3. Основні функції та завдання педагогіки і психології вищої школи.

До найважливіших практичних завдань, які постають перед педагогікою й психологією вищої школи в період реформування вищої освіти в Україні, належать:

• створення науково-педагогічної, методичної та психологічної бази для контролю за педагогічним процесом, повноцінністю змісту та умовами психічного розвитку студентів, їх особистісним зростанням і професійним становленням як майбутніх фахівців;

• організація оптимальних форм навчально-професійної діяльності та спілкування студентів для успішного засвоєння ними всієї різноманітності професійних функцій і необхідних соціальних ролей;

• надання психологічної допомоги та підтримки всіх учасників педагогічного процесу, особливо в періоди особистісних життєвих криз, у тому числі й професійних випробувань.

Серед науково-дослідних завдань^ педагогіки й психології вищої школи та педагогічно-психологічної проблематики вищої освіти головні є такі:

• психолого-педагогічне обгрунтування моделі сучасного спеціаліста, на основі якої має розроблятися державний стандарт змісту професійної підготовки майбутнього фахівця в системі ступеневої вищої освіти;

• встановлення педагогічних. соціокультурних, соціально-психологічних і психологічних чинників соціалізації особистості майбутнього фахівця з метою «проектування індивідуальної траєкторії професійного становлення кожного студента протягом усіх років його навчання»;

• пошук ефективних шляхів (методів і засобів) забезпеченії фундаментальної психолого-педагогічної підготовки студентів, підвищенн рівня їх загальної й педагогічної культури та психологічної компетенції я;

іпередумови гуманізації, гуманітаризації та демократизації вищої освіти;

• розробка педагогічних шляхів і психологічних засад формування студентів і викладачів національної самосвідомості, активної громадське позиції, духовних настанов щодо розвитку україномовного освітньог простору;

• розробка особистісно-орієнтованих технологій навчання та виховання студентів, обгрунтування інноваційних дидактичних проектів і педагогічних експериментів у системі вищої освіти;

• вивчення закономірностей і принципів організації діалогу студента й комп'ютера та розробка психологічних основ створення ефективної системи комп'ютеризації навчального процесу майбутніх фахівців;

• дослідження проблем психолого-педагогічної підготовки науково-педагогічних кадрів, діагностики й формування відповідних особистісних якостей і професійних настанов майбутніх викладачів протягом навчання їх у магістратурі та аспірантурі;

• дослідження психолого-педагогічних механізмів і шляхів формування адекватних мотивів педагогічної діяльності й впорядкування ієрархії професійних цілей, стимулювання науково-педагогічної творчості, професійного й культурного зростання викладачів вищої школи.

До діагностично-корекційних завдань педагогіки і психології вищої школи належать: ~~ ~

• розробка методів профорієнтації старшокласників, які мають покликання до певної професії, з метою створення необхідних умов для свідомого обрання ними відповідного фаху та обгрунтування системи професійного відбору молоді до вищих навчальних закладів;• діагностика настанов студентів щодо самого себе з метою формування й коригування позитивної «Я - концепції» майбутнього фахівця - ядра його особистості;

• діагностика рівня готовності першокурсників до навчання у вищій школі й розробка передумов їх успішної адаптації;

• вивчення стану взаємин викладачів і студентів із метою налагодження оптимальної педагогічної взаємодії, конструктивного розв'язання можливих міжособистісних конфліктів. Одним із найважливіших завдань педагогіки й психології вищої школи є проведення ґрунтовного різноЬічногб~аналїзу діяльності студентів. Оскільки становлення особистості майбутнього фахівця відбувається й проявляється, насамперед, у навчально-професійній діяльності й пов'язаним із нею педагогічному спілкуванні, то дослідження різних її дидактичних і психологічних аспектів (мотивація навчання, обгрунтування його змісту й методів, формування операційного компоненту навчальної діяльності, становлення її індивідуального стилю й темпу та ін.) є визначальним моментом у розв'язанні всіх інших психолого-педагогічних проблем вищої освіти.