- •1. Необхідність та сутність категорії страхового захисту (сз), методи його забезпечення
- •3.Форми організації та методи утворення страхового фонду суспісьтва.
- •4.Економічна необхідність та сутність страхування
- •5. Страхування як економічна категорія та його ознаки
- •6. Функ-ї страх. Як економ. Категор.
- •7.Принципи страхування.
- •8.Виникнення страхування та основні етапи його розвитку.
- •9.Особливості гільдійсько-цехового страх-ня.
- •10. Страхування періоду капіталізму, його особливості.
- •11.Страхова справа в Росії до Жовтневої революції 1917 р.
- •12. Розвиток страхової справи в срср в період 1917-1941рр
- •13. Розвиток страхової справи в срср в період 1945 – 1990 рр
- •16. Розвиток страх справи в Укр в умовах ринку.
- •17. Страхування як необхідний елемент ринкової економіки
- •15.Еволюція страхування в Україні.
- •19.Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.(конспект).
- •19.Класифікація страхування, її значення. Класифікаційні ознаки.(учебник).
- •20. Класифікація страхування за обєктами.Поняття галузей страхування.
- •21. Страхування життя і загальне с-ня: порівняльна характеристика
- •22. Форми страх-ня та їх особливості.
- •23.Класифікація страхування в Україні для цілей ліцензування ( з урахуванням міжнародного досвіду).
- •24.Сутність майнового стр-ння.
- •25. Сутність особистого страхування, його значення
- •26. Порівняльна характеристика підгалузей особистого страх-ня.
- •27.Сутність страх-ня відповідальності, його значення.
- •28. Форми і види стр-ня відповідальності
- •29. Обов’язкове страхування в Україні: призначення і види
- •30.Поняття ризику в страх. Класиф. Ризиків.
- •31.Ознаки ризику, придатного для страхування.
- •32 Оцінка страховиком ризику і визначення доцільності цого стр-ня.
- •33. Методи управління ризиком (уникнення, запобігання, поглинання, страхування)
- •34. Специфіка ризиків у майновому с-ні
- •35.Специфіка ризиків у особистому страх-ні.
- •36. Специфіка ризиків у ст-ні відповідальності.
- •37. Поняття страхового ринку. Класифікація страхових ринків
- •39.Характеристика основних чинникив розвитку страхового ринку України.
- •40. Характеристика сучасного стану страхового ринку в Укр
- •41. Перспективи розвитку страхового ринку України
- •43.Основні типи страхових організацій ( господарське товариство, товариство взаємного строхування, організація типу Lloyds ) та їх характеристики.
- •44.Організаційно-правовий статус страховиків в Україні згідно з зу "Про страх-ня".
- •45. Порядок утворення, функціонування та ліквідації страховиків в Україні
- •47.Ресурси страхової компанії.
- •48. Обєднання страховиків їх види і функції.
- •49. Смисл та умови ліцензування страхової діяльності в Україні
- •51.Необхідність та методи державного регулювання страхової діяльності в Україні.
- •52.Державний наглядовий орган у сфері страх-ня в Україні, його функції і задачі.
- •53. Страхові посередники та їх роль на страховому ринку
- •54 .Закон. Регул. Дія-ті страх-х посередників в Укр.
- •55.Правове забезпечення страхової діяльності в Україні.
- •56 Закон Укр 'Про стр-ня',його зміст та значення.
- •57. Договір с-ня і його зміст згідно з Законом України “Про с-ня”
- •60 Поняття об'єктів страх. Об'єкти страх-ня в майновому, особистому страх-ні, страх-ні відповідальності.
- •61.Страхова відповдальність (страхове покриття). Обсяг страхової відповідальності (строхового покриття).
- •59.Страхова термінологія та її класифікація.
- •64 Страхова сума,страховий тариф,страховий платіж.Сутність і взаємозв'язок цих понять.
- •63.Страхова сума. Смисл і особливості цього поняття в майновому, особистому страхуванні, в строах-ні відповідальності.
- •65. Строк дії договору с-ня.
- •67.Страхова франшиза : види та призначення.
- •68 Страхове поле. Страховий портфель. Рівень охоплення страхового поля. Смисл та значення цих показників.
- •69. Страховий збиток. Смисл і особливості цього поняття в майновому, особистому та в с-ні відповідальності
- •70.Страхове відшкодування; взаємозв”язок та розбіжності понять “страх. Збиток”і “страх відшкодування”.
- •71.Збитковість страхової суми. Рівень виплат. Економічний зміст і призначення цих показників.
