- •8. Критерії ефективної діяльності менеджера
- •9. Види та форми комунікації
- •10. Комунікаційний процес та управління ним, елементи процесу
- •11. Організація проведення зборів і нарад
- •12. Суть, принципи і методи планування
- •13. Організація як функція управління
- •14. Організаційна структура управління:її сутність,елементи та типи
- •15. Поняття і роль мотивації в менеджменті
- •16. Сучасні теорії мотивації
- •17. Поняття менеджменту персоналу, класифікація персоналу
- •18. Зміст, визначення та необхідність контролю, його види
- •19. Процес контролю,його етапи
- •20. Зміст і види управлінських рішень
- •21. Процес прийняття управлінських рішень
- •22. Основні форми та методи прийняття управлінських рішень
- •23. Природа та визначення керівництва і лідерства. Стиль лідерства
- •24. Поняття та значення міжнародного менеджменту
- •25. Суть та структура фінансового менеджменту
- •26.Суть, мета та завдання інвестиційного менеджменту
- •27. Поняття та форми впливу та влади
- •28. Типи лідерства в менеджменті
- •29. Поняття, цілі, функції та основні напрями інвестиційного менеджменту
- •30. Суть, мета та процес операційного (виробничого) менеджменту
13. Організація як функція управління
Поняття "організація" вважається одним із найважливіших, він використовується в таких значеннях:
— система, зокрема система управління, що розглядається як єдиний організм;
— стадія процесу управління, призначена для створення нової або реорганізації чи ліквідації діючої системи;
— суб'єкт господарювання.
У широкому розумінні поняття "організація" — це певний порядок, а підвищення рівня організованості — впорядкування. Досягнутий порядок вважають повним, якщо в ньому практично відобразилися чотири аспекти впорядкованості, які випливають у зв'язку з тим, що визначено:
1) межі системи, тобто встановлено, скільки та які системо утворюючі одиниці вона охоплює;
2) змінні, що характеризують одиниці, котрі утворюють систему;
3) допустимі співвідношення між можливими кількісними значеннями змінних шляхом накладання обмежень па кожну з них;
4) спосіб дії кожної одиниці їх взаємодії.
Сучасні великі фірми — національні та багатонаціональні компанії, які вкладають капітали в різні галузі й мають підприємства в багатьох країнах світу. Великі фірми мають десятки наукових лабораторій, складну систему матеріально-технологічного постачання та збуту, що охоплює багато агентів, підприємства технічного обслуговування тощо. Для ефективного функціонування таких фірм потрібні, насамперед, досконалі внутрішні зв'язки. Об'єднання різних частин фірми в єдине ціле забезпечується за допомогою організаційної функції менеджменту.
У менеджменті в системному підході організація розглядається як множина взаємопов'язаних і певним чином упорядкованих компонентів, що забезпечує цілісність організації та її відносини із зовнішнім середовищем.
Поняття "організація" охоплює такі взаємопов'язані елементи:
— мета та завдання;
— групування завдань для визначення видів робіт;
— групування видів робіт у відповідних підрозділах згідно з метою організації;
— делегування повноважень, розподіл відповідальності й визначення кількості рівнів в ієрархії управління;
— створення організаційного клімату, що спонукає працівників активно працювати для досягнення мети організації;
— проектування системи комунікацій, яка може забезпечити прийняття ефективних рішень, їх контролю та координації;
— побудова єдиної організаційної системи, що забезпечує внутрішнє узгодження всіх складових організації, адаптацію до змін зовнішнього середовища.
Склад організаційних функцій передбачає три основні рівні розвитку, кожен з яких, у свою чергу, також складається з трьох етапів.
Організація як функція менеджменту — це процес створення структури підприємства, що дає змогу людям ефективно працювати разом для досягнення спільної мсти. Отже, попередньою умовою для створення структури підприємства є формування стратегії, а основна мета організаційної функції в менеджменті полягає в забезпеченні переходу від стратегії до структури.
Організаційну функцію часто розглядають як процес розподілу обов'язків і координацію зусиль персоналу з метою забезпечення максимальної продуктивності в досягненні попередньо визначеної мети діяльності.
Розрізняють декілька аспектів організаційної діяльності:
— взаємовідношення повноважень, що об'єднують керівництво вищої ланки з нижчими рівнями працівників і забезпечують можливість розподілу та координації завдань;
— створення системи управління, тобто створення об'єктів управління (керованих систем), суб'єктів управління (керуючих систем) і встановлення зв'язків між ними;
— удосконалення системи управління.
Практичним результатом виконання організаційної функції вважається:
1) затвердження структури виробництва, структури органів управління, схеми взаємозв'язків між підрозділами;
2) регламентація функцій, підфункцій, робіт і операцій, встановлення прав та обов'язків органів управління й посадових осіб;
3) затвердження положень, інструкцій;
4) підбір, розстановка кадрів і формування штатів працівників у керуючій та керованій системах.
