- •45. Модульно-рейтингова система оцінювання навчальних досягнень студентів географічної дисципліни у вищій школі. Методика її застосування на прикладі конкретної дисципліни.
- •46. Складові навчально-методичного комплексу з географічної дисципліни у вш. Методика їх застосування у навчальному процесі.
- •47. Педагогічний аналіз як необхідна умова здійснення педагогічного контролю у вш. Характеристика форм педагогічного аналізу за різними ознаками.
- •За метою здійснен ння:
- •За змістом аналізу:
- •За об’єктами діяльності:
- •За обсягом діяльності:
- •За інтенсивністю діяльності:
- •48. Класифікація засобів навчання з географії. Методичні особливості застосування різних засобів унаочнення під час проведення аудиторних занять з географічних дисциплін.
- •21. Робоча програма навчальної дисципліни викладача географії. Її зміст, структурні компоненти, сучасні вимоги до розроблення та оформлення.
- •22. Форми організації та проведення аудиторних занять з геогр. Дисциплін у вш.
- •23. Мета і значення самостійної роботи студентів з географічних дисциплін. Особливості планування, зміст, контроль за виконанням самостійних робіт студентів.
- •24. Особливості різних освітніх рівнів підготовки студентів з географічних спеціальностей.
24. Особливості різних освітніх рівнів підготовки студентів з географічних спеціальностей.
Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова оголошує набір на підготовку фахівців з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліаста, магістра. Осві́тньо-кваліфікаці́йний рівень ви́щої осві́ти — характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
В Україні розрізняють такі освітньо-кваліфікаційні рівні (згідно з відповідними освітньо-професійними програмами):
бакалавр;
спеціаліст;
магістр.
Бакалавр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста. Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого - четвертого рівнів акредитації припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей, відповідних напряму підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.
Спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад..
Магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста. Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за такою ж або спорідненою спеціальністю у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.