- •73. Страхування майна громадян: особливості та основні види
- •73. Страх-ня майна громадян: особливості та основні види.
- •74.Страх-ня майна юрид осіб: особливості та основні види.
- •80.Особисте страх-ня від нещасних випадків: форми та основні види.
- •77. Сучасний стан особистого с-ня в Укр
- •78. Страхування життя та його види.
- •79.Сучасний стан страх-ня життя в Україні.
- •81. Обовязкові види особистого стрвхування в Україні та їх значення.
- •82.Форми медичного страх-ня та їх харак-ка.
- •83.Медичне страхування та його основні види.
- •85. Страхування цивільної відповідальності та його сутність
- •86.Страх-ня професійної відповідальності та його сутність.
- •87.Страх-ня відповідальності за забруднення довкілля.
- •88. Обов’язкові види с-ня відповідальності в Україні та їх значення.
- •90.Міжнародна си-ма “Зелена карта ” та її значення.
- •91.Добровільна форма страхового захисту громадян : зміст і значення.
- •92.Сутність перестрах-ня та його значення.
- •93. Основні поняття і терміни, що використов-ся у перестрахуванні
- •94 Поняття власного утримання у перестрахуванні та чинники, що обумовлюють його обсяг.
- •95.Законодавче регулювання операцій з перестрахування в Україні.
- •96.Сутність співстрахування та механізм його дії.
- •97. Порівняльна хар-ка перестрахування і співстрахування
- •98.Страхові пули їх зна-я та види.
- •99.Методи перестрахування (факультативне, облігаторне) та їх порівняльні характеристика.
- •100.Договори пропорційного перестр-ня та їх види.
- •101. Договори непропорційного перестрахування та їх види
- •103.Місце і роль страхових компаній в економіці країни.
- •104 Страховий тариф як ціна за страхову послугу.Структура тарифа.
- •105. Доходи страховика від страхової діяльності, їх склад згідно з зу “Про страх-ня”
- •107.Доходи страховика від інвестиційної та іншої діяльності, їх характеристика.
- •108.Балансовий прибуток страховика ,його склад згідно з Законом Укр про стр-ня. Фактори росту прибутку.
- •109. Страхові резерви: їх призначення та склад згідно з зу “Про страх-ня”
- •110. Розміщення та інвестування коштів страхових резервів згідно з зу “про страхування ”.
- •111.Оподаткування страхових компаній України податком на прибуток .
- •112.Поняття фінансової надійності страховика та методи її забезпечення.
- •113. Сутність і значення платоспроможності страхової компанії. Запас платоспром та його визначення згідно з зу “Про с-ня”
- •114. Умови забеспечення платоспроможності страховика в Україні згідно з зу “про стр-ня”.
- •16. Розвиток страх справи в Укр в умовах ринку.
- •17. Страхування як необхідний елемент ринкової економіки
- •66. Страховий вік.
- •24. Сутність майнового страх-ня, його значення.
- •28. Форми та види страх-ня відпов-ті (св).
- •70. Страх. Відшкодування; взаємозв’язок та розбіжності понять “страх. Відшкодування” і “страх. Збиток”.
- •72. Суч. Стан майн. С. В Укр.
- •90. Міжн. С-ма "Зелена картка" та іі знач.
16. Розвиток страх справи в Укр в умовах ринку.
В сучасних умовах стр-ня стало налаштовуватися на потреби захисту підпр-кої діяльності та вирішення соц-них проблем, тобто наближатись до ролі, яку виконує стр-ня у країнах з ринковою орієнтацією. Головні напрямки прояву позитивного впливу стр-ня:
1)стр-ня надає впевненості в розвитку бізнесу:
-завдяки переданню за окрему, порівняно невелику, плату відповідальності за наслідки ризикових подій стр-вим товариствам інвестор упевнений, що в разі страх випадку завдані збиткі будуть відшкодовані;
-часто стр-ня сприяє впровадженню нової техніки та технологій, наукових розробок;
-особливо велику роль може відігравати стр-ня в аграрному секторі;
-стр-ня прямо стосується розвитку міжнародного бізнесу: стр-ня вантажів туриських груп, автотранспортних ризиків, інвестиційних проектів є необхідним компонентом формування нормальних міжнародних стосунків.
2)стр-ня дає змогу оптимізувати ресурси, спрямовані на організацію економічної безпеки; дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання наслідкам стихії чи інших чинників, які перешкоджають діяльності особи.
3)стр-ня забезпечує раціональне формування й використання коштів призначених для здійснення соціальних програм; ресурси застосовуються як доповнення до державних ресурсів, спрямованих на фінансування освіти, охорони здоровя, пенсійне забезпечення.
4)у стр-ні створюються значні резерви грошових коштів, які стають джерелом зростання інвестицій в екон-ку.
17. Страхування як необхідний елемент ринкової економіки
Найінтенсивнішого розвитку та великого значення с-ня набуло за умов ринкової економіки. Насамперед с-ня надає впевненості в розвитку бізнесу; воно необхідне для новостворених підприємств, які ще не набули достатнього виробничого потенціалу і не нагромадили власних резервних фондів.
Велику роль відіграє с-ня в аграрному секторі. Саме тут багато ризиків, зумовлених природними факторами, що призводить до великих втрат.
В умовах ринку актуальним стає с-ня від комерційних, технічних, правових і політичних ризиків.
С-ня сприяє оптимізації ресурсів, спрямованих на організацію економічної безпеки. Воно дає змогу досягти раціональної структури коштів, що спрямовуються на запобігання наслідкам стихії, чи інших чинників, які перешкоджають діяльності тієї чи іншої особи.
С-ня забезпечує раціональне формування та використання коштів, призначених для здійснення соціальних програм.
Методом с-ня створюються резерви грошових ресурсів, які стають джерелом зростання інвестицій в економіку. Акумульовані у страхових компаніях ресурси через систему інвестування сприяють розширенню виробництва.
Отже, с-ня необхідне для забезпечення безперервного економічного розвитку суспільства, а також для допомоги окремим особам захистити себе від наслідків непередбачуваних подій.
15.Еволюція страхування в Україні.
До набуття Україною статусу незалежної держави стра-ння тут здійснювалося згідно з економічними, соціальними та правовими умовами, що існували у відповідний період у Київський Русі, царській Росії, а згодом –у колишньому СРСР.
Найдавнішим способом страхового захисту в нас було взаємне стр-ння. Відомо, що починаючи з ХІІІ ст. і до появи залізниці на теренах сучасної України велику роль у перевезенні вантажів на далекі відстані відігравало чумацтво. Якщо в дорозі у якогось чумака гинув кінь чи ламався віз, то зусиллями всього гурту купували потерпілому потрібні засоби пересування, аби він міг подорожувати далі. Тут ще не завжди вдавались до попередньої сплати регулярних внесків на створення і поповнення резервного фонду, адже перевозити гроші було безпечніше, коли вони були зосереджені по багатьох індивідуальних гаманцях.
Найбільш поширеним ризиком за тих часів стали пожежа. З метою захисту від її наслідків 1827 року було створено Перше російське стр-ве товариство від вогню, а до 1913 року вже понад 300 страховиків. У тому числі 13 АТ, здійснювали такий захист.
З відміною кріпосного право активізується розвиток стр-вої справи, орієнтованої на село. Створюється система земського стр-ння, яке поділялося на обовязкове, додаткове і добровільне.
В 1863 р було створене в Полтаві товариство взаємного стр-ння. Згодом такі товариства зявилися у Києві, Одесі та Харкові. Ці товариства обслуговували здебільшого великих домовласників, купців і фабрикантів.
В 60-ті рр 19 ст страххова справа переживала глибоку кризу. Дуже постраждали товариства зі стр-ння від пожеж. Їхні бюджети стали дефіцитними. Необмежена конкуренція трах товариств стала небезпечною для стр-виків.
У 1874 р був створений синдикат, до якого увійшло 8 страх товариств. Вони опрацювали угоду, згідно з якою зобовязалися діяти на однакових для всіх умовах, без будь-яких відхилень.
У 2 половині 19 ст спектр стр-вих послуг уже був досить широким. Стр-ві товариства приймали на стр-ння будівлі, тварин, меблі, одежу, засоби транспорту, певного розвитку набуло стр-ння життя.
Основним видом стр-ння і надалі лишалося стр-ння від вогню. У 1909 році був затверджений статут Товариства стр-вання від вогню майна гірничих і гірничозаводських підприємств (м.Харків).
У дореволюційні роки одним із важливих центрів стр-вання була Одеса. Тут існували самостійні страхові товариства, а також контори філій провідних стр-вих компаній Петербурга і Москви, іноземних страховиків.
Досить поширеним було й самостр-ння. В 1857р було створене Російське товариство пароплавства і торгівлі мало своєю головною базою Одесу. Фонд цього товариства застосовувся при стр-нні суден.
Вантажі тривалий час не страхувалися. Це зумовлювалося високим довірям до перевізників. Проте за бажанням власник міг застрахвати вантаж у місцевій конторі Російського товариства морського, річкового і сухопутного транспорту і стр-ння вантажу. Прибуток від стр-ння вантажу був значним.
Набули поширення товариства взаємного стр-ння серед землевласників. За прикладом Ліфляндського товариства було організовано товариство взаємного стр-ння землевласників у Києві. Воно ставило своїм завданням відшкодування збитків, завданих вогнем землевласникам Київської, Подільської та Волинської губерній.
Особисте стр-ння виникло в 30-х рр 19 ст. протягом тривалого часу стр-ння життя було монополією Російського товариства застрахованих капіталів і доходів.
У 1906 р був прийнятий закон про проведення стр-ння життя державними ощадними касами. Проте виплата страхової суми в разі настання страх випадку відсрочувалася на 5-7 років.
Стр-нням життя, крім АТ і ощадних кас, займалися також товарства взаємного стр-ння.
З 1885р дозволено діяльність іноземних стр-вих товариств.
У 1894 р був установлений державний нагляд за діяльність страхових АТ.
Події 1917 р внесли багато змін і у стр-ву справу. Уже через рік вона було оголошена державною монополією. Всі стр-ві операції здійснювалися органами Головного управління державного стр-ння при Мінфіні. У країні застосовувалися єдині правила і тарифи з кожного виду стр-ння.
За роки Радянської влади стр-ння ровивалося нерівномірно. Це стосувалося насамперед обєктів держ власності.
Згідно із законодавством стр-ння майна держ підпр-ств і організацій з 1921 р здійснювалося добровільно.
Постановою ЦВК і РНК СРСР від 4 вересня 1929 р запроваджувалось обовязкове стр-ння в державній промисловості, яке охоплювало практично все майно.
Водночас стр-ння кооперативних і громадських підпр-ств, куди ввійшли і колгоспи, було переведено на державну основу. Відповідну роботу мали виконувати органи Держстраху СРСР. Цей стр-вик організував також роботу з обовязкового та добровільного стр-ння майна громадян.
З березня 1929 р набуло значного поширення колективне стр-ння. Спочатку ставилося завдання охопити стр-ням не менш як 75% працюючих. Але вже до 1940 р фактичний показник знизився до 30%. Цей вид стр-ння був збитковим.
У післявоєнні роки було затверджено положення про Держстрах СРСР. Цей документ розширював права низових стр-вих органів.
У період реформ 60-х рр багато було зробленоз налагодження стр-вого захисту с/г підпр-тв. З 1968 р запроваджені умови обовязкового стр-ння майна колгоспів.
Протягом 60-70-х рр було запроваджено нові види стр-ння майна, життя та здоровя громадян. З 1988 р державні підприємства дістали право на здійснення добровільного стр-ння майна і відповідальності.
Початок 90-х рр ознаменувався великими політичними та економічними змінами світового значення. Україна за кількістю населення, виробничим потенціалом посіла 2-ге місце серед нових країн. Вона обрала ринковий тип розбудови екон-ки. Це зумовило необхідність проведення глибоких екон реформ. Складовою частиною нового госп-го механізму має бути ефективна система стр-ння, що відповідає світовим стандартам.
18. Роль страх у вирішенні соц. проблем сус-ва.Страх-ня забезпеч. Раціон. Формування і використ. коштів, призначених для здійснення соц. програм. Світовий досвів довів доцільність нагромадження і використ. коштів на соц. програми страх-вим мет-м. Сформовані цим мет-м ресурси застосов-ця як доповнення до держ. ресурсів, зпрямовуваних на фінан-ня освіти, охорони здоров”я, пенсійне забеспечення та деякі інші соц. заходи.перевага страх-го мет-ду страх-ня й викор-ня коштів соц. спрямування полягає ось у чому.Він усуває знеособлення таких коштів, а завдяки цьому й зрівнялівку в їх розподілі, коли однакові за розміром пенсії одержують академіки та прибиральниці, підвищує відповід. за якість медичних та інших соц. послуг. Створення завдяки страхування можливостей нагромадити кошти для виплати майбутніх пенсій, придбання житля, оплати виплат на навчання в вузі чи коледжі сприяє тому, щоб кожний громадянин реалізував свої можливості і задовольнив потреби. Утакому разі зменш. навантаження на держ. бюджет, а контроль за раціон. викор-ням коштів переноситься безпосередньо на споживача соц. послуг і виплат.