1.11 Основні конструктивні характеристики мережі та споруд на ній

Зовнішні газопроводи на території населених пунктів прокладають під землею відповідно до вимог ДБН на глибині 0,8-0,9 м. Надземна та підземна прокладка зовнішніх газопроводів дозволяється у середині кварталів і дворів, а також на інших окремих ділянках траси.

Вибір траси підземних газопроводів необхідно виконувати з урахуванням корозійної активності ґрунтів та наявності блукаючих струмів. На вільній території поза проїзду транспорту і проходу людей дозволяється прокладання газопроводів на низьких опорах на висоті 0,35 м від поверхні землі до низу труби. Газопровід в місцях входу та виходу із землі необхідно укладати в футляр.

Перехрещення газопроводів з автомобільними дорогами передбачається під кутом 90^o. Прокладка підземних газопроводів усіх тисків в місцях перехрещення з автомобільними дорогами I,II,та III категорій, а також з швидкісними дорогами в межах міста, магістральними вулицями та дорогами міського значення передбачається в сталевих футлярах. Кінці футлярів повинні бути ущільнені. На одному кінці футляра передбачається контрольна трубка, яка виходить під захисний пристрій. Кінці футляра необхідно виводити на відстань, передбачену нормативами. Мінімальна глибина прокладки газопроводу до верху футляра приймається в залежності від способу прокладки.

Відповідно з рекомендаціями ДБН В.2,5-20-2001 для прокладки мереж газопостачання застосовуються труби, виготовлені із вуглецевої сталі по ГОСТ 10704-91*, що добре зварюється і вміщає в себе не більше ніж 0,25% вуглецю, 0,056% сірки і 0,046% фосфору.

Для ділянок газопроводів усіх тисків, які зазнають вібраційні навантаження (з’єднані безпосередньо з джерелом вібрації – ГРП, ГРУ),передбачаються труби груп В і Г, виготовлені із спокійної сталі з вмістом вуглецю не більш 0,24%.

З’єднання стальних труб робиться зварюванням. Зварне з’єднання повинно бути по міцності однакове з основним металом труб або мати гарантований заводом-виробником відповідно до стандарту або технічним умовам на труби коефіцієнт міцності зварного з’єднання. До пристроїв, які охороняють газопровід від пошкоджень, відносять компенсатори. Компенсатори застосовують з метою зниження напруги, яка породжується коливаннями температури ґрунту на фланці чавунної арматури, а також для можливості демонтажу, заміни та подальшої їх установки.

Частіше всього застосовують лінзові компенсатори, які установлюють на підземних газопроводах в колодязях сумісно з арматурою. Ці компенсатори виконують із тонколистової сталі у вигляді окремо зварених між собою півлінз. За звичай для забезпечення нормальних умов демонтажу та монтажу, а також для зняття температурних напруг з фланців арматури, використовують дволінзові компенсатори, складені із чотирьох пів лінз. Лінзові компенсатори установлюють в трохи стиснутому стані, зважаючи на їх максимальну компенсувальну здатність та вістові зусилля. Під максимальною здатністю компенсатора розуміємо двостороннє змінювання його довжини. Для багатолінзового компресора цю здібність визначають сумою компенсувальних здібностей окремих лінз.

Для включення, відключення, зміни тиску або напрямку газового потоку на газопроводах установлюють арматуру. Найбільш поширений вид запірної арматури є засувки, в яких потік газу або повне його припинення регулюється зміною затвору уздовж ущільнюючих поверхонь.

На підземних газопроводах засувки монтуються в спеціальних колодязях із збірного залізобетону. Перекриття бетону повинно зніматися для зручності його розбірки при проведенні ремонтних робіт. Колодязі мають люки, які легко відкриваються для огляду та проведення ремонтних робіт. На проїжджій частині доріг люки установлюють на рівні дорожнього покриття, а на не замощених поїздах – вище рівня землі на 5 см з улаштуванням навколо люків бруківки шириною 1 м. В місцях перетину газопроводами стінок колодязя установлюються футляри, які для щільності заливають бітумом. Колодязі повинні бути водонепроникні.

Для сталевих газопроводів передбачено захист від корозії, яку спричиняють навколишнє середовище та блукаючі струми, це пасивні та активні способи.