
- •Основні положення вчення Роберта Оуена.
- •Погляди соціалістів-утопістів на ляхи підвищення продуктивностіпраці.
- •3 . Історичні передумо вивиникнення менеджменту.
- •4 . Основні положення концепції "виробничої демократії".
- •5. Внесок у теорію і практику управління Гаррінгтона Емерсона
- •6. Основні типи прийняття управлінських рішень.
- •7. Внесок м. Фоллет у розвиток управлінської думки
- •8. Основні етапи розвитку управлінської думки.
- •9. Роль г. Таунай Мюнстерберга у розвитку теорії «індустріального менеджменту».
- •10. Основні положення "Школи людських відносин", що заснована е. Мейо.
- •11. Суть ситуаційного підходу.
- •12. .Внесок ф. Гілбрета у розвиток управлінської думки.
- •13. Інструменти впливу на людей які можна виділити в історичній ретроспективі та основні тенденції якими характеризується розвиток менеджменту.
- •14. Внесок Платона у розвиток управлінської думки.
- •15. Особливості японської системи.
- •17. Розвитокуправлінської думки в Україні до середини XIX ст.
- •18. Принципи управління а.Файоля .
- •19. Основнітипиекспериментів з залученняробітників до управління у концепції "виробничоїдемократії".
- •20. Основні типи прийняття управлінських рішень.
- •21. Основні положення вчення Фредеріка Тейлора
- •22. Основні ідеї школи соціальних систем.
- •23. . Історичні передумови виникнення менеджменту.
- •24. Основні положення теорії потреб людини а. Маслоу.
- •25. Суть концепції "виробничої демократії".
- •26. Внесок г. Кунца і с. О'Доннела у розвиток управлінської думки .
- •27. Історичніпередумовивиникнення менеджменту.
- •28. Основні положення теорії менеджменту «людськихресурсів».
- •29. Основні положення вчення Фредеріка Тейлора.
- •30. Основні ідеї школи соціальних систем.
- •31.Історичні передумови виникнення менеджменту.
- •33. Теорія ідеальної бюрократії м. Вебера.
- •34. Внесок а. Маслоу у розвиток ситуаційної теорії менеджменту.
- •35. Внесок Платона у розвиток управлінської думки.
- •36. Основні положення системної теорії менеджменту «7-с».
- •37. Основи побудови державної влади у Київській Русі та її основні функції.
- •38. Особливості менеджменту в епоху виникнення індустріального виробництва.
- •39. Основні положення вчення а. Файоль.
- •40. Теорія менеджменту «людських ресурсів».
- •41. Основні положення вчення д.Мак-Грегора.
- •42. Основні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України.
- •43. Суть концепції «виробничої демократії».
- •44. Суть теорії «організаційної культури».
- •45. Основні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України.
- •46. Особливості японської системи менеджменту.
- •47. Принципи продуктивності праці, які сформулював Емерсону своєму вченні .
- •48. Суть кейсовогопідходу.
- •49. . Основні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України.
- •50. Особливості японської системи менеджменту.
24. Основні положення теорії потреб людини а. Маслоу.
Теорія ієрархії потреб Абрахама Маслоу ґрунтується на тезах: потреби людини мають ієрархічну структуру (пріоритетність);- поведінка людини визначається найсильнішою на даний момент потребою; найсильніша потреба визначає поведінку людини до моменту її задоволення; за одночасного існування кількох сильних потреб домінують потреби нижчого рівня. Це означає, що потреби задовольняються в певному порядку: потреби нижчого рівня мають бути в прийнятному ступені задоволені, перш ніж для даної людини стануть істотно важливими потреби більш високого рівня. Потреби першого порядку (фізіологічні, базові) пов’язані із забезпеченням фізичного виживання людини (потреби в їжі, житлі, родині тощо). Такі потреби задовольняються через систему оплати праці. Після прийнятного у певному суспільстві задоволення базових потреб для даного працівника набувають значення потреби наступного рівня – потреби у безпеці. Такі потреби означають, що базові потреби задовольнятимуться і надалі. Способами задоволення таких потреб можуть бути: пенсійна система; страхування; права, що забезпечуються трудовим стажем, членством у профспілках тощо. Далі потреби задовольняються в такій послідовності: потреби в належності - це потреби об’єднуватися з іншими людьми (належність до фірми, робочої групи, спортивної команди тощо);потреби в повазі - потреби в задоволенні самолюбства людини (усвідомлення особистих досягнень, компетенції і визнання іншими людьми); потреби в самореалізації - потреби в реалізації своїх потенційних можливостей, в зростанні як особистості. Таким чином, теорія Маслоу стверджує, що в основі прагнення людей до праці лежать їхні численні потреби. Отже, щоб мотивувати підлеглого, керівник має надати йому можливість задовольнити свої потреби шляхом досягнення цілей організації. Сучасні західні фірми загалом задовольняють соціально визнані базові потреби і потреби у безпеці своїх працівників. Однак потреби вищих рівнів переважно залишаються не задоволеними - недостатня мотивація працівника обумовлена, головним чином, тим, що він не в змозі задовольнити потреби у приналежності, повазі і самореалізації. Задоволення потреб вищих рівнів західні фірми вирішують шляхом:створення атмосфери, що поліпшує міжособові контакти працівників організації; підтримка виникнення неформальних груп в організації; делегування підлеглим додаткових прав і повноважень; організації курсів з навчання, підвищення кваліфікації та перекваліфікації кадрів; знаходження можливостей задоволення вищих потреб працівників за межами фірми.
25. Суть концепції "виробничої демократії".
У другій половині XX ст. у багатьох країнах набули поширення ідеї "виробничої демократії", так званої демократії на робочих місцях.
Ідея "виробничої демократії" передбачає створення безконфліктної ситуації в колективі, що ґрунтується на узгодженні дій, спрямованих на задоволення взаємних інтересів, створення "посередницьких інстанцій" для взаємних контактів з метою попередження конфліктів, постійне представництво робочих груп в адміністративному апараті підприємств, участь робітників у структурі фабричного (заводського) менеджменту, дотримання гласності під час прийняття рішень, пов'язаних з інтересами робочих груп.
Засновниками цієї ідеї вважають соціологів Дж. Коула і А. Горца. Вони доводили можливість управління приватними корпораціями через контрольовані робітниками виробничі ради. Беручи участь у роботі цих рад, робітники з часом одержали б можливість контролювати весь процес виробництва, навчатися навичкам управління в промисловості і завоювати довір'я громадськості, яке необхідне для управління в інших сферах життя суспільства.
Концепція "виробничої демократії" відрізняється від попередніх доктрин "людських відносин" і "управління трудовими ресурсами" тим, що в практичному здійсненні вона менше залежить від свавілля менеджерів, оскільки виробничі відносини між менеджерами і робітниками базуються на міцнішій правовій основі. Завдяки створенню робочих рад в частині американських фірм і корпорацій управлінські права робітників дійсно розширилися. Ці ради мають консультативні повноваження, але вони все-таки впливають на прийняття управлінських рішень на рівні виробничих дільниць і бригад.
Нині в США можна виділити чотири основних типи експериментів із залучення робітників до управління:
1. Участь робітників в управлінні якістю продукції і праці на цеховому рівні.
2. Створення робітничих рад або спільних колективів робітників і управляючих.
3. Розробка систем участі в прибутках.
4. Залучення претендентів робітників у ради директорів корпорації.