10. Особливості відкритої економіки

Відкрита економіка передбачає зменшення суворості національно законодавства відносно економічних зв’язків з іншими країнами, при цьому спрямовується на полегшення інтеграційних, коопераційних зв’язків країни, полегшення залучення інвестиції, технології робочої сили. Відкритості економіки сприяє діяльність на світовому просторі ТНК. Відкрита економіка означає зменшення впливу держави в сфері зовнішньої торгівлі, активне використання різних форм спільного підприємства, організацію різних зон вільного підприємництва. Вона сприяє раціональному використанні ресурсів, розповсюдженню світового досвіду у виробництві, зростанню конкуренції на світових ринках і підвищення на цій основі ефективності виробництва.

Показники: 1. експортна квота –Е/ВВП *100% 2. імпортна квота –І/ВВП * 100%; 3. зовнішньо торгівельна квота – (Е+І)/ВВП *100%. Ці показники стосуються зовнішньої торгівлі і не можуть в повній мірі охарактеризувати відкритість економіки. Щоб це зробити потрібно комплекс показників, що залучають інвестиції до країни. Фахівці вважають, що чим більше в країні розвинуті базові галузі економіки, тим менша можливість країни до відкритої економіки. Міжнародна економіка займається вивченням наступних питань: міжнародний розподіл праці, міжнародна торгівля товарами і послугами, міжнародне переміщення капіталу та закордонних інвестицій, міжнародний рух робочої сили, міжнародний науково-технічних обмін, економічна інтеграція.

11. Поняття та види тарифів

Митні тарифи використовуються практично всіма країнами, як головний засіб державного регулювання. Ввізні мита використовуються як засіб підвищення цін на імп. товарів, щоб вітчизняні товари отримували конкретні переваги по цінам. Тому мито є захисним засобом конкуренції вітчизняних товарів з іноземними. Митні тарифи також використовуються як засіб отримання державних доходів. Митний тариф може визначатися як: 1. інструмент торгової політики і державного регулювання внутрішнього ринку країни при його взаємодії зі світовим ринком. 2. звіт митних ставок, що застосовується до товарів, які переміщуються через митний кордон. 3. як конкретна ставка мита, що підлягає сплаті при ввезені товарів на митну територію України. Митна територія може не співпадати з географічною територією України. Структура МТ: проста і складна. Прості ставки встановлюють одну ставку мита для кожного товару не залежно від країни походження. Складні тарифи – дві та більше ставок мита для кожного товару.

Структура МТ - Найбільша – генеральна і вживається для товарів з тих країн з якими не має ніяких торгівельних угод. Найвища вживається для товарів з тих країн, з якими підписані угоди про РНС. В світовому господарстві існують наступні види угрупувань країн: митний союз – це угода з двох чи більше країн про відміну митних кордонів між ними. Тобто їх територія стає єдиною митною зоною де діє єдиний МТ; зона вільної торгівлі – передбачає відміну від митного союзу, країни зберігають свої особливості МТ.

Кожна країна має свою національну структуру МТ. МТ складається із конкретних ставок мита . мито – це обов’язковий внесок, що стягується митними органами при імп. чи експ. товарів і обов’язковою умовою. Виконує функції: фіскальна, захисна, балансуюча.