37. Основи побудови державної влади у Київській Русі та її основні функції.

38. Особливості менеджменту в епоху виникнення індустріального виробництва.

перші спроби організації промислового виробництва на наукових засадах здійснювалися в Англії вже в перші десятиріччя XIX століття. В цей період економісти стали усвідомлювати ключову роль фігури управляючого в налагодженні ефективності капіталістичного виробництва, почали замислюватися над якостями менеджерів, характеризуючи їх як органи виробничого процесу. Англійський економіст Д. Лафлін вважав, що менеджер, який вміло вибирає місцерозташування фабрики, контролює фінанси, купує сировину і продає продукцію, вміє звертатися до робітників, ставити перед ними завдання, хто слідкує за ринком і знає, коли можна продавати, а коли притримати товар, хто в змозі чітко усвідомити, чого хочуть покупці, поєднати характер їхніх запитів з властивостями своїх продуктів, — такий менеджер є рідкісною людиною. Перша половина XIX ст. і є тим періодом, коли в найбільш розвинутих країнах капіталізму, що зароджувався (спочатку в Англії, а потім у США), почали формуватися основи тієї дисципліни, яка потім одержала назву "менеджмент". У цей час скрізь процвітав грубий, авторитарний стиль керівництва, почав інтенсивно накопичуватися основний капітал. Управлінська практика цих років може бути охарактеризована як авторитарний деспотизм, нелюдська експлуатація і безмежне свавілля у ставленні до підлеглих. У період становлення фабричної системи виробництва функції менеджменту часто змішувалися з завданнями інженерних служб, а самі менеджери концентрувстли свою увагу головним чином на вирішенні чисто технологічних або економічних питань, внаслідок чого організаційні і соціальні аспекти діяльності підприємств фактично виходили за межі їх компетенції. Менеджмент цієї епохи характеризується жорсткою дисципліною і військовим устроєм організації. Перші менеджери широко використовували методи армійської дисципліни, суворо карали працівників для забезпечення беззастережної покори.

39. Основні положення вчення а. Файоль.

Важливою стороною управління виробництвом є керівництво людьми, адміністративна діяльність. Цій діяльності, їїраціоналізації присвятив ряд робіт видатний керівник виробництва, французький інженер Анрі Файоль (1841 — 1925). Головну увагу Файоль приділяв управлінню персоналом, насамперед адміністративним кадрам. А. Файолю належить розробка ряду принципів адміністративного управління, які, на його думку, є універсальними для будь-якої організації. Ці принципи не втратили свого значення і нині. Влада невіддільна від відповідальності.

1 . Поділ праці. Спеціалізація є природним порядком речей. Ціль поділу праці- виконання роботи, більшої за обсягом і кращої за якістю при тих же зусиллях.

2.Влада й відповідальність. Влада є право віддавати накази, а відповідальність- її протилежність. Де є влада- там виникає відповідальність.

3.Дисципліна. Дисципліна припускає слухняність і повагу до досягнутих угод між фірмою і її працівниками, а також справедливо застосовувані санкції.

4.Єдиноначальність. Робітник повинен одержувати накази тільки від одного безпосереднього начальника.

5.Єдність керівництва. Кожна група, яка діє для досягнення однієї мети, повинна бути об'єднана одним планом і мати одного керівника.

6.Підпорядкованість особистих інтересів загальним. Інтереси одного працівника або групи працівників не повинні ставитися вище інтересів компанії або організації більшого масштабу.

7.Винагорода персоналу. Для того щоб забезпечити вірність і підтримку працівників, вони повинні одержувати справедливу зарплату за свою службу.

8.Централізація. Як і поділ праці, централізація є природним порядком речей. Однак ступінь централізації варіює залежно від конкретних умов. Тому виникає питання про правильну пропорцію між централізацією і

децентралізацією, що забезпечить кращі результати.

9.Скалярний ланцюг. Це ряд керівних осіб, починаючи від особистості, яка займає найвище положення в цьому ланцюжку, до керівників низової ланки(лінії влади).

10.Порядок. Місце для кожного й кожному своє місце.

11.Справедливість. Відданість персоналу обумовлюється справедливим відношенням до нього адміністрації.

12.Стабільність робочого місця для персоналу. При високій плинності кадрів знижується ефективність організації. Посереднім є керівник, який тримається за місце, безумовно, переважніше, ніж видатний, талановитий

менеджер, що швидко йде й не тримається за своє місце.

13. Ініціатива. Це розробка плану й забезпечення його успішноїреалізації.

14. Корпоративний дух. Єднання- це чинність, що є результатом гармонії