113. Сутність і значення платоспромож­ності страхової компанії. Запас платос­пром та його визначення згідно з зу “Про с-ня”

Страхова платоспроможність забезпечується за рахунок двох основних джерел – коштів страхових резервів, які мають бути адекват­ними взятим зобов’язанням, і власних вільних коштів.

Забезпечення платоспроможності страховиків України контролюється згідно із ЗУ “Про стра­хування”, яким в статті 29 передбачено:

• наявності сплаченого статутного фонду та наявності гарантійного фонду страховика;

• створення страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум і страхо­вих відшкодувань;

• перевищення фактичного запасу платос­проможності страховика над розрахунковим нормативним запасом платоспроможності.

Стаття 29 закону також визначає, що страхо­вики відповідно до обсягів страхової діяльності зобов'язані підтримувати належний рівень фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

Запас платоспроможності (нетто-активи) страховика визначається вирахуванням із вартості майна (загальної суми активів) стра­ховика суми нематеріальних активів і загаль­ної суми зобов'язань, у тому числі страхових. Страхові зобов'язання приймаються рівними обсягам наявних технічних резервів.

На будь-яку дату фактичний запас платос­проможності страховика повинен перевищу­вати розрахунковий нормативний запас пла­тоспроможності.

Нормативний запас платоспроможності стра­ховика на звітну дату (без врахування дого­ворів страхування життя) дорівнює більшій з визначених величин, а саме:

перша - шляхом множення суми надходжень страхових премій протягом звітного періоду на 0,25. При цьому сума надходжень страхо­вих премій зменшується на 90 відсотків стра­хових премій, сплачених перестраховикам;

друга - шляхом множення суми здійснених виплат протягом звітного періоду за догово­рами страхування на 0,30. При цьому сума здійснених виплат зменшується на 90 відсотків виплат, компенсованих перестрахо­виками згідно з укладеними договорами пере­страх-ня.

Платоспроможність залежить також від розміру ресурсів страховика і зобов’язань, які бере на себе страховик. З урахуванням за­безпечення виконання зобов’язань перед страхувальниками законом передбачено: якщо страхова сума за окремим об'єктом страхування перевищує 10 відсотків суми сплаченого статутного фонду і сформованих страхових резервів, страховик зобов'язаний укласти договір перестраховування.

114. Умови забеспечення платоспромож­ності страховика в Україні згідно з зу “про стр-ня”.

Страх-ки зобов”язані дотримувати узких умов забезпечення платоспроможності страхо­виків:

Наявності сплаченого статутного фонду ; ство­рення страхових резервів достатніх для виплат страх-х сум і страх-х відшкодуань;

Мінімальний розмір статутного фонду страхо­вика встановлю-ся в сумі, еквівалентній 100 тис. ЕКЮ, за валютним обмінним курсом ва­люти Укр., а для страхов-ків , створених за участю іноземних юр. осіб та іноз. громадян, мін. Розмірстатутного фонду страх-ка вста­нов­люється в сумі, кквівал. 500 тис. ЕКЮ.До га­рантійного фондустраховика талежать спеціальні та резервні фонди страховика, а також сума не­розподіленого прибутку. Для забеспечення вико­нання страховиками зо­бов”язань щодо окремих видів страх-ня стра­хов-ки можуть утворювати централізовані страхові резервні фонди та ор­гани, які здійснюють управління цими фон­дами.Джерела утворення централ. Стр. Ре­зервних ф-в можуть бути відрахуання від над­ходжень страхових платежів, внески власних коштів страх-ка, а також доходів від розміщення коштів централ страх-х резерв. Ф-в.Запас платоспро­можності страховика виз-ся вирахуванням із вар­тості майна страх-ка суми нематеріальних ак­тивів і загальної суми зобов”язань, в тому числі страх-х.Нормативний запас платоспроможності страх-ка на звітну дату = більшій з визначених величин, а саме :

1. шляхом множення суми надходжень стра­хових премій протягом звітного періоду на 0,25. При цьому сума надходжень страх-х премій зм. на 90 % страх-х премій сплачених перестрахо-кам;

2. шляхом множ. Суми здійснених виплат протя­гом звітного періоду за договорами страхування на 0,30.

При цьому сума здійснених виплат зм. на 90 % виплат.для забеспечення страх-х зо­бов”язань із страхув-ям життя і медичного страх-ня страхо­вики формують окремі ре­зерви за рахунок над­ходження страх-х пла­тежів і доходів від інвестування коштів сфор­мованих р6езервів по цих видах страхування.

14. Монополія держави на ведення страх справи в СРСР та її наслідки.В 1786 р. була утворена держ. монополія на страхув. утво­рені держ страх-ві товариства при Держав­ному позич­ко­вому банку і Держ ассиг­націонному банку, котрі проводили операції по страх-ню будівль і то­варів, страх-ня на до­життя і ренти. На поч 19 ст. Державне стр-ня майже припи нилося. Поступо склалися три ос­новні сис-ми страх-ня : акціонерне, обопільне і земляне. Декретом СНК РСФСР від 28 листопада 1918 р. “Об організаціі страх дела в Рос. респуб­лике” було проголошено державною монополією “страх-ние во всех его видах и формах, как-то: страхование от огня страх. транспортов, жизни от несчасних случаев, градобия, падежа скота, не­урожая и. т. д. ” Вик­люченням з держ монополії було зроблено для взаємного страхув рухомості і товарів коопера­тивних організацій. “Організувати в усіх місцевості РСФСР, як сільських так і міських, державне майнове стрвх-ня власнтх гос­подарств від...пожеж, аварій на шляхах водного і сухопут­ного транспорту, “падежа скотаю, градо­бития рас­тительних культур”.

Також добровільне страх-ня життя, страх-ня від нещасних випадків, погрожуючих життю і здо­ров”ю людини і неохоплених обов”язковим соціальним страхуванням.Власне страху­вання, введено в 1922 р. почало широко роз­виватися лише в 1924 р. після проведення в державі гро­шов. Реформи, яка забеспечила стійкість ря­дянсь­ких грошей.Наслідки моно­полії держави на ве­дення страх справи в СРСР:

-породження відомчих інтересів, задоволення яких стає першочерговою задачею, призво­дить до бюрократизації страх апарату. ли­шаючи його ро­боту гнучкості та маневреності

до того ж фінансової стійкості страх. операцій можлива при концентраціїстрах фонду тільки до певної межі, за границями якої подальше наро­щу­вання об”єму страх фонду перестає змінювати вплив на рівень стійкості