1. Поняття та система зобов'язального права.

Зобов'язальне право - підгалузь цивільного права, тобто сукупність норм, які регулюють відносно відокремлені в межах предмету ЦП майнові відносини щодо передачі майна, виконання робіт, надання послуг, сплати грошей за допомогою диспозитивного методу регулювання.

Елементами її структури, як і в системі цивільного права, є зобов'язально-правові норми та інститути, розташовані у певній послідовності.

Усе зобов'язальне право може бути поділене на:

1) загальну частину;

2) спеціальну частину (окремі види зобов'язань).

Загальна частина зобов'язального права включає в себе:

1) універсальні загальні положення (що стосуються усіх видів зобов'язань);

2) загальні положення договірного права.

2. Поняття та види зобов'язань.

Зобов'язання — правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язується вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення дії.

Предмет договору (зобов'язання) — обов'язково мають бути дії, а об'єктом — соціальне благо (майно, гроші, цінні папери, майнові права, дії суб'єктів, результати роботи, особисті немайнові права), на яке спрямовані дії сторін.

Класифікація зобов'язань:

1. За наявності зустрічного відшкодування:

   1. відплатні

   2. безвідплатні: зберігання в гардеробі, позичка, доручення.

2. За наявності взаємних прав та обов'язків:

1. односторонні: безвідплатні, кредитні зовоб'язання

2. двосторонні,

3. багатосоронні — спільна діяльність.

3. За моментом набрання зобов'язання юридичної сили:

   1. консенсуальні: вступають в дію з моменту досягнення сторонами домовленостей з усіх істотних умов та надання необхідної форми зобов'язання — договір купівлі-продажу, большенство остальних договоров

   2. реальні: вступають в дію лише після передачі об'єкту зобов'язання або вчинення певної дії, - зберігання, кредитні договори, страхування,

4. За основним змістом

   1. основні

   2. допоміжні: організаційні договори, уборка дизенфекція транспортних засобів після перевезення, обслуговування путей, розвантаження в пункті призначення, експедиційні договора,

5. планові — позапланові зобов'язання, постачання енергоносіїв для промислових підприємств. Транпортування матеріалів залізницею, капітальне будівництво

6. особисті зобов'язання — сторони не можуть бути замінені (без згоди іншой сторони).

1)Залежно від підстави виникнення зобов'язання поділяються на договірні і недоговірні.

Договірне зобов'язання - виникає на підставі договору, який виражає їх загальну волю на досягнення цивільно-правових результатів майнового чи немайнового характеру.

Недоговірне зобов'язання - виникає на підставі або правомірних односторонніх дій особи (правочинів чи юридичних вчинків), або неправомірних дій особи, наслідки за якими настають незалежно чи, навіть, всупереч їх волі.

2)Залежно від характеру поведінки боржника зобов'язання поділяються на зобов'язання з позитивним або негативним змістом.

За зобов'язанням з позитивним змістом боржник зобов'язаний вчинити певну дію на користь кредитора (наприклад, передати майно, виконати роботу, надати послугу тощо).

За зобов'язанням з негативним змістом боржник зобов'язаний утримуватися від здійснення певної дії. Як уже зазначалося, такі зобов'язання як самостійні є нетиповими.

4)Залежно від цільового призначення зобов'язання поділяються на головні та додаткові (акцесорні).

Додатковим (акцесорним) є зобов'язання, призначене для забезпечення виконання головного зобов'язання. Саме тому додаткові зобов'язання мають допоміжний характер, а їх юридична доля залежить від долі головного зобов'язання. До додаткових зобов'язань належать зобов'язання з неустойки, поруки, застави, притримання та завдатку, які згідно зі ст. 546 ЦК можуть забезпечити виконання головного зобов'язання.

Залежно від мети (спрямованості) зобов'язання поділяються на регулятивні і охоронні.

Регулятивні зобов'язання — це правовідносини, шо мають змістом правомірну поведінку учасників. Вони можуть регулювати поведінку учасників договору, а також будь-яку іншу правомірну діяльність у сфері приватноправових відносин. Охоронні зобов'язан­ня виникають внаслідок заподіяння шкоди, безпідставного збагачен­ня. їхньою метою є захист порушеного інтересу суб'єкта цивільно­го права. По суті, вони являють собою різновид засобів захисту або цивільно-правової відповідальності.