!О сновні етапи розвитку управлінської науки за радянських часів на території України!

Так як Україна входила до складу СРСР, то її управлінська наука розвивалася виходячи з підходів, які тоді були. Ряд досліджень були спрямовані на вдосконалення адміністративно-командної системи, в зв'язку з чим був накопичений певний досвід.

1-ший етап (жовтень 1917 — березень 1921). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обгрунтовано принципи централізму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання.

2-гий етап (1921 — 1928). Подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом. Зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічного управління. З'явилися трести й синдикати, а також формально вивчалася можливість участі трудящих в управлінні.

3-тій етап (1929 — 1945). Організація індустріальної бази суспільного виробництва, вдосконалення структурного управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва.

4-тій етап (1946 — 1965). Пошук нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спроба переходу до територіальної і територіально — галузевої системи управління, що призвело до поглиблення адміністрування.

5-тий етап (1965 — 1975). Здійснена спроба господарської реформи шляхом посилення ролі економічного управління.

6-тий етап (1975 — 1995). Усвідомлення неможливості реформування адміністративно — командної системи. Цей етап підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин і корінних економічних реформ, проведення яких належить до сьомого етапу (1985). В ньому розрізняють:

1-ший підетап — робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;

2-гий підетап — застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин;

3-тій підетап — впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, розширення економічної свободи;

4-тий підетап — впровадження територіального господарського розрахунку на всіх рівнях управління;

5-тий підетап — початок ринкових реформ. Реалізація цього підетапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної національної економіки України.

1. Основні положення вчення Роберта Оуена.

Роберт Оуен англійська філософ, педагог і соціаліст, один з перших соціальних реформаторів XIX століття.

В 1799 році Оуен переселяється в Нью-Ланарк, де він став співвласником (разом з кількома Манчестерського капіталістами) і керуючим колишньої фабрики свого тестя. Він вже давно задумав свій промисловий і соціальний експеримент і прибув до Нью-Ланарк з твердим планом реформи виробничих відносин.

На прикладі своєї фабрики він хотів показати, що обов'язок піклуватися про найманих робітників цілком збігається з інтересами роботодавця. На підставі власного досвіду він виробив систему "патронату", яку згодом теоретично розвинув у своїх творах доводячи, що людина складає продукт зовнішніх оточуючих його умов і виховання; чим вище останні, тим більше облагороджується і вдосконалюється людська природа.

Оуен стоїть біля витоків та іншого руху робітничого класу, якому було призначено велике майбутнє - профспілкового. В 1833 - 1834 роках він керував спробою створення першого загального національного професійного союзу, який об'єднував до півмільйона членів. Організаційна слабкість, брак коштів, опір господарів, що мали підтримку уряду, - все це призвело союз до розпаду.

Соціально-філософські основи виховання.

• Заперечував принцип свободи волі.

• Людина - продукт середовища. Р. Оуен спирався на близьку філософії Просвітництва ідею про вирішальному впливі зовнішнього середовища на характер людини.

• У всіх недоліках сучасних людей винна соціальна середа, тобто капіталізм, який є джерелом усіх соціальних лих.

• Треба замінити капіталізм соціалізмом.

• Доводив, що основною причиною суспільного зла є неуцтво людей. Громадські протиріччя можна усунути шляхом поширення знань, впровадження істини.

• Значення творчої спадщини Оуена

• Незважаючи на всі свої невдачі, Оуен назавжди залишиться пам'ятним в історії розумового розвитку Європи. Він дав перший поштовх фабричному законодавству, вказав на необхідність втручання держави і ясно поставив завдання боротьби з безробіттям; його ж можна вважати батьком тієї теорії криз у промисловості, яка пояснює їх невідповідністю виробництва з споживчими бюджетами мас або, що теж, з незначністю споживною частки багатства , яка дістається масам при системі суперництва. Він був духовним творцем кооперативного руху, що ставить своїм завданням зробити споживача виробником і усунути торговий прибуток.

• Роботи Оуена надихнули економічну думку другої половини XIX століття і послужили джерелом ідей комунізму. Ідеї ​​Оуена були преосмислени Карлом Марксом, Фрідріхом Енгельсом. Досвід комун служив прикладом для побудови кибуцев і перших комуністичних експериментів в Радянській Росії після 1917 року.

• Основна помилка його полягала в тому, що він хотів приватними зусиллями окремих видатних особистостей і одиничними спробами перетворити сформований уклад і природу відносин людей, які, складаючи можуть змінюватися лише в закономірної послідовності.