14. Внесок Платона у розвиток управлінської думки.

Платон розглядав управління як науку про загальне харчування людей і доводив, що діяльність з управління є важливим елементом системи життєзабезпечення суспільства. Мудре управління повинно базуватися на розумних і загальних законах, але закони ці самі по собі дуже абстрактні і догматичні для того, щоб на їх основі можна було віднайти правильні рішення в кожній конкретній ситуації. У своєму практичному значенні управління суспільством - це вид мистецтва.

Відомий давньогрецький мислитель Платон(427-347 р. до н. е.), один з перших в історії людства, висловив наукові ідеї про поділ праці. У своїх виступах він відзначав, що людина не може одночасно працювати й з каменем, і з залізом, і з деревом, тому що скрізь встигати в неї немає можливості. Платон – попередник соціалізму тією мірою, якою він бачить головне джерело соціального зла і несправедливості у приватному власності. Саме приватна власності руйнує цілісність і єдність держави, відновлює людей друг проти друга. «Чи може бути, по-нашому, більше лихо державі, – запитує Сократ своїх співрозмовників, – ніж те що веде до втрати її єдності іраспадению силою-силенною частин? І чи може бути більше благо, чимось, щосвязует держава й сприяє його єдності? ...Асвязует його спільність задоволення чи скорботи, коли хіба що всіх громадян однаково радіють або переймаються, коли щось виникає чи гине», але це можливе лише державу з найкращим пристроєм, т. е. у тому, «де більшість каже... про одне й тому самому: «Це – моє!» чи «Не моє!». Тому арешту і він що виходять із їх рядів філософи немає ніякої приватної власності, не дозволено користуватися золотому й сріблом – адже золото і срібло у тому душах. Роздуми Платона про країну, де всі рівні перед законом, а всього ті, хто стоїть біля влади, і залишилися добрими сподіваннями. Модель ідеального держави – це опис будь-якого існуючого ладу, системи, а навпаки, модель такої держави, якого ніде і був, але які мають виникнути. Тобто Платон, кажучи з ідеєю держави, створюєпроект-утопию. Відомо, що Платон намагався реалізувати практично від своєї ідеї. «Його часто запрошували упорядкування законодавств на нові міста Київ і повсюдно розкидані грецькі колонії. Коли жаркадяне іфиванци заснували свою колоніюМегалополь, місто, став великим і багатим… за переказами звернувся по пораду нікого іншому, як до Платону. Філософ запропонував їм клятий зразок держави. Але коли його виявилося, що у загальне рівність перед законом організатори нового міста незгодні, Платон вимушений був відмовитися від своєї проекту».Платон жив у добу кризи грецького поліса, загострення класової боротьби між аристократією і демократією, між багатими і "бідними, рабами і рабовласниками, між демократичними Афінами і олігархічної Спартою. Це знайшло відображення і на роботах Платона. Він ввійшов у історію економічної думки античності як із її видатних представників. Оцінку вкладу давньогрецьких мислителів, зокрема і Платона, до історії економічної науки дав До. Маркс, вказуючи, що «історично їх погляди утворюють... теоретичні вихідні пункти сучасної науки», бо «виявляють ті ж самі геніальність й оцінити оригінальність, як і всіх інших галузях».