2. Види маневру в бою

Маневр — організоване пересування під­розділів (вогневих засобів, військовослужбовців) під час виконання поставлених завдань із метою зайняття вигідного положення для ведення вогню по найбільш уразливій місцевості в бо­йовому порядку противника, особливо у фланг і в тил, а також для виводу підрозділів з-під удару противника.

Маневр здійснюється підрозділами (вогне­вими засобами) і вогнем.

Видами маневру підрозділами (вогневими засобами) є: охоплення, обхід, відхід і зміна району (позицій).

Охоплення — маневр, який здійснюється з метою виходу для удару у фланг противника.

Обхід — більш глибокий маневр, який здійснюється з метою виходу для удару по про­тивнику з тилу.

Охоплення здійснюється в тісній тактичній і вогневій взаємодії, обхід — у тактичній взає­модії з військами, які наступають із фронту.

Відхід і зміна району (позицій) — маневр, який застосовується з метою виводу своїх під­розділів (вогневих засобів) з-під удару противни­ка і зайняття більш вигідного положення.

Він проводиться тільки за дозволом стар­шого командира.

Маневр вогнем застосовується для ефек­тивного ураження противника. Він полягає в зосередженні вогню взводу (відділення) по од­ній важливій цілі, в одночасному перенесенні вогню взводом по кількох цілях.

Контрольні питання

1. Розкажіть про види вогню в бою. Яке вони мають значення в бою?

2. Розкажіть про види маневру в бою. Яке вони мають значення в бою?

3. Розкажіть про види удару в бою. Яке вони мають значення в бою?

Тема . Солдат у бою. Завдання воїнів Збройних сил України щодо захисту Ві­тчизни. Вимоги сучасного загальновійськового бою до підготовки солдата. Обов'язки солдата в бою. Поведінка солдата в бою (МГІІ)

1. Завдання воїнів Збройних сил України щодо захисту Вітчизни

У сучасному бою солдат повинен уміти непомітно і швидко пересуватися будь-якою місцевістю під вогнем противника і водночас безперервно спостерігати за ним, вести при­цільний вогонь зі своєї зброї, вибирати пози­ції, які б надавали йому перевагу над проти­вником, і швидко їх обладнувати, знищувати всіма способами танки і броньовані машини противника.

Широке впровадження ядерної та висо­коточної, вдосконаленої звичайної зброї, ви­користання у військовій справі останніх до­сягнень науки і техніки змінили зміст бою. Це вже не тільки зіткнення мотострілків, танків та авіації, а й потужні вогневі удари по про­тивнику, застосування найновіших засобів знищення, висока маневреність, просторовий розмах. Проте в сучасному загальновійськовому бою вирішальна роль, як і раніше, належить воїнові, бо саме йому доводиться бути за пуль­том пускових установок, за важелями бойових машин, десантуватися з неба і з моря, брати штурмом укріплення і зрештою здобувати пе­ремогу в бою.

Усебічне забезпечення тактичних дій взво­ду (відділення, танка) полягає в організації і здійсненні заходів, спрямованих на підтри­мання бойової готовності та збереження його боєздатності, а також на створення сприятливих умов для успішного і своєчасного виконання поставленого завдання.

Усебічне забезпечення розділяється на бо­йове, морально-психологічне, технічне й ти­лове. Бойове забезпечення включає розвідку, охорону, тактичне маскування, інженерне за­безпечення та радіаційний, хімічний і біоло­гічний захист.

Командир взводу (відділення, танка) пови­нен своєчасно вживати заходів щодо поповнен­ня ракет, боєприпасів, заправлення пальним, проведення технічного обслуговування бойових машин і озброєння, забезпечення особового складу засобами індивідуального захисту і спе­ціальної обробки, продовольством і іншими матеріальними засобами, а також слідкувати

за станом екіпіровки солдатів і сержантів та правильним її використанням.

У загальновійськовому бою важливою є роль сержантів і солдатів. Для досягнення перемоги над ворогом вони повинні досконало знати й утримувати в постійній бойовій готов­ності свою зброю і бойову техніку, майстерно володіти ними та вміло застосовувати в бою.

Крім того, кожний сержант і солдат по­винен бути готовий замінити товариша, який вибув зі строю, тому знання суміжної військової спеціальності є обов'язковим.