7. Відкрита економіка

Передбачає зменшення національних законодавств відносно економічних зв’язків країни. При цьому національне законодавство спрямовується на полегшення інтеграційних, коопераційних зв’язків країни, полегшення залучення інвестицій до країни, технологій, робочої сили, інформації. Відкритості економік країн суттєво сприяє діяльність на світоаому просторі ТНК. Відкриту економіку неможна сприймати як синонім вседозволеності в економіці. Відкрита економіка означає зменшення впливу держави в сфері зовнішньої торгівлі, активне використання різноманітних форм спільного підприємництва, організацію різноманітних зон вільного підприємництва. Відкрита економіка сприяє: 1) поглибленню міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва, 2) раціональному використанню ресурсів, 3) розповсюдженню світового досвіду у виробництві, менеджменті та ін., 4) зростанню конкуренції на світових ринках і підвищенню на цій основі ефективності виробництва. Відкрита економіка характеризується цілим рядом показників: 1) експортна квота- відношення експорту до ВВП: Е_к =(Е/ ВВП)*100%;2) імпортна квота- відношення імпорту до ВВП: І_к= (І / ВВП)*100%;3) зовнішньо-торгівельна квота- експорт+ імпорт поділене на ВВП: ЗТ_к=(Е+І)* 100%. Ці показники стосуються зовнішньої торгівлі і не можуть в повній мірі охарактеризувати відкритість економіки. Для цього необхідний цілий комплекс показників, які б характеризували залучення інвестицій до країни, технологій, інформацій, рівень мита. Фахівці рахують, що чим більше в країні розвинуті базові галузі економіки(видобувна, металургійна), тим менша можливість країни до відкритості економіки.

8. Основні чинники та показники участі країн в міжнародному розподілі праці.

До основних показників, що х-ють участь країни в МРП: 1. рівень участі країни у МРП з урахуванням імп.- експ. операцій: - експортна квота; - коефіцієнт випередження темпами зростання експ. темпів зростання ВВП; - імп. квота; - - коефіцієнт випередження темпами зростання імп. темпів зростання ВВП; - зовнішня квота. 2. місце міжнародного регіону в системі зовнішньо економічних зв’язків в країні з урахуванням експортних операцій: - доля експорту країни в конкретному міжнародному районі в її валовому експорті; - коефіцієнт випередження темпами зростання експорту в конкретному міжнародному регіоні темпів зростання валового експорту. 3. доля експорту країни взаємному експорті країни регіону. 4. коефіцієнт випередження темпами зростання експ. в конкретному міжнародному регіоні темпів зростання загального експ. країни цього регіону.

9. Рівень митного обкладання. Тарифна ескалація

Мито накладається на митну вартість товарів, яка визначається відповідно до законодавства кожної країни і може відрізнятися від імп./експ. цін, що зазначені в контракті. В 53 році промисловий розвиток країни підписали конвенцію про уніфікацію митної вартості товару. Митна вартість товару – це норма, що складається на відкритому ринку між незалежними продавцями і покупцями ціна товару по якій він може бути проданий в країні призначений момент подачі митної декларації. Митна вартість товару може бути визначена на основі різних базисів поставки. За основи класифікації і визначення митної вартості товару беруться міжнародна товарна номенклатура. Однією з найбільш розповсюджених в світі є нормалізована система опису і кодування товару, що діє з 88 року і базується на Брюссельській митній номенклатурі. В більшості країн світу митні тарифи накладаються на імп. товарів з метою підвищення їх ціни і захисту внутрішнього ринку країни з економічної точки зору важливим при митному обкладанню є рівень економічного захисту країни. В країнах світу тарифні ставки диференціюються в залежності від того які товари імпортуються та ід ступеня їх обробки. Тому велике значення не номінальной рівень тарифу, а ефективний. Ефективна ставка тарифу – реальний рівень митного обкладення кінцевих імпортних товарів з урахуванням мита, що накладається на імпорт проміжних товарів. Те= (Т^к_ім-АТ^пр_ім.)/(1-А). З формули випливає: 1. якщо у виробництві кінцевої продукції не використовують імп. компоненти, то ефективний рівень митного захусту країни = Т^к_ім ; 2. якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію і імп. компоненти буде одноковою, то ефективний рівень митного захусту країни = Т^к_ім; 3.якщо ставка митного тарифу на кінцеву продукцію >, ніж ставка тарифу на проміжну, ефективна ставка буде більше номінальної. 4. ставка ефективного рівтя митного тарифу збільшується в міру розбіжності між ставкою на кінцеву продукцію і Т^пр_ім. 5.номінальна ставка тарифу є +, а ефективна ставка тарифу при певних умовах може стати і -.

На основі розрахунків ефективного рівня митного захисту приймаються важливе рішення в галузі торгової політики країни. Якщо уряд країни хоче захистити національних виробників готової продукції, то номінальна ставка тарифу на кінцеву продукцію встановлюється значно вище, ніж ставка на проміжну продукцію. В результаті рівень ефективного захисту буде вище номінального.

Структура митних тарифів передбачає захист виробників готової продукції, не перешкоджаючи введенню проміжної продукції. Така політика називається тарифною ескалацією Тарифна ескалація – підвищення рівня митного обкладання товарів в залежності від ступеня їх обробки. В розвинутих країнах вона стимулює виробництво сировини в країнах що розвиваються і консервує їх економічну відсталість.