11. Розкрийте структуру етнічної самосвідомості особистості. Охарактеризуйте її раціональний компонент

12. Розкрийте структуру етнічної самосвідомості особистості. Охарактеризуйте її чуттєво-емоційний компонент

13. Розкрийте структуру етнічної самосвідомості особистості. Охарактеризуйте її мотиваційно-діяльнісний компонент Структура національної самосвідомості особистості

Компонент	Зміст компоненту
Раціональний	Знання людини про свою етнічну приналежність, історію, культуру традиції свого народу, його місце і роль у світових процесах
Чуттєво-емоційний	Емоції і почуття близькості, прихильності, співпереживання, любові до рідного краю, надбань національної культури.
Мотиваційно-діяльнісний	Переживання потреби зберігати, захищати, примножувати багатства рідної природи, національної культури, добробут народу. Дієве прагнення задовольнити цю потребу служінням своєму народу.

14. Дайте визначення та розкрийте сутність поняття «етностереотип»

Спочатку слово «стереотип» (твердий відбиток) з’явилось у поліграфії для позначення друкарської форми – копії з типографського набору.

Вперше термін «стереотип» стосовно сфери соціальних відносин використав американський журналіст У. Ліппман у 1922 р. у книзі «Суспільна думка». У своїй роботі автор зробив спробу проаналізувати вплив наявного знання про предмет на його сприйняття й оцінку при безпосередньому контакті. У. Ліппман дійшов висновку, що стереотипи – це упорядковані, детерміновані культурою «картинки світу» у свідомості людини, які, по-перше, економлять її зусилля при сприйнятті складних соціальних об’єктів і, по-друге, захищають цінності людини, її позиції та права. Тобто стереотипи орієнтують людину в морі соціальної інформації та допомагають зберегти високу самооцінку.

Етнічний стереотип – спрощений, схематизовний, емоційно забарвлений та вельми стійкий образ якоїсь етнічної групи, що легко розповсюджується на всіх її представників (етнічний образ).

Російська дослідниця-етнопсихолог Т. Стефаненко виокремлює три функції стереотипів, зокрема стереотипів етнічних: психологічні, соціально-психологічні та соціальні. За висновками дослідниці, об’єктивно необхідними й корисними психологічними функціями стереотипів є: а) спрощення й систематизація значної за обсягом і складної інформації, яку людина отримує з довкілля; б) збереження і захист цінностей індивіда. Основні соціально-психологічні функції стереотипів: міжгрупова диференціація – як правило, така, що оцінюється на користь власної групи, – і на цій основі підтримка позитивної групової ідентичності. До соціальних функцій стереотипів віднесено: а) пояснення існуючих відносин між групами, в тому числі пошук причин складних і «зазвичай сумних» соціальних подій; б) виправдання існуючих міжгрупових стосунків, наприклад дій, що здійснюються чи плануються по відношенню дол. чужих етнічних груп; в) збереження існуючих стосунків, адже пояснення і тим більше виправдання відносин між групами за допомогою стереотипів необхідне насамперед для збереження цих стосунків⁴⁶.

Т. Стефаненко робить висновок про те, що механізм стереотипізації сам по собі не є негативним явищем. Натомість безумовно негативно слід оцінювати ворожі, сповнені забобонів етнічні стереотипи, що сприяють стабільності міжетнічних стосунків, заснованих на пануванні й підкоренні. З іншого боку, етнічні стереотипи часто виконують негативну роль, коли застосовуються індивідом у процесі міжособистісного сприймання за умови браку інформації про конкретного партнера по спілкуванню⁴⁷.

Залежно від ступеня концентрації негативного емоційного заряду Г. Солдатова виокремлює такі різновиди етнічних стереотипів, як етнічні упередження й етнічні забобони⁴⁸. Психологічною основою формування упереджень є поглиблення тенденції до перебільшення розбіжностей між власною та іншими етнічними групами, з одного боку, й мінімізація відмінностей всередині власної групи – з іншого, що зрештою, за висновками В. Павленко й С. Тагліна, веде до зміщення балансу позитивних оцінок на користь власної етнічної спільноти⁴⁹. Етнічні упередження, як правило, не пов’язані з відкрито ворожими проявами в поведінці, а активно виявляються тільки на рівні вербальної поведінки («на словах») і тільки за відсутності прямого контакту з представниками інших етнічних спільнот. Залежно від ступеня концентрації негативного емоційного заряду та від конкретної ситуації міжетнічного контакту, упередження виявляються в таких формах поведінки, як уникання спілкування з представниками певних етнічних спільнот чи ухиляння від міжетнічних контактів у деяких сферах життєдіяльності. Вказувати на наявність етнічних упереджень можуть також стійкі переваги, що надаються представникам певних етнічних груп⁵⁰.

Виникнення етнічних забобонів характеризується переходом від надання переваг до усвідомлення верховності власної етнічної спільноти над «чужими», різким протиставленням «свого» та «чужого», коли потреби й інтереси власної етнічної групи протиставляються інтересам і потребам інших. У забобонах спостерігається поляризація емоційних оцінок з різким зміщенням негативного емоційного заряду в бік зовнішньої («чужої») етнічної групи. Г. Солдатова вважає, що саме в стійкості структури криється причина того, що етнічний забобон погано піддається корекції під впливом раціональної інформації⁵¹. Збільшення в забобонах емоційного заряду може пояснити ту ірраціональність, яка характерна для його ролі як регулятора міжетнічних відносин. Поведінка на рівні забобонів відзначається виразно дискримінаційним характером, наприклад обмеженням прав і можливостей членів дискримінованої етнічної групи.

Разом із тим, стійкість етностереотипів все-такі відносна, адже за умови змін у стосунках між групами чи при надходженні нової інформації їхній зміст і навіть спрямованість (негативна чи позитивна забарвленість) можуть змінюватися.