
- •Основні положення вчення Роберта Оуена.
- •Погляди соціалістів-утопістів на ляхи підвищення продуктивностіпраці.
- •3 . Історичні передумо вивиникнення менеджменту.
- •4 . Основні положення концепції "виробничої демократії".
- •5. Внесок у теорію і практику управління Гаррінгтона Емерсона
- •6. Основні типи прийняття управлінських рішень.
- •7. Внесок м. Фоллет у розвиток управлінської думки
- •8. Основні етапи розвитку управлінської думки.
- •9. Роль г. Таунай Мюнстерберга у розвитку теорії «індустріального менеджменту».
- •10. Основні положення "Школи людських відносин", що заснована е. Мейо.
- •11. Суть ситуаційного підходу.
- •12. .Внесок ф. Гілбрета у розвиток управлінської думки.
- •13. Інструменти впливу на людей які можна виділити в історичній ретроспективі та основні тенденції якими характеризується розвиток менеджменту.
- •14. Внесок Платона у розвиток управлінської думки.
- •15. Особливості японської системи.
- •17. Розвитокуправлінської думки в Україні до середини XIX ст.
- •18. Принципи управління а.Файоля .
- •19. Основнітипиекспериментів з залученняробітників до управління у концепції "виробничоїдемократії".
- •20. Основні типи прийняття управлінських рішень.
- •21. Основні положення вчення Фредеріка Тейлора
- •22. Основні ідеї школи соціальних систем.
- •23. . Історичні передумови виникнення менеджменту.
- •24. Основні положення теорії потреб людини а. Маслоу.
- •25. Суть концепції "виробничої демократії".
- •26. Внесок г. Кунца і с. О'Доннела у розвиток управлінської думки .
- •27. Історичніпередумовивиникнення менеджменту.
- •28. Основні положення теорії менеджменту «людськихресурсів».
- •29. Основні положення вчення Фредеріка Тейлора.
- •30. Основні ідеї школи соціальних систем.
- •31.Історичні передумови виникнення менеджменту.
- •33. Теорія ідеальної бюрократії м. Вебера.
- •34. Внесок а. Маслоу у розвиток ситуаційної теорії менеджменту.
- •35. Внесок Платона у розвиток управлінської думки.
- •36. Основні положення системної теорії менеджменту «7-с».
- •37. Основи побудови державної влади у Київській Русі та її основні функції.
- •38. Особливості менеджменту в епоху виникнення індустріального виробництва.
- •39. Основні положення вчення а. Файоль.
- •40. Теорія менеджменту «людських ресурсів».
- •41. Основні положення вчення д.Мак-Грегора.
- •42. Основні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України.
- •43. Суть концепції «виробничої демократії».
- •44. Суть теорії «організаційної культури».
- •45. Основні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України.
- •46. Особливості японської системи менеджменту.
- •47. Принципи продуктивності праці, які сформулював Емерсону своєму вченні .
- •48. Суть кейсовогопідходу.
- •49. . Основні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України.
- •50. Особливості японської системи менеджменту.
28. Основні положення теорії менеджменту «людськихресурсів».
Науковий менеджмент людських ресурсів формувався і під впливом теорії Д. Мак-Грегора, яка була висвітлена в його книзі «Людська сторона підприємства», де акцентувалась увага на формування менеджерів, які б могли передбачати і формувати людську поведінку, ефективно використовувати талант, здібності людей і створювати організаційний клімат, який сприяв би професійному зростанню людини. Д. Мак-Грегор вважав, то формування менеджера з персоналу вимагає знань багатьох наук, він повинен вміти прогнозувати розвиток організації та економіки і на цій основі визначати потребу певної кількості й якості працівників. Менеджмент людських ресурсів формувався на основі теоретичної й емпіричної перевірки гіпотез, теорій і концепцій.
29. Основні положення вчення Фредеріка Тейлора.
Одним із перших, хто створив цілісну систему управління виробництвом, був американський інженер Фредерік Уінслоу Тейлор (1856—1915). "Система Тейлора" заклала основи наукової організації праці. Ця система стосовно заробітної плати означала: заробітна плата виплачується людині, а не місцю; встановлення розцінок повинно грунтуватися на точних знаннях, а не на здогадках; розцінки, які грунтуються на точних знаннях, повинні бути єдиними; завдяки таким розцінкам товари виробляються дешевшими, а робітники одержують більш високу заробітну плату, ніж звичайно; така заробітна плата формує кращих робітників, дає їм можливість більше заробити, знищує причини навмисної повільності в роботі, пробуджує інтерес робітників та підприємців до співробітництва. Застосування системи Тейлора вимагало нової організації управління, нових обов'язків управляючих. Головним тут була заміна чисто лінійної, "військової" організації прямого підпорядкування функціональною. Особлива увага приділялася функції планування. Тейлор говорив, що завод повинен управлятися не стільки директором-розпорядником, скільки плановим відділом. Щоденна робота всього заводу повинна спрямовуватися різними функціональними особами відділу так, щоб в усякому разі в теорії завод міг би працювати без перешкод навіть у тому випадку, якби директор-розпорядник, управляючий та їх помічники, які не входять в плановий відділ, всі відразу були відсутні протягом місяця. Система Тейлора, звичайно, не звільнена від недоліків. Один з них — послаблення єдиноначальства. І навіть у такому вигляді вона давала чудові результати.
Конвеєр з глибоким розподілом праці, який ділиться на сотні і тисячі дрібних операцій. Це дало можливість зробити виробництво безперервним, масовим і разом з тим дешевим.
30. Основні ідеї школи соціальних систем.
Школа "соціальних систем" Ця школа соціального управління використовує висновки школи "людських відносин", розглядаючи людину в організації як соціально орієнтоване і направляється істота, що має різні потреби, що впливають на середовище в організації [98]. У той же час середовище впливає на формування потреб. Найбільш видними представниками школи "соціальних систем" є Д. Марч, Г. Саймон, А. Етціоні. Відправним пунктом розгляду людини в організації є визнання того, що потреби людини і організації не збігаються. Потреби кожної людини в організації розглядаються школою "соціальних систем" у вигляді ієрархії потреб: задовольнивши потреби одного рівня, індивід переходить до наступного. Однак у зв'язку з тим, що природа організації ставить певні перепони на шляху людини, неминучий конфлікт між ним і організацією. Основну задачу школа "соціальних систем" бачить у зниженні сили конфліктів. Розглянута школа управління акцентує увагу на дослідженні найбільш загальних форм організації, аналізуючи частини системи, їх взаємодії, процеси, що зв'язують частини системи з цілями організації. Головними частинами системи, на думку представників цієї школи, є індивідуум, формальні і неформальні фактори, групи, групові відносини, типи статусів і ролей у групах. Частини системи пов'язані певними організаційними формами, до яких відносяться формальні і неформальні структури, канали комунікації, процеси прийняття рішень. Підприємство при цьому розглядається як складна соціотехнічних системах.