС зменшилася до 28,3% проти 31,5% в 2006г.

Найбільші об'єми експортних товарів вирушали в Росію - 25,7% від загального об'єму експорту, в Туреччину - 7,4%, Італію - 5,4%, Німеччину і Польщу - по 3,3%, Білорусію - 3,2%, Казахстан - 2%.

Найбільші імпортні постачання здійснювалися з Російської Федерації - 27,8%, Німеччині - 9,6%, Туркменістану - 7%. Китаю - 5,5%, Польщі - 4,8%.

Операції послугами Україна здійснювала з 208 країнами. Об'єм експорту послуг з України виріс в 2007г. в порівнянні з 2006г. на 19,8% і склав 8989,2 млн. дол., експорту на 31,2% і склав 4878,3 млн. дол., тобто позитивне сальдо торгівлі послугами склало 4110,9 млн. дол. Велика частина послуг в загальному об'ємі експорту послуг доводиться на транспорт (особливо трубопровідний).

Систематичний аналіз платіжних балансів дозволяє спостерігати функціонування механізму рівноваги національної економіки і зовнішнього світу і виробляти відповідні напрями економічної політики, що забезпечують стійкі міжнародні позиції країни.

Необхідні перетворення для ефективної інтеграції України у світовий економічний простір

Ефективна інтеграція України у світовий економічний простір є невідкладним завданням розвитку її державності і економіки. Але для того, щоб цей процес дійсно приніс очікувані результати, необхідно усвідомити і реалізувати декілька важливих початкових положень. Існує ряд необхідних перетворень для інтеграції України у світове господарство і розвитку її зовнішньоекономічних стосунків :

1. Вироблення механізму зовнішньоекономічних зв'язків :

- на мікрорівні - загальнодержавному;

- на мікрорівні підприємств;

- на глобальному і регіональному рівнях шляхом участі в спеціалізованих і багатоцільових економічних міжнародних організаціях.

2. Енергетичне самозабезпечення є однією з головних умов незалежності. Досягти його Україна може, якщо візьме курс на модернізацію наукових і спорудження нових екологічно чистих вугільних і газотурбінних електростанцій, на розвиток власного енергетичного машино- і котлобудування, ефективне використання енергоресурсів, застосування енергозбережних технологій, скориставшись вітчизняними науковими і виробничими досягненнями розвинених країн.

3. Оскільки Україна має як природні, історичні, так і техніко-економічні ресурси, вона є носієм величезного економічного потенціалу. Але територія України слабо вивчена в геологічному і гидрогеологическом аспектах. Подальше дослідження допоможе більше продуктивно використати ці ресурсні можливості.

4. Рівень розвитку продуктивних сил є одним з тих техніко-економічних чинників, які в найбільшій мірі сприяють інтеграції України. Розвиваючи потужність продуктивних сил, Україна може бути гідним партнером у світових економічних зв'язках.

5. Одними з найважливіших критеріїв реалізації економічних інтересів нашої країни є забезпечення більш високої економічної ефективності галузей її національної економіки, мінімізація витрат громадської праці.

Успіх інтеграції України у світове господарство залежить від чіткої, зваженої зовнішньоекономічної політики, яка має на увазі під собою увесь комплекс проблем, пов'язаних із зовнішньою торгівлею, інвестиційною і науково-технічною співпрацею, забезпеченням економічної безпеки. Головна мета державної зовнішньоекономічної політики полягає в створенні умов для довгострокових конкурентних переваг у вітчизняних товаровиробників:

1. Національне економічне процвітання, яке грунтується на високому рівні продуктивності праці;

2. У галузях конкурують фірми, а не країни;

3. Динамічне оновлення веде до стійких конкурентних переваг, а не до короткострокового виграшу на рівні зниження витрат;

4. Конкурентні переваги в галузях промисловості створюються упродовж десятиліть або тривалішого терміну;

5. Країни домагаються переваг завдяки своїм розбіжностям, а несхожості.

Важливим стратегічним кроком стосовно створення механізму зовнішньоекономічних зв'язків України є укладення договорів і угод як з молодими незалежними державами, які утворилися на території колишнього СРСР, так і з багатьма країнами Європи, Північної і Південної Америки, Азії, Африки.

Продукція українського виробництва здебільшого неконкурентоздатна в порівнянні із західними аналогами, що створює додаткові проблеми в освоєнні ринків євроатлантичного ареалу. Це вимагає приділити більше уваги країнам «Третього світу», для яких високу актуальність зберігає чинник вартості продукції, здатний замінити західну якщо не за якістю, то за призначенням. Країни Магрибу - Туніс, Алжір, Марокко є платоспроможними, прагнуть індустріалізуватися. Ці країни можуть стати ринком збуту для українського машинобудівного комплексу, галузей металургії. Авто-, літако- і суднобудування, сільськогосподарської техніки, товарів оборонного призначення і побутового споживання, будівельних, геологорозвідувальних і наукових послуг. Сьогодні головні економічні партнери країн Магрибу Францію, Італія, Німеччина, Іспанія. У європейському напрямі йде 65% регіонального експорту, Євросоюз є і основним постачальником імпорту в країни Магрибу. Менш активно з цими країнами співпрацюють США. Україна експортує в ці країни чорні метали, продукцію сільського господарства, мінеральні добрива, продукти, пов'язані з технологією переробки фосфоритов. Загальною ознакою торговельно-економічних стосунків України з державами Магрибу останніми роками стало певне зниження показників по основних статтях українських постачань в «алжірському напрямі». Проявом ознак слабкості і певної пасивності України у сфері її торговельно-економічних стосунків з країнами Магрибу стала поява в імпортному потоці з цього регіону стійкої номенклатури індустріальних товарів, які Україні самій би належало експортувати в окремі держави Північної Африки. Звідти в Україну імпортуються котли, машини, апарати і механічні пристрої, електричні машини і устаткування - усі ці товари Україна в змозі робити сама. Цей напрям торговельно-економічної співпраці України потрібно удосконалювати. В цьому відношенні показовий приклад Росії по налагодженню економічного співробітництва з країнами Латинської Америка